Трускавецькі карби Лева Грицака

В кінці минулого року у київському видавництві «Дзеркало світу» побачив світ фотоальбом «Мої трускавецькі карби…» авторства Лева Грицака. Широкий загал вперше мав змогу побачити книгу 2 квітня, на творчій зустрічі поета Миколи Гриценка в УРБАН-бібліотеці.

– Те, що зроблено, треба було якось підсумувати, – каже Лев Грицак. – Це підсумок для самого себе, для дітей та онуків, але не тільки. Це також спонукання інших людей щось робити – для того, аби піднімати нашу Україну. Бо Україна починається з кожного, від нашої роботи…

Фотоальбом «Мої трускавецькі карби…» є немов логічним продовженням книги Лева Грицака «Дерева моєї долі». Правда, якщо в «Деревах…» головним є все ж текст, де Лев Ярославович щиро та правдиво описує все своє життя від моменту народження в рідному Чорткові до планів на майбутнє, то в «Карбах…» домінують світлини. Чіткі фотодокази показують правду такою як вона є: ось не обіцяне чи заплановане, а реально зроблене.

Лев Грицак залишив помітний слід в історії Трускавця, закарбував своє ім`я навіть там, де про це молоде покоління й не здогадується. І місцеві, і відпочивальники милуються скульптурною композицією «Ісус і Самарянка», схиляють голову перед фігурою Матері Божої в курортному парку, вдивляються в силуети провідників Церкви митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосифа Сліпого. І далеко не кожен знає, що за задумами спорудження цих пам’ятників, за ретельним плануванням території та фінансуванням проекту стоїть він – Лев Грицак.

Пам’ятник Франка, цілий ряд скульптурних композицій в ландшафтному парку «Підгір`я» санаторію «Карпати», а ще ж скільки творів високого мистецтва в холах готельно-курортного комплексу! Дерев`яні скульптури «Гражди», «Шевченків верстовий стовп» – та хіба перелічиш всі ті карби, до спорудження яких доклався Лев Грицак? Перегорнувши останню, 72 сторінку фотоальбому, розумієш, що в ньому ще не все, що життя триває, і появляються нові карби, і залишаться вони на покоління, на віки. Як, для прикладу, встановлена в березні 2019 року меморіальна таблиця в честь Олекси та Романа Різняків на стіні церкви Покрови.

Лев Грицак свої «Трускавецькі карби» присвятив мамі, Христині Євстахівні. Колись, на зорі юності молодого хлопця, Христина Грицак сказала Левові: «Сину, завжди роби щось добре для людей…». Не все зроблене можна «закарбувати» матеріально чи на світлинах, бо чимало добра залишилося лише в пам`яті чи в Божих відомостях. Але й те, що за якихось неповних півстоліття постало в одному лише Трускавці – вражає.

– Господь мені вготував більшу частину життя присвятити Бойківщині, Трускавцю, – розповідає Лев Грицак. – Тут я реалізую себе, працюю, розвиваюся щодень, тут зростають мої діти й онуки, поруч – найближча родина й друзі. Запрошую й вас долучитися до кола тих, хто сповідує гармонію й красу. Адже без цього відчуття все наше життя приречене на одноманітність, сірість, забуття…

Фотоальбом «Мої трускавецькі карби…» Лев Грицак вже подарував для УРБАН-бібліотеки та музею історії міста. Було б дуже добре, якби кожен, хто перегляне красиві світлини альбому, не просто закрив його і забув, а взяв до серця слова Лева Грицака: «Це спонукання інших людей щось робити – для того, аби піднімати нашу Україну…».