Невдовзі виповниться 70 років від Дня народження і 30 років праці на курорті Трускавець головного радника з наукових програм ЗАТ «Трускавецькурорт», Почесного громадянина міста. Лауреата премій ім. О. Богомольця НАН та ім. Т. Торосевича ЗАТ «Трускавецькурорт», почесного редактора журналу «Медична гідрологія та реабілітація». Почесного Голови загальнокурортної Ученої ради, колишнього багатолітнього завідувача відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О. Богомльця, директора Трускавецької гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції, доктора медичних наук, професора Степана Івасівки.
Пан Степан – трускавчанин з діда-прадіда. Після закінчення тоді ще сільської місцевої школи навчався впродовж 1956-60 рр. у Дрогобицькому технікумі нафти і газу, потім почав працювати на посаді лаборанта. Далі була служба в армії (1961-64 рр.), під час якої йому пощастило відшліфувати свою майстерність музиканта (трускавчани і львів’яни знають його і як чудового саксофоніста), а заодно – підготуватися до вступу у Львівський медичний інститут.
Ставши студентом вузу у віці його випускників, пан Степан одразу ж приступив до втілення в життя своєї мрії про наукову кар’єру. На початку була робота у студентському науковому гуртку патофізіології під керівництвом тоді ще зовсім молодого, а тепер знаменитого онколога, доцента А. Потопальського. Перша наукова публікація за його участю з’явилася вже на IV курсі. Ще будучи студентом останнього курсу, майбутній професор приступив до роботи у Централізованій науково-дослідній лабораторії інституту, в якій чесно і терпляче, не вступаючи у КПРС, пройшов через усі посадові щаблі – лаборанта (1970-71 рр.), старшого лаборанта (1971-72 рр.), молодшого наукового співробітника (1972-75 рр.), старшого наукового співробітника (1975-76 рр.), заступника керівника (1976 р.), очоливши її у 1977 році. Першим вагомим здобутком став захист у 1974 році кандидатської дисертації «Характеристика процесса регрессии экспериментальных опухолей под влиянием тиофосфамидных производных алкалоидов берберина и сангвинарина».
З листопада 1977 року С. Івасівка, не змінюючи місця праці, розпочав свою 25-річну наукову діяльність в системі АН України, що стало можливим внаслідок інкорпорації його лабораторії до Інституту генетики, а з грудня 1979 року – до Інституту біохімії. В 1982 р. ним була оформлена докторська дисертація з онкології, проте захищати її докторант не став на знак протесту проти відмови ВАКу у видачі диплома його вчителю А. Потопальському, майбутньому «батьку» знаменитого протиракового препарату «Україн», який зараз випускається в Австрії.
В лютому 1982 р. Степан Івасівка повертається до своїх витоків, щоб на посаді старшого наукового співробітника щойно створеного відділу з вивчення механізмів фізіологічної дії мінеральних вод вступити у 28-річний період роботи в Інституті фізіології ім. О. Богомольця. Розпочавши, по суті, із чистого аркуша, він через кілька років здобуває визнання провідних бальнеологів СРСР, а в грудні 1990 р. очолює лабораторію експериментальної бальнеології, реорганізовану із відділу.
В 1989 та 1997 рр. виходять колективні монографії, відзначені премією ім. О. Богомольця НАН. Остання монографія написана на основі матеріалів докторської дисертації, захищеної у 1994 р. в УкрНДІ медичної реабілітації, курортології і фізіотерапії. Знаменно, що його диплом доктора виявився першим, виданим ВАК незалежної України за спеціальністю «Курортологія і фізіотерапія».
Незадовго перед захистом науковець погодився на неодноразові прохання адміністрації ЗАТ «Трускавецькурорт» очолити за сумісництвом гідрогеологічну режимно-експлуатаційну станцію, у будівлі якої розміщений відділ експериментальної бальнеології. Не пориваючи із науковою роботою, йому вдалося перетворити станцію на найкращу серед аналогічних на теренах СНД, про що було заявлено учасниками блискуче організованої ним у 1997 р. у Трускавці міжнародної ювілейної конференції гідрогеологів. Завдяки унікальному поєднанню геологічної і медичної освіти та наполегливій цілеспрямованій праці професор зумів підняти моніторинг і експлуатацію родовища Нафтусі на рівень академічної науки, відновивши цим її первинну бальнеоактивність.
В 1999 р. вийшло одразу дві колективні монографії за участю С. Івасівки: «Природа бальнеочинників води «Нафтуся» і суть її лікувально-профілактичної дії» та «Курортна реабілітація потерпілих від чорнобильської катастрофи», в 2000 р. – монографія «Біоактивна вода «Нафтуся» і шлунок». Цей доробок відзначено премією ім. Т. Торосевича в галузі бальнеологи, заснованою ЗАТ «Трускавецькурорт» у 2001 р. У 2004 р. побачила світ монографія «Фізіологічна активність сечової кислоти та її роль в механізмі дії води «Нафтуся», у 2005 р. – «Бальнеокардіоангіологія», а у 2006 р. – «Чорнобиль, пристосувально-захисні системи, реабілітація».
Неоціненною заслугою проф. Степана Івасівки перед бальнеологією є заснування ним у 1998 р. і редагування впродовж 2 років «Українського бальнеологічного журналу», ідейним наступником якого у 2003 р. став часопис «Медична гідрологія та реабілітація», головним редактором якого Степан Васильович був донедавна. Ним була здійснена «піонерська» поїздка у Париж, наслідком якої став прийом України у члени Міжнародної федерації термалізму і кліматології.
Велику увагу С. Івасівка приділяв підготовці наукових кадрів. Впродовж 1995-98 рр. професор входив до складу спеціалізованої вченої ради при УкрНДІ медичної реабілітації, курортології і фізіотерапії, 1999-2006 рр. – медичної вченої ради при ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Виступав офіційним опонентом низки кандидатських та докторських дисертацій. Під його безпосереднім керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій співробітниками відділу, лікарями курорту Трускавець і викладачами трускавецьких кафедр Дрогобицького педагогічного і Львівського медичного університетів.
В 1993 році захистив докторську дисертацію його учень І. Флюнт, зараз готується до захисту І. Попович, якому професор через хворобу передав лабораторію у 2010 р.
Скуштував С. В. Івасівка і педагогічного хліба, очолюючи впродовж 1994-96 рр. кафедру патофізіології Дрогобицького вільного медичного інституту ім. Ю. Котермака, за що, власне, і отримав звання професора. До слова, кілька його студентів зараз успішно працюють на курорті, а О. Ходак захистила кандидатську дисертацію.
Справжнім бенефісом С.В. Івасівки стала проведена 18 жовтня 2002 року II конференція Асоціації учених м. Трускавця, приурочена до його 60-річчя. Тому цілком логічним продовженням проголошених на конференції панегіриків стало рішення міської ради про присвоєння поважному трускавчанину звання Почесного громадянина Трускавця. В травні 2004 року за вагомий внесок у розвиток вітчизняної та світової фізіологічної науки та з нагоди 70-річчя заснування Інституту фізіології ім. О. Богомольця професора С. Івасівку нагороджено Почесною грамотою Кабміну України з врученням пам’ятного знака.
Так і напрошується журналістський штамп: вітчизняна онкологія втратила багато, натомість бальнеологія взагалі і Трускавець зокрема набули незрівнянно більше. Але у нашому випадку ні про які втрати не може бути мови. Підтвердивши відому істину, що перша пристрасть – найпалкіша, сивоголовий професор з юнацьким запалом повернувся до свого першого наукового захоплення – онкології, започаткувавши цілком новий напрямок – вплив чинників курорту на захисні сили онкологічних хворих. Вже перші результати, оприлюднені на міжнародній конференції курортологів 2001 року, були сприйняті громадськістю як наукова сенсація. З кожним роком успіхи в цьому напрямку множились, відображаючись у наукових публікаціях, виступах професора С. Івасівки на конференціях ВАФК, захисті керованої ним дисертації О. Ходак. У підсумку віднедавна на курорті МОЗ відкрито відділення реабілітації онкохворих дітей, діагноз, який раніше вважався протипоказаним для скерування на курорти.
Всесторонньо обдарована, широко ерудована, працьовита і доброзичлива людина, із великим досвідом керівництва, Степан Васильович користується любов’ю і пошаною колег та мешканців міста-курорту. Від усього серця бажаємо ювіляру міцного здоров’я, сімейного щастя і Божої благодаті.
Співробітники лабораторії експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, працівники ГГРЕС ЗАТ «Трускавецькурорт» (стаття опублікована в газеті «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень