Тарас Ярославович Кучма – міський голова не лише Дрогобича, але і Стебника, адже за нього голосували і стебничани. Інакше кажучи, Стебник має і свого «безпосереднього» міського голову Петра Старосольського, і другого мера, який начебто «вищий» у своїх повноваженнях. Цей парадокс пояснюється дуже просто: Стебник хоча і є містом, але не обласного, а … міського підпорядкування. Тобто, підпорядковуючись Дрогобичу, Стебник є таким собі містом в місті.
Про те, чи не залишається Стебник обділеним та чи міський голова Дрогобича знає про проблеми міста калійників, спілкуємося сьогодні з Тарасом Кучмою.
– Тарасе Ярославовичу, як часто Ви буваєте в Стебнику? І якщо їдете в Стебник, то якою дорогою – чи напряму, чи через Трускавець?
– Буваю практично кожної суботи-неділі, їжджу прямою дорогою. Чому так часто буваю? По-перше, в нас у міській раді від Стебника одна з найбільших фракцій, і я б сказав, одна з найінтелектуальніших. Вони постійно від мене щось хочуть (посміхається) і я хочу подивитися, наскільки правомірні їхні запити. Тому їжджу в Стебник практично кожного тижня. Це перша причина.
Друга причина – у мене там є велика родина, до якої я мушу навідуватися. Ну а третя причина – це те, що в Стебнику є дуже багато проблем, які не вдається вирішити дрогобичанам. Бо треба, щоб ними трошки займалися і стебничани, щоб нівелювати ті великі кризові моменти, які є в Стебнику.
– 31 березня на сесії Дрогобицької міської ради для потреб Стебника з бюджету розвитку Дрогобича було виділено 640 тисяч гривень. Чи є в цьому виділенні коштів і Ваша заслуга?
– Безперечно, що ініціювала це питання і добилася виділення цих коштів фракція стебничан у Дрогобицькій міській раді, Депутатська група «Майбутнє Стебника». Але хіба могли вони цього добитися, якби не бачив я і не бачили всі дрогобицькі депутати, наскільки катастрофічною є зараз ситуація зі Стебником? Ми просто зобов’язані один одному допомагати, а зараз Стебник потребує більшої підтримки від нас, ніж ми можемо чогось очікувати від Стебника. Треба бути людьми, розуміти потреби один одного. Врешті-решт виграє той, хто вміє нормально оцінити потребу іншого. От і все.
Я думаю, що дрогобичани не образилися, що ми від себе відірвали вели-и-икий шмат загального бюджетного пирога, тому що знають – поряд з нашими проблемами стебницькі проблеми значно масштабніші.
– Чи не постраждає Стебник через бюджетні урізання в зв’язку з недостачею коштів, внаслідок так званої «оптимізації»? Я маю на увазі стебницькі школи, лікарню, заклади культури…
– Це будуть вирішувати стебничани. Якщо їм совість дозволить не оптимізуватися і не робити таких кроків, то це буде на їхньому сумлінні. У Дрогобичі ми однозначно змушені робити реформи, адже людина не може прожити на 1000 гривень, якщо в неї в кишені лише 100 гривень. І цим все сказано. Ви як господар ніколи не зможете шикувати в ресторані і їсти червону ікру, коли у вас немає коштів.
Стебницькі школи фінансуються з дрогобицького бюджету. Ми повністю дотуємо освітянську сферу. Я вже казав і повторю ще раз, що якби не було стебницьких шкіл і ми не несли би цей тягар, то нам би не треба було нічого оптимізувати в освіті. Направду, це є факт.
Але в той же час ми прекрасно розуміємо, що Стебник потребує уваги. Люди, які причетні до освіти, зокрема директори шкіл, повинні зрозуміти, що треба щось робити. І це в першу чергу вони повинні проявити ініціативу, щоб ми могли цей гордіїв вузол розрубати. Ми будемо розмовляти з директорами шкіл – №6, №7, №18 – бо таку освіту фінансувати практично нереально.
Якщо ми хочемо вижити, то нам треба щось робити. Часто в цьому питанні пробують маніпулювати, поширюють неправдиву інформацію, що нібито йдеться про скорочення людей, скорочення ставок. Людей ми скорочувати не хочемо, ми в першу чергу хочемо оптимізувати матеріальну базу, площі. Бо на них йдуть величезні затрати – взяти хоча б оплату за енергоносії. Енергозатрати просто жахливі – ось про що йде мова. Якщо ми їх оптимізуємо, то зекономимо значні кошти, які підуть на розвиток, а не на опалення напівпорожніх приміщень.
Що стосується оптимізації в медицині, то тут ситуація у Стебнику дещо легша. Я б навіть сказав, що в плані медицини Стебник у кращій ситуації, ніж Дрогобич. Можливо, ми навіть дещо перенесемо з Дрогобича в Стебник, декому з дрогобицьких медиків доведеться перебратися на роботу в Стебник та змінити формат роботи. Я не хотів би конкретизувати, бо зараз працюють комісії і питання перебуває на стадії розгляду. Але вже можу заспокоїти стебничан, що скорочення ставок в медицині не планується, буде, знову ж таки, оптимізація матеріальної бази. Не можна витрачати мільйонні кошти на оплату енергоносіїв для утримання всіх приміщень, наприклад, 5-ї лікарні в Дрогобичі.
Питання в стадії розгляду, ми готуємося до розмови з міністерством, зокрема щодо впровадження пілотного проекту в медицині, так що не хочу деталізувати. Зазначу лише, що чутки, які хтось розпускає, нібито ми хочемо закрити лікарню в Стебнику – це чутки і нічого більше.
– Тарасе Ярославовичу, Ви – представник «Народного контролю», а мер Стебника – представник «Батьківщини». Як у Вас складаються стосунки з Петром Старосольським, тим більше, що в Стебнику «Народний контроль» знаходиться в опозиції до діючого мера?
– В Стебнику «Народний контроль» в опозиції до «Батьківщини», а в Дрогобичі ці дві фракції є найдружнішими. Вони одна одну підтримують і завжди знаходять порозуміння, «Батьківщина» в Дрогобицькій міській раді до мене не є в опозиції.
З Петром Старосольським у мене нормальні робочі стосунки, але є свої нюанси. Я би не хотів це переводити на якісь особисті рахунки, а хотів би пояснити – всі ми маємо зрозуміти, що пливемо в одному човні. І розхитувати цей човен – неважливо чи ти мічман, чи ти капітан – нема сенсу. Треба разом працювати і рухатися в одному напрямку.
Мною була ініційована зустріч, щоб ми якось порозумілися, щоб фракції «Народного контролю» і «Батьківщини» Стебника та Дрогобича вели переговорний процес, щоб знайти точки дотику. Нам не треба шукати те, що нас роз`єднує. Нам треба знайти те, що нас об`єднує. Це перше. А друге – треба перестати перетягувати ковдру. Коли ця ковдра коротка, то не треба прикривати свою наготу за рахунок іншого. Є дуже багато шляхів як уникнути непорозумінь. Коли ж хтось вину за власні невдачі перекладає на когось іншого, то це не є конструктивна позиція.
– Багато стебничан нарікають на невизначений статус Стебника – місто в місті. Як Ви думаєте, щось зміниться в цьому плані після проведення адмінреформи? Тобто, чи стане Стебник окремим містом, незалежним від Дрогобича, чи залишиться як мікрорайон великого Дрогобича? І як було б краще для Стебника та Дрогобича?
– Для Дрогобича краще було б, якби Стебник став окремою адміністративною одиницею і вів своє власне, окреме політичне та економічне життя. Це для Дрогобича був би найкращий варіант. Для Стебника набагато кращим було б стати мікрорайоном Дрогобича.
Яким чином ці дві протилежності поєднати, як знайти золоту середину – не знаю. На мою думку, Стебник має потужний потенціал, він може розвиватися, але це може бути тільки в перспективі. І ця перспектива відтягує Дрогобич назад, бо Дрогобич зараз займає останні місця в рейтингу міст обласного значення тільки через такого сателіта як Стебник. А мені б дуже хотілося, щоб наші показники не погіршувалися, а навпаки, покращувалися.
Та, з іншої сторони, ми теж не повинні бути егоїстичними і повинні розуміти те, що Стебнику треба допомагати, треба його тягнути. І таким потягом для Стебника може бути Дрогобич. Якщо зараз ми Стебнику протягнемо руку допомоги і не дозволимо його економіці повністю розвалитися, то в майбутньому Стебник зможе нам за це віддячити сторицею. Але це я говорю про далеку перспективу, бо зараз ситуація зі Стебником дуже складна…
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень