17 березня цього року Вищий адміністративний суд України поставив остаточну крапку в справі щодо повернення стебницьких земель по вулиці В.Великого в міську власність з рук підставних осіб депутатів попередньої каденції.
Всі ми пам’ятаємо як літом 2013 році стебничани виявили, що депутати каденції Василя Пецюха тайком на сесіях розпилювали землі Стебника. Досить зручну схему наші обранці запозичили з Дрогобича – коли на сесії журналісти, активісти чи прості громадяни відсутні, депутати голосували за безкоштовну передачу землі. Спершу ділянки передавали у власність підставним особам під ведення садівництва, потім, оформивши право власність, ці землі продавалися за “доляри”. Депутатська згуртованість тоді вражала – жодного непорозуміння, жодного витоку інформації не було. Дерибан виявили лише тоді, коли депутати взялися вже за землі на вулиці В.Великого, на яких прості стебничани обробляли городи. Виник конфлікт, несправедливість викликала обурення громади.
Інформаційний простір Стебника тоді вибухнув різними повідомленнями про земельні афери, про незаконну роздачу земель, про безоплатне отримання вільної землі депутатськими родичами, друзями. Деякі з підставних осіб навіть не були стебничанам. Висувались твердження, що так Василь Пецюх розрахувався із депутатами за позитивне голосування щодо працевлаштування власної дружини інспектором з благоустрою. В справу втрутився тодішній народний депутат від Дрогобичини Роман Ілик, прокуратура, державна інспекція сільського господарства. Проблема набула значного резонансу, навіть проводилось кілька журналістських розслідувань.
В результаті, стебничани, які втратили городи, за підтримки народного депутата Романа Ілика разом з його помічником Андрієм Петруняком безпосередньо звернулися з адміністративним позовом в суд просячи скасувати рішення Стебницької міської ради щодо виділення 8-ми земельних ділянок загальною площею 85 соток.
Дрогобицький суд розглядав справу досить довго. Вже і влада в Україні помінялася. І лише 9 липня 2014 року, аж майже через рік з дня подачі позову, суд виніс рішення, за яким землю залишив особам (читай – депутатам), яким Стебницька міська рада виділила землю, а не людям для яких город був значним засобом існування. В основу судового рішення суд поклав думку, що саме депутати, як обрані громадою міста, є представниками громади і вправі розпоряджатися міською землею. Позиція позивачів, що землі житлової та громадської забудови фактично були виділені для садівництва, не заслужила уваги дрогобицької Феміди. Мабуть депутати мали можливість представити в суд більш вагомі “аргументи”…
Також не почув простих стебничан і апеляційний суд у Львові у вересні 2014-го.
Остання інстанція, на яку стебничани ще покладали надії був Вищий адміністративний суд. Тоді помічник народного депутата зневірившись в українському правосудді передав усі матеріали громадському активісту та підприємцю Нестору Юрію Богдановичу для продовження боротьби. У вересні 2014-го була подана касаційна скарга до Києва. Вищий адміністративний суд України відкрив провадження по цьому питанню. І лише в лютому місяці цього року прийшли до стебничан повістки, що слухання відбудеться 17 березня. Важко щось змінити на цьому етапі судочинства, однак козирем було те, що в Стебнику змінилася міська влада, хоч і не вся. Новий мер Стебника Петро Старосольський на сесіях неодноразово заявляв, що фінанси міста доведені до ручки, що місто розкрадене, водночас колишній мер Стебника Василь Пецюх сидить в залі в якості депутата, слухає це не червоніючи, та голосує за те чи інше питання. В якийсь момент здається, що екс-мер зараз встане і прокричить це ж саме, тільки голосніше: “Фінанси міста доведені до ручки, місто розкрадене”. Кругова порука? Безкарність? Відношення до цього судового спору у нової влади, Петра Старосольського було однозначним – позов людей визнавати, попередні рішення Стебницької міської ради скасовувати, усіма можливими законними способами повертати ці землі в міськземфонд, дати її людям, які там мали городи, а попереднім депутатам – зрадникам громади – “дулю з маком”.
На судовому засіданні 17 березня 2016 року у Вищому адміністративному суді позивачів представляв Тарас Остап’юк, будучи помічником-консультантом депутата Львівської обласної ради Юрія Нестора. Стебницьку міську раду представляв Володимир Годяк. Тарас Остап’юк заявив, що земельні ділянки виділялися із порушенням законодавства, а передні суди ці порушення не брали до уваги. Годяк Володимир підтримав позицію Остап’юка, пояснив, що порушення є суттєві і мішають зараз місту нормально розвиватися. Суд, як орган який розглядає спори, мав би взяти до уваги, що спір фактично відсутній, оскільки обоє сторін висловлюються, що рішення 2013-го року Стебницької міської ради були незаконними. Однак суд виносить досить несподіване процесуальне рішення. Він скасовує рішення судів попередніх інстанцій, а рішення Стебницької міської ради 2013 року про надання земельних ділянок сумнівним особам залишає в силі. Ось так розпорядилася Феміда. Суд заявив, що під час подання позову було допущено помилку, що дана справа мала слухатися по цивільному судочинству, а не по адміністративному. При цьому суд свою позицію обґрунтував Постановою Верховного суду України № 21-34а15 від 24 лютого 2015р., яка згідно закону є обов’язковою до застосування судами. Простими словами – поки тривали судові спори появилася судова практика, яка змінила погляд судів на вирішення таких спорів. Сталося так, що ті всі слухання-розгляди в першій та другій інстанції були неправильними, причім дізнатись про це тоді було неможливо. Ось в такий правовий кругообіг потрапили стебничани, і ось так в нашій державі довести свою правоту простолюдам.
Тарас Остап`юк, юрист, громадський активіст, газета «Воля громади»
P.S. В англійській мові для позначення слів “правосуддя” і “справедливість” є лише одне слово ”justice”, для західного світу це є одне і теж. Наша українська мова є багатограннішою і говорить, що справедливість є справедливість, а правосуддя є правосуддя.
P.P.S. Авторський колектив закликає міську владу Стебника в особі Петра Старосольського розпочати процес по виявленню та фіксації порушень влади попередньої каденції, аналізу та аудиту всієї діяльності та притягнення винних осіб до відповідальності. Лише це зупинить корупцію та багаторічну кругову поруку в нашому місті. Стебничани повинні знати цифри, прізвища, міру покарання, а також роботу, яка зроблена з цією метою. Чиновник, депутат повинен знати цифри, прізвища, міру покарання. Якщо цього не буде зроблено це означатиме, що й нинішній мер зі своєю командою розраховує на аналогічне толерантне ставлення до себе з боку влади наступної.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень