«Тітка Клавда справно платила внески на «Рідну школу», яку про себе називала «бідною» (Ірина Вільде «Сестри Річинські»). На жаль, слова ці, сказані письменницею про становище українських освітніх установ за польської окупації до 1939 року, залишаються актуальними і сьогодні, у ХХІ столітті. Після деякого піднесення, ставлення до освіти як пріоритетної галузі на початку двотисячних, школа по всій державі знову стає бідною родичкою, на яку хронічно не вистачає коштів, не доходять руки до забезпечення нормальних умов навчання дітей. В Україні 1 вересня відкрило двері учням на 600 шкіл менше, ніж в минулому році. В Трускавці від освіти вимагають заробляти і оптимізувати видатки. Разом з тим розповідають, що завідуючий міськво разом з заступником міського голови не лінуються ходити по школах з перевірками в позаурочний час, щоб виявити вчителів, які займаються репетиторством в класах і …палять державне світло. Ставлення до шкільних і позашкільних закладів нової влади явно холодніше, ніж попередньої, яка робила все можливе, а часом більше своїх можливостей для шкіл, садочків, позашкільних закладів. А цього року стало холодно, причому не лише в переносному, а й в прямому значенні.
Так, в Трускавецькій загальноосвітній школі №3 нормально не було тепла від початку опалювального сезону. Благо, осінь була досить теплою, у вікна світило сонце, то відсутності тепла в батареях довго не було відчутно. Мабуть, тому зволікали і комунальники, не відчуваючи гостроти проблеми. Але з першими листопадовими приморозками холоднеча далася взнаки. Діти в третій школі сидять на уроках в куртках, вчителі замотують крижі в пухові хустки, наче в блокадному Ленінграді. Так само передають зведення з термометра: у 203 кабінеті 12 градусів, у 205 – 14, треба перебиратися в тепліші класи… Багато дітей похворіли. Так, об’єктивно, в школі є тепліші і холодніші кабінети, і пов’язано це з різницею температур на вході і на виході зі школи: на початку, ближче до входу труби – тепліше, чим далі, відповідно, – холодніше. Справа в тому, що цього року третю школу відключили від котельні санаторію «Карпати», яка вісім років якісно обігрівала школу, через заборгованість міста санаторію. Замість заплатити борг, влада відмовилася від котельні «Карпат», а тепер завідувач міським відділом освіти розповідає вчителям, що це Грицак винен, що розірвали договір, і у школі холодно. Схоже, ці люди думають прикривати свої прорахунки звинуваченням попередників поки самі не стануть колишніми…
А третю школу підключили до котельні, яка знаходиться на вулиці Івасюка. Через далеку відстань і гнилі корозійні труби, якими вісім років не користувалися, в комунікаціях низький тиск води і низька температура. Котельня справедливо боїться, що всі труби «посипляться» і недокачує – подає три куби води за годину замість необхідних 20, при вході труби в школу температура 50 градусів, а після циркуляції школою вже 25 градусів Цельсія. На ділі це дає ледь теплі, а місцями зовсім холодні батареї по школі. Міський голова, ознайомившись з проблемою, сказав колективу закладу, що школі будуть ставити окрему пересувну котельню десь протягом…двох-трьох місяців. Справді, скільки тої зими… Але треба відзначити, що комунальники «Трускавецьтепло» без особливого фанатизму та намагаються покращити ситуацію трохи швидше. Після втручання нашої газети директор КП «Трускавецьтепло» Руслан Крамар 15 листопада пообіцяв максимально покращити становище вчителів і дітей до кінця тижня (20 листопада). Як розповідає директор школи, в підвалі навчального закладу встановлено насос, який дає тепер сім кубів води за годину, температура на виході становить вже 37, а не 25 градусів Цельсія. В школі стало дещо тепліше, але ще далеко не так, як хотілося б і має бути…
Іра Циган, газета “Франкова криниця Підгір’я”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень