Пливи світами, пісне любови, най звук твій громом сотень гуде, на нас спливає щастя чудове – сам Христос Господь у славі йде!
Слова цього релігійного гімну, який зазвичай співають на початку Святої Літургії, особливо урочисто звучать на великі церковні свята, а ще більш урочисто на храмові празники, звані в українському народі відпустами (від “відпускати гріхи”). З давніх-давен повелося, що варто відвідувати не лише свій храм у неділі та свята, але і не лінуватися робити пілігримку до святих місць і це традиції не лише християнські, вони існують і в інших релігіях. Та в нашому народі особливо зворушливим є звичай брати участь у відпустах, коли на престольне свято збирається не лише вся парафіяльна спільнота, але і гості з близьких та далеких околиць.
Церква святого пророка Іллі у Трускавці є однією з наймолодших парафій міста, храм будується ось вже двадцять років і ще багато чого треба зробити. Та в час престольного празника не прийнято говорити про потреби та проблеми, бо збирається люд Божий в цей день задля прославлення Господа Бога та покровителя храму. Святий Ілля є одним з найбільших ветхозавітних пророків поряд з Ісаєю, Єзекіїлем, Єремією і, напевно, одним з тих святих, кого не лише шанують, але й бояться. Не був він страшний своїм зовнішнім виглядом, та страшним був у гніві своїм, коли бачив, що Божі закони порушуються, що народ відступає від Бога та прихиляється до чужинських звичаїв, а відтак і чужинських божків. Те, що одна із трускавецьких парафій УГКЦ має за свого покровителя святого Іллю, є певною мірою символічно, адже і в наш час перед Церквою постає багато викликів, на які потрібно реагувати гостро і не миритися з ними, а нищити зло в самому його корені, в самому зародку. Віруюча людина не просто має молитися тихцем, а повинна бути завжди готовою стати на захист своєї віри, своєї Святої Матері-Церкви, не мовчати на гріх, а висловлювати свою тверду позицію, бути християнином не лише на словах, а і на ділі.
Велика заслуга в тому, що сьогодні на вулиці Стуса височіє величний ільїнський храм, належить отцю-декану трускавецькому Петру Івасівці – саме він прийняв два десятки років тому рішення, щоб в цьому мікрорайоні, який активно заселявся, збудувати нову святиню. Тож митрофорному протоієрею о. Петру Івасівці в першу чергу і дякував за прибуття на храмове свято та очолення Святої Божественної Літургії настоятель церкви св. Іллі о. Ярослав Шафран. Слова вдячності та урочисте “Многая літа” лунали і для інших отців – о. Володимира Бондарчука з церкви Покрови Богородиці (м. Трускавець), о. Василя Нестера з церкви св. Миколая (м. Трускавець), для парохів із сусідніх сіл Станилі (о. Петро Юрдига), Доброгостова (о. Любомир Кушнір), Уличного (о. Євген Кохан). Розділити радість святкування із трускавчанами прибули отець-декан Бориславський Роман Василів з центральної бориславської церкви св. Анни на Волянці, отці із Стебника, Сільця, Колпця, Губич, Мразниці, Попелів, із Підбузького деканату, а навіть з Червонограда та Радехівщини.
Радості додавав і той факт, що в дні тотальної негоди все ж виглянуло із-за хмар сонечко, а хмари хоча і клубочилися, та дощу під час Літургії не було, він линув тільки під вечір. Здавалося, що строгий святий Ілля, якого часто уявляють, що він проїжджає по небу на вогняній колісниці, в день празника у Трускавці стримався від кидання громів та блискавиць на нашу грішну землю.
Свята Літургія завершилася, після неї відбувся Чин Водосвяття, а згодом народ Божий розійшовся по домівках продовжувати святкування за щедрими столами. І дуже важливо не забути після урочистостей, що головне в кожному храмовому святі – покаяння перед Богом та прощення провин своїм ближнім, духовне оновлення та ріст християнської свідомості, перебування у Святому Дусі та служіння Богу словом та ділом.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень