Національним законодавством передбачено ряд спеціальних заходів, які покликані забезпечити повноцінну участь осіб із інвалідністю у різних галузях життєдіяльності людини. Сьогодні ми детальніше зупинимося на гарантіях осіб з інвалідністю у сфері зайнятості. До розмови ми запросили Романію Мандзій, фахівчиню Новороздільського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
– Романіє, розкажіть, які гарантії мають особи з інвалідністю при прийнятті на роботу?
– Якщо роботодавець приймає на роботу особу з інвалідністю, то він не має права встановлювати їй випробування за умови, що такий працівник направлений на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.
– Які документи слід мати особі з інвалідністю при прийомі на роботу?
– Разом із документами, які підтверджують особу, здобуття відповідного рівня освіти, наявність кваліфікації та досвіду роботи в певній сфері, при прийомі на роботу особі з інвалідністю потрібно надати документи, які підтверджують наявність в неї інвалідності та містять висновки про умови та характер праці особи з інвалідністю. Такими документами є:
– довідка МСЕК
– виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцевінадаютьсякопії та пред’являються оригінали);
– індивідуальна програма реабілітації інваліда (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).
– Чи ці документи обов’язково подавати особі із інвалідністю при прийомі на роботу?
– Так, подання цих документів є обов’язковою умовою. Адже забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
– Які пільги мають працюючі особи з інвалідністю?
– Працюючі особи з інвалідністю мають ряд пільг. Вони стосуються як їхнього робочого часу, так і відпочинку.
Щодо робочого часу, то, по-перше, на прохання працівника з інвалідністю роботодавець повинен встановити йому неповний робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник і створити пільгові умови праці.
Зазначу, що в такому випадку особа з інвалідністю може працювати:
– неповний робочий день (скорочується тривалість щоденної роботи);
– неповний робочий тиждень (тривалість робочого дня залишається нормальною, але кількість робочих днів на тиждень зменшується);
– або ж може поєднувати неповний робочий день із неповним робочим тижнем.
Важливо, звернути увагу, що оплата праці при неповному робочому часі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від вироблення.
По-друге, працівники з інвалідністю можуть залучатися до роботи у нічний час (з 22:00 до 6:00) лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
По-третє, залучення осіб з інвалідністю до наднормових робіт також можливе лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Щодо відпочинку, то працівник з інвалідністю в порівнянні з іншими має право на тривалішу відпустку, як оплачувану, так і без збереження заробітної плати, та більшу свободу у виборі часу перебування у відпустці. Розглянемо детальніше.
Так, тривалість щорічної основної відпустки осіб з інвалідністю складає:
— для інвалідів I і II груп — 30 календарних днів;
— для інвалідів III групи — 26 календарних днів.
Варто зауважити, що особа з інвалідністю має право взяти таку відпустку в слушний для неї час.
У перший рік роботи право на відпустку працівник-інвалід має до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві.
За бажанням працівника з інвалідністю роботодавець зобов’язаний надати йому відпустку без збереження зарплати щорічно тривалістю:
– до 30 календарних днів — для інвалідів III групи;
– до 60 календарних днів — для інвалідів I і II груп.
– Романіє, інколи бувають ситуації, що внаслідок погіршення здоров’я особа не може виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, з якою без проблем справлялась раніше. Чи має право роботодавець в цьому випадку звільнити таку особу?
– Якщо працівник за станом здоров’я, відповідно до медичного висновку, не може виконувати певні трудові обов’язки, то роботодавець повинен надати такому працівникові тимчасово або без обмеження строку легшу роботу, а не звільняти його.
Більше того, при переведенні працівника за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу законодавство гарантує йому попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
– Дякуємо за розмову та корисну інформацію.
Марія Бойко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень