Про цей показовий епізод у маршрутці не написати у газеті було б як мінімум несправедливо, як максимум, ми б стали глухими свідками чергового великого обману тих, хто ще вчора обіцяв нам справедливість і порядок. Не минуло й тижня, як на позачергових зборах виконавчого комітету міськради Трускавця розгорілися дебати щодо підняття тарифів на проїзд у міських маршрутних таксі міста. У минулому номері газети ми якраз розповідали про цю оказію. Ініційоване таке збільшення вартості проїзду було власниками фірми-перевізника «Інтертранстур», які акцентували на головній причині таких непопулярних змін – піднятті вартості пального. При чому підвищення вартості пального відбулося на 25 відсотків, а вартість послуги перевезення цими днями зросла в ціні аж на 66.
Отже, не минуло й тижня, як мені довелося вкотре стати свідком банального свавілля водія на маршруті №3. Таких кричущих випадків щотижня, якщо не щодня стається Чимало. Просто цього разу я подивилася на ці речі через призму того, що відбувалося на згаданому позачерговому виконкомі, і мені стали очевидними деякі важливі, глобальніші речі, які власне і стоять за нестримним хамством водія. Отож зранку 6 травня, поблизу лікарні у авто за номером ВС 1432 АА сіло не три, а 5 пільговиків, що страшенно розлютило водія. Його агресія і хамство допекли пенсіонерів, один із них майже одразу покинув авто, а інша – літня жіночка, приречено дістала гаманця та розрахувалася за ці «послуги», аби тільки хамовитий водій не паплюжив її перед іншими пасажирами. І коли вже втретє цей упевнений у собі і своїй правоті «господар життя» намірився виштовхати ще одного бідолаху, я не витримала і нагадала йому закон України, згідно якого кількість пільговиків у маршрутному авто є необмеженою. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.93 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» пенсіонери за віком мають право на безплатний проїзд на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах. А усі обмеження, нехай із підписами міських чиновників, лише грубе порушення та ігнорування основного закону.
Проте на усі мої пояснення водій відреагував такою лютою лайкою та агресією, що у мене закралися сумніви в адекватності цієї людини. Тож на мою адресу та усіх тих переляканих пільговиків (а заодно держави, яка не виплачує компенсації, власника, котрий чи то не ремонтує машини, чи то не купує нових) посипалися прокльони. Згодом водій автобуса взагалі видав на гора фразу, мовляв, ще хтось щось із нас ляпне – він далі не поїде. І вже відійшовши від нападу нестримної люті, почав вимахувати папірцем із рішенням виконкому, де прописано, що пільговиків у авто має бути… А тепер увага! Вдумайтеся в цю фразу: «не менше 30 відсотків». Особисто для мене цей вислів свідчить про те, що якщо в салоні авто немає 30 відсотків пільгових пасажирів – рейс не повинен здійснюватися взагалі. Для водія цей магічний вислів, «тонко продуманий» чиновниками, означає інше – три пільговика і не більше. Просто містика якась, а не рішення. «Ось мій закон! – кричав на мене і тицяв пальцем у підпис міського голови під рішенням виконкому грубіян». Ну що тут скажеш? Видно не одному йому, так би мовити, закони України не писані.
До того ж усі постійні пасажири цього рейсу чомусь як мантру знали на пам’ять магічні години (ну зовсім як у казці про Попелюшку), коли саме вони із пільговиків перетворюються на звичайних пасажирів. Як виявилося, це «перетворення» відбувається двічі на день: до 10 години зранку і якось так увечері. Проте, де саме, у якому документі прописане таке перетворення, не спромігся відповісти навіть сам водій.
Та усмирити цього нахабу вдалося порівняно легко. По-перше, я повідомила про те, що я журналіст, а тому вмію апелювати до законів, а по-друге, я запитала банальне – де квитки на проїзд, які він мав би видавати пасажирам? Тиша у відповідь означала одне – на таких нахаб однозначно є управа. А от чи буде управа на власника маршруту, який бере на себе зобов’язання і навіть не збирається їх виконувати – це вже риторичне питання. З огляду на той факт, що на нещодавньому позачерговому виконкомі так неприховане лобіювали його інтереси перші очільники міста, нічого у нас, ну, звісно, крім вартості проїзду, ще довго не зміниться. Це як замкнуте коло, в якому усе пов’язано: власна вигода чиновників і покривання порушень, надумані графіки і старі понищені авто, пільговики, які бояться відстоювати свої права і такі горлопани, які принижують усіх, хто не згідний з їх власними законами…
Юлія Стоцька, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень