Пам`ятаєте анекдот, в якому ключова фраза «Та скільки там тої зими!»? Отож-бо й воно, якихось три-чотири місяці з великими перервами – і по зимі.
Якщо серйозно, то до зими дійсно треба ретельно готуватися. Готуй сани влітку – каже народне прислів`я. «Гарний подарунок» для Трускавця зробила команда «папєрєдніков», тобто «козирних». Майже перед самісінькими виборами-2015, коли вже кожному було зрозуміло, що двічі в одну річку не ввійдеш, «козирні» зробили «подарунок» для міста. Трускавець втратив потужну снігоприбиральну машину, котру влітку можна було використовувати як пилосос для очищення вулиць від сміття.
Історія має властивість жартувати. Пожартувала вона і в цьому випадку. Незадовго до закінчення другої каденції міський голова Трускавця Лев Грицак, думаючи про місто і заручившись згодою більшості депутатського корпусу, посприяв оновленню матеріально-технічної бази комунального господарства Трускавця. Нова суперсучасна та багатофункціональна машина МАЗ, яку в народі майже відразу «охрестили» машина-пилосос, була закуплена за кошти міського бюджету.
Так, точилися серйозні дискусії, чи варто, бо ціна – біля 250 тисяч євро – була солідна. Але євро тодішнє вартувало не 29 гривень з копійками, як зараз, а трохи менше 10 гривень. Нагадаємо, що мова ведеться про новесеньку машину, а не про вживану.
Вийшло так, що Лев Грицак купив машину для свого ворога, Р. Козира, який всіляко намагався напакостити попереднику. Р. Козир зробив все для того, аби техніка не досталася його наступнику. Ось такі жарти історії…
Коли до влади у Трускавці прийшов Р. Козир, то він різко розкритикував те, що машина не задіяна на повну потужність: http://protruskavets.org.ua/novyny-vid-vlady-truskavtsya/ За словами тодішнього мера, якщо вже купили таку дорогу техніку, то потрібно її максимально задіяти, особливо на центральних вулицях міста. Тоді можна зекономити на двірниках, вони б мали зосередити свою роботу у вуличках, куди така техніка не заїде.
З цими аргументами, звісно ж, не посперечаєшся. Машину-пилосос часто бачили на вулицях Трускавця, після її проїзду не лише було прибрано пил, але й зволожена вулиця. Повторимо слова Р. Козира – «прибирання по-європейськи». Так було, машина працювала, кількість двірників зменшилася.
Справжнім подарунком машина-пилосос ставала в часи сильних снігопадів. На відміну від легких тракторців, вона розчищала дороги, захоплюючи набагато ширший простір і набагато якісніше. Туди-сюди – і сніг розчищений не лише з вулиці, але і з тротуарів.
Але не слід забувати, що паралельно проводилося нищення КП «Наше місто», яке в результаті було доведено до банкрутства. Створювалися нові комунальні підприємства, а в них теж виникали фінансові проблеми. Доведене до краху КП «Наше місто» мало якось сплачувати борги, кредитори вимагали грошей.
У серпні 2015 року появляється інформація про те, що машина-пилосос арештована за борги. У вересні 2015 р. відбувся аукціон і машину викупило комунальне підприємство зі Стрия, заплативши за МАЗ біля 200 тис грн – в рази нижчу від ринкової вартості ціну. На той час найдешевше таку техніку, яка мала довший термін експлуатації, ніж трускавецька, можна було купити за 650 тисяч гривень (в Харкові).
Коли в кінці жовтня 2015 р. вибори міського голови Трускавця виграв Андрій Кульчинський, він спробував повернути авто. Вже 16 листопада, на своїй першій апаратній нараді Андрій Кульчинський дає доручення вивчити питання можливості повернення машини-пилососа до Трускавця: http://protruskavets.org.ua/z-aparatnoji-narady-u-truskavtsi-16-lystopada/
Але через тиждень стало зрозуміло, що куплена за 250 тисяч євро машина, яка є справжньою знахідкою в зимовий період, втрачена остаточно. Біля 200 тисяч гривень (менше 8 тисяч євро за тодішнім курсом) заплатив Стрий і викупив машину: http://protruskavets.org.ua/mashynu-pylosos-povernuty-truskavtsyu-navryad-chy-vdastsya/
Тодішня трускавецька влада на чолі з Козиром напередодні виборів діяла за принципом «Після нас хоч потоп». Палець об палець не вдарили, щоб зберегти машину для міста.
Кажуть, десь нещодавно вийшла газета Р. Козира, в якій він дав інтерв’ю і хвалиться своїми здобутками. Не знаємо, не читали цього інтерв’ю, але «здобутки» екс-мера видно неозброєним оком – досить лише пройтися вулицею Мазепи. Пригадайте, яким було «Арко» до 2010 року і як зараз зросла ця «імперія». Якщо хтось заперечить, що «Арко» належить не лише Козиру, але і його друзям з Російської Федерації, то відповімо: тим гірше для нього.
Але не будемо дивитися на чужі статки, а подивимося на невідгорнутий сніг, який за день-два «з`їсть» відлига. Обурені трускавчани не цікавляться тим, що в Дрогобичі чи Львові ситуація ще гірша, вони хочуть порядку, гарного європейського міста, де і їздити можна було б нормально, і пішки ходити не перестрибуючи кучугури. Влада Трускавця справилася з цим завданням на «трійку», але не слід забувати, що головна снігоочисна машина була продана за безцінь не ними.
Піна з рота йде в «козирних», які втратили владу. Бризкають слиною, лютують на Фейсбуці та потрясають кулачками. Як кажуть, сама свиня міх порвала та ще й квичить. Такі собі містечкові циніки, яких салом не годуй, а дай їм поскаржитися, що чомусь вони безповоротно, назавжди, навіки віків втратили владу. А вони ж так думали, що прийшли навічно.
До речі, команді Андрія Кульчинського це теж урок. Все минає і це мине…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень