Posts Tagged ‘ євромайдан ’

Час настав! Нам, українцям, потрібно визначитися чого ми хочемо. Побудувати сильну, справедливу, соціальну державу, чи піддатись, і за будь-яку ціну: зрадою своїх інтересів, втратою території, приниженням, просьбами, – добиватись миру. Такий мир, в кінцевому результаті, все одно приведе до війни і втрати держави. Перший шлях передбачає консолідацію нації та безкомпромісну боротьбу із зовнішнім і внутрішнім […]

Рівно рік тому, в лютому 2014 року було зламано хребет системі Януковича. Три напружені криваві дні 18-20 лютого завершили тримісячний Євромайдан, щоб відкрити нову сторінку в українській історії. Слово «Майдан», яке в історію вписав 2004 рік, отримало нове значення, новий зміст. Появилися нові символи, нові надії, а згодом і нові розчарування. Про Майдан як явище […]

«На майдані коло церкви революція іде…» Цими словами класика П. Тичини можна визначити всю історію багатостраждального українського народу. Революційний настрій волелюбного народу впродовж всієї історії прослідковується як боротьба за власну незалежність від окупанта. Здавен гасла українських народних будителів були закликом до протистояння загарбнику. «Дух, що тіло рве до бою», і «душу й тіло ми положим», […]

20 лютого Орест Каракевич з Дрогобича зустрів свій 22 день народження не в затишній кав’ярні з друзями, а з побратимами на Інститутський. Було багато крові, криків про допомогу, снайпери стріляли на ураження, цілилися в очі… Орест разом з іншими Янголами Інститутської кинувся на передову – забирав поранених та виносив вбитих. Не мав ні бронежилета, ні […]

Про таких кажуть «народився в сорочці». Хоча його товариші жартують: він народився не в сорочці, а в бронежилеті. Щоправда, зазначають, за півгодини до народження чомусь його зняв. На Майдані він був разів 7, а то й більше. Їздив постійно, починаючи з 1 грудня. А 20 лютого, коли з поля бою витягував пораненого побратима, його наздогнала […]

«Трускавецький вісник» неодноразово інформував про те, що в нашому місті-курорті лікуються постраждалі учасники революційних подій на київському Майдані. Міська лікарня гостинно прихистила учасників бойових дій з різних куточків України, приймають гостей і санаторно-оздоровчі заклади. Мешканці міста, зокрема представники Ради ветеранів війни та праці, намагаються допомогти постраждалим продуктами, гостинцями, добрим словом. Коли закінчиться війна – невідомо. […]

Хто побував у жахливому котлі Майдану під час збройного протистояння, очевидно, ще довго не позбудеться у душі неспокою і тривоги. Адже в будь-яку мить орда яничар могла потопити в крові цілий Майдан. Та не судилося їм здійснити кривавий намір. Людський дух патріотів і Божа опіка перемогли. У цій бойні загинули майже 100 людей. Сотні, а […]

Як? Пробачити? Тих, хто вбив наших Героїв? Ніколи!!! Їх треба привселюдно принизити, заставити їсти лайно і пити кров, а потім різати тупим ножем на шматки. Їхніх жінок привселюдно ґвалтувати, а їхнім дітям випекти тавро «дитина ворога народу» на чолі. Як? Це ще не впроваджується в життя? Нічого, на все свій час.

Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте! /Тарас Шевченко/ Україна за 23 роки свого життя нарешті стала на шлях істинної, а не фіктивної незалежності. Ми нарешті виконали заповіт Кобзаря і порвали кайдани. Та зрозуміло, що звільнитись від сильних пут не було ніколи легко і безболісно, тим паче, коли в останні роки вони зі страшною […]

(автор – профф. Віктор Федорович Янукович, «асистувала»  Ольга Штрек-Гусар) Як умру, то не кляніте Мене бідолаху, Бо пішле мій попіл вітер З України…. далеко. І  не сипте мені солі, Візьміть на поруки Мою душу, що продалась Як остання сука. Біс поплутав, Ганька звела – Я пручався даром, Зґвалтувала мою волю З хазаром Азаровим. В сім‘ю […]

20 лютого 2014 року в Києві від кулі снайпера загинув новітній український Герой Олег Ушневич. Він був прихильником “Свободи”, на Майдані пліч-о-пліч з побратимами-свободівцями боровся за волю свого народу. Олег родом з Дрогобича, жив у м. Сколе, що на Львівщині. Нещодавно йому виповнився 31 рік. Побратими, які сьогодні оплакують Героя, згадують, якою доброю і щирою […]