На сьогоднішній день на обліку в Дрогобицькому міжрайонному відділі кримінально-виконавчої інспекції перебуває 40 мешканців Стебника.
Лише 10 відсотків цих людей скоїли незначні злочини, 70 відсотків – середньої тяжкості і 15 відсотків – тяжкі злочини. Особи, що скоїли особливо тяжкі злочини (5 відсотків), одразу після суду скеровуються в місця позбавлення волі. У 90 відсотків зі ста їм загрожує довічне ув’язнення.
Більшість злочинів по Україні, як стверджує начальник Дрогобицького міжрайонного відділу КВІ Роман Чапля, скоюються молодими особами віком до 35-и років. Тільки по Дрогобицькому районі 60 відсотків злочинів зі ста (у тому числі й особливо тяжких) скоїли молоді люди віком від 26-и до 34-х років.
Хіба це не наводить на певні роздуми? Безперечно, більшість вини в тому, що Україна просто кишить злочинними угрупуваннями, в яких задіяно майже 90 відсотків молоді, криється у недолугості системи державного правління. Не пасуть задніх й батьки, котрі подають своїм чадам “гідний” приклад для наслідування. Та найбільш згубно діє на молодь навколишня атмосфера життя вулиці: бійки, розбірки на кшталт, хто “крутіший”. Це руйнує суспільство, паралізуючи його криміногенними структурами. Ця атмосфера так захоплює підлітків, що вони перестають поважати батьків, педагогів, закон, суспільство, ігноруючи морально-етичні вартості. Їхнім кумиром стає кримінальний “авторитет”. І це – найгірше.
“Кожен, хто хоч раз скуштував смак злочину, вже ніколи його не забуде”, – переконані правоохоронці. А головною метою його скоєння є жага до наживи. Молоді люди хочуть мати все й одразу, а заробляти гроші чесним шляхом для них – марна трата часу. Більшість з них говорять про це відверто. Вони не думають про наслідки. Живуть лише одним днем. І це вражає найбільше!
Як бачимо, сумнозвісна статистика щодня створює все більшу загрозу для суспільства. А можновладцям на це начхати. Вони все валять на бездіяльність правоохоронних органів. Правоохоронці ж безсилі боротися зі злочинністю, котра переважає їх не тільки чисельністю, а й новітньою технікою, в тому числі й на колесах, матеріальними статками тощо.
Яких, скажімо, радикальних заходів може вжити Стебницька міліція проти злочинності, коли у штаті нараховується всього 10 чоловік (разом з працівниками карного розшуку). А їм доводиться обслуговувати майже двадцятитисячне населення міста! Хіба це не парадокс? Неймовірно, але факт, коли стебницький міліціонер змушений виїжджати на місце скоєння злочину службовою машиною марки “Жигулі”, а у цей час бандит, відверто плюючи на закон, сміючись, утікає на “крутому” джипі!
Та найбільш прикро, що владним структурам, котрі здебільшого “кришують” злочинців, потураючи їм у всьому, з вікон своїх кабінетів нічого не видно.
Вікторія Лишик, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень