За даними інформаційно-аналітичної системи “Бібліометрика української науки”, в галузі науки «Медицина. Rehabilitation Therapy» провідні позиції займають представники Трускавця. Так, з 76 науковців-реабілітологів, котрі потрапили в топ наукової еліти України, більше півтора десятка – це трускавчани. Що цікаво, представники курортної столиці України займають топові місця переважно в першій двадцятці науковців-медиків в сфері реабілітації. Трускавчани з-посеред 20 топ-медиків-реабілітологів займають більше 50%, що не може не радувати.
Так, очолює рейтинг науковець з Трускавця, автор широковідомої наукової монографії «Жива вода «Нафтуся» Ігор Попович. На другому місці – лікар-науковець, світило гінекологічної науки, лікар-гінеколог ГКК «Карпати» (м. Трускавець) Лілія Бариляк. В першій п’ятірці всеукраїнського рейтингу вітчизняних медиків-реабілітологів – двоє представників Міжнародної клініки відновного лікування, а саме професор, Герой України Володимир Козявкін та співробітник клініки, лікар-науковець Олег Качмар.
До першої двадцятки рейтингу «Медицина. Rehabilitation Therapy» також ввійшли трускавчани Ольга та Наталія Козявкіни, Володимира Білас, Софія Ружило, Олександр Чебаненко і Тарас Волошин.
Ознайомитися з повним списком найрезультативніших вчених-медиків України в галузі «Медицина. Rehabilitation Therapy» можна тут.
Створена фахівцями Національної бібліотеки України імені В. Вернадського інформаційно-аналітична система “Бібліометрика української науки” дає можливість отримати інформацію про місце як окремих вчених, так і наукових колективів у системі української науки. Джерельна база системи — Google Scholar (науковий сегмент Інтернет-гіганту Google) та дані наукометричних платформ Scopus, Web of Science, Російський індекс наукового цитування. Основним джерелом є Google Scholar, що має найістотніше мовне, галузеве й географічне охоплення публікацій. У цій системі індексуються майже всі українські наукові журнали, тоді як у Scopus — менше 40. Бібліометричні показники Google Scholar як правило корелюються з показниками інших наукометричних платформ. При цьому в ній значення бібліометричних показників учених зазвичай будуть більшими, що пояснюються ширшим охопленням публікацій.
Сервіс Google Scholar “Бібліографічні посилання” дозволяє вченим оприлюднювати результати своїх інтелектуальних напрацювань у вигляді так званих бібліометричних портретів, де представлена сфера їхньої наукової діяльності, впорядковані списки публікацій, індекси та діаграма цитувань, коло наукових інтересів тощо. У цілому бібліометричний портрет можна розглядати як візитівку вченого в Інтернеті. Згаданий сервіс затребуваний —з його використанням створено кілька тисяч портретів українських дослідників. Серед них і відомі всьому світові вчені: академіки В. Вернадський, М. Боголюбов, В. Глушков (їхні бібліометричні портрети створювали учні й послідовники), і початківці, які мають по кілька публікацій. Враховуючи усталену тенденцію до зростання кількості бібліометричних портретів учених, слід розраховувати на появу більш достовірної, в статистичному плані, картини стану науки.
Вл. інф.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень