Запалені у вікнах свічки пам`яті, викладені з лампадок хрести біля церкви св. Миколая та центрального бювету, панахида, вірші та жалобні мелодії, скорботне відлуння дзвонів… Трускавець у четверту суботу листопада спільно з усією Україною вшанував пам’ять жертв страшного геноциду та етноциду – Голодомору 1932-1933 рр.
Як інформує пресслужба Трускавецької міської ради, 23 листопада о 16.00 біля символічної стели пам`яті – старої дзвіниці церкви св. Миколая – зібралися небайдужі трускавчани, гості курорту, учні трускавецьких шкіл, щоб спільно запалити лампадки та пом`янути жертв Голодомору. Після панахиди, яку відслужили священики на чолі з отцем-деканом Петром Івасівкою, до присутніх звернулися настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці о. Володимир Бондарчук та міський голова Андрій Кульчинський. 
«Чому так сталося? Хтось проявив байдужість, хтось був недовірливим, хтось захотів перечекати, думаючи, що «це мене обмине». Але це лихо не оминуло Україну, смерть забрала біля десяти мільйонів українців. Тож хочу вас закликати у такі історичні моменти – чи трагічні, чи героїчні – не будьте осторонь, не чекайте. Приходьте самі і приводьте своїх ближніх», – закликав не бути байдужими до таких заходів міський голова Андрій Кульчинський.
Вірш про жахіття Голодомору зачитала учениця Аліна Лепак. Ведучою заходу була Людмила Лесишак.
А далі вшанування пам`яті жертв Голодомору перенеслося в найлюдяніший у цій порі пункт Трускавця – центральний бювет. Правду про той страшний період української історії, коли тоталітарна радянська система цинічно та жорстоко, в нелюдський спосіб винищувала українське село, українську націю, розповідали відпочивальникам Олена Соляник та Людмила Лесишак. Лунали сумні мелодії у виконанні вихованців Трускавецької школи мистецтв імені Р. Савицького. А мерехтливі лампадки під бюветом нагадували всім і кожному, що така трагедія ніколи не повинна повторитися. І здавалося, що в цей похмурий, сумний та пронизливо-морозний день навіть небо сумує разом з Україною, оплакуючи її синів та дочок.
Вічная пам`ять невинно убієнним жертвам Голодомору. Україна ніколи не забуде цю страшну чорну сторінку своєї історії, коли люди мільйонами гинули жахливою голодною смертю тільки за те, що вони – Українці…
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень