Понеділок 29 грудня приніс Трускавцю свіжий подих зими. Білий сніг очистив землю, покрив казковою пеленою дахи будинків, вулиці, поля, налаштував на святковий настрій жителів та гостей міста-курорту. День почався гарно, та не для всіх. Принаймні не для трускавецької владної верхівки. Бо саме 29 грудня трускавчани розпочали свою Революцію Гідності, показавши чинушам, що справжній господар у місті – все-таки громада, а не купка збанкрутілих інтриганів та провокаторів. Адже не може народ мовчки терпіти опльовування, цькування, гноблення, не може вічно гнутися перед царьком, який бреше у вічі і знущається з людей.
Хто б міг подумати, що кінець 2014 року у Трускавці буде саме таким? Сотні людей під стінами міської ради, котрі скандують «Ганьба!!! Ганьба Козиру!», перестрашені обличчя прихвоснів влади, а врешті-решт юрми трускавчан у коридорах мерії на всіх трьох її поверхах. За цим народним зривом – втрата міським головою поваги громади та більшості в раді, що може призвести навіть до дострокового припинення його повноважень.
Працівники міської лікарні стали на захист свого головного лікаря Андрія Кульчинського, якого фактично звільняють із займаної посади тільки через одне – через свою активну громадянську позицію. Люди прийшли під стіни мерії з вимогою залишити головного лікаря на своїй посаді, проте … влади на місці не виявилося, хоча день – звичайнісінький, будній, робочий. «Козир, вийди!» – скандували протестувальники, але мера у Трускавці нема – кажуть, що він або в Станелі, або в Києві, або взагалі поїхав відпочивати в теплі краї…
Не вийшов до протестувальників і ніхто з трьох заступників мера – ні Валентина Бодак, ні Ігор Паньків, ні Юрій Яворський. «Віддуватися» за всіх змушений був секретар ради Петро Шумин, який сказав, що вдячний лікарям, бо в багатьох із них лікувався, але зміни в лікарні – це не заслуга тільки і виключно однієї людини. «Не сотворіть собі кумира», – зацитував біблійну істину Петро Євстахович і ці слова пасувало би послухати в першу чергу тим, хто у своїм засліпленні стоїть на стороні Козира.
Пробувала стати на захист міського голови одна з «активісток», яка замішана у мутній історії із коштами, які збирали у Трускавці для потреб Майдану, а потім ці кошти десь щезли. Мова йде про досить солідну суму – за одними даними, це 14 тисяч гривень, за іншими, 30 тисяч. Люди жертвували від щирого серця на Майдан, але кошти «загубилися» після того як депутат Богдан Процишин передав гроші цій жіночці…
Коли ця прихильниця пана Козира сказала «Підніміть руки, хто з вас перестав брати хабарі», їй теж почали скандувати «Ганьба!». Організаторам мітингу-протесту ледве вдалося врятувати провокаторку від обурених медиків, які зазначили, що не забудуть їй такої образи. Під народний гнів люду потрапила ще одна штатна провокаторка, котра ображала лікарів, називаючи їх «ненормальними».
Виступ головного лікаря Трускавецької міської лікарні Андрія Кульчинського був досить поміркованим. Він розповів, що 22 грудня в лікарні відбулися загальні збори працівників, які висловили йому підтримку, а вже наступного дня, 23 грудня, міський голова Трускавця своїм розпорядженням вирішив не продовжувати контракт із головним лікарем. У Андрія Кульчинського є підозра, що документ було оформлено заднім числом, вже після того як Трускавецький міський суд виніс ухвалу про забезпечення позову, яка забороняє меру міста вчиняти будь-які дії в справі А. Кульчинського до розгляду справи по суті. А справа по суті слухатиметься завтра, 30 грудня (початок о 10.00).
– Був збір колектив,у на якому медики звернулися до міського голови, але це звернення було цинічно проігноровано, – каже Андрій Богданович. – На наступний день міський голова вирішив звільнити мене. Ми прийшли сюди, щоб вони краще нас почули. Мені прикро, що ЗМІ, які є лояльні до міського голови, розповідають, що міська лікарня не потрібна для міста Трускавця. Я вважаю, що лікарня має бути важливим центром надання медичної допомоги…
Практично всі слова Андрія Кульчинського працівники лікарні підтримували гучними оплесками. Підтримати головного лікаря міської лікарні прийшли не тільки його підлеглі, але і громадські активісти, представники Ради ветеранів війни та праці, окремі депутати Трускавецької міської ради, звичайні мешканці міста. На віче пролунала пропозиція скликати позачергову сесію Трускавецької міської ради, на якій скасувати це розпорядження мера. Це був би перший серйозний удар по самодержавії мера та початком його кінця – від 24 голосів, необхідних для прийняття такого рішення, до 31 голосу, необхідних для зняття мера із посади, потрібно залучитися підтримкою ще 7 депутатів. А оскільки окремі дії мера міста-курорту стали не просто безконтрольними, а й небезпечними для життєдіяльності міста, то чекати до осені, тобто до нормального закінчення його каденції, просто немає сенсу.
Окрім головного лікаря міської лікарні виступило ще кілька працівників медичного закладу. Кожен з них акцентував увагу на тому, що в цей непростий час не можна допустити нищення лікарні, яка є однією з кращих в області. Кому вигідно нищити міську лікарню? – це питання має явну відповідь. Нищення трускавецької лікарні вигідно тим, хто взяв курс на розпродаж комунального майна, кому більмом в оці була дитяча лікарня, санстанція, кому муляє очі те, що в центрі міста є казначейство, хто має апетити більші, ніж можливості трускавецької громади заткнути цю неситу пельку.
Оскільки міський голова не вийшов до протестувальників, бо «у відпустці», то люди вирішили переконатися, чи не ховається він, бува, як той щур, десь у кабінеті. Всі до одного зайшли у приміщення міськвиконкому, заповнивши коридори трьох поверхів. Було чутно вигуки «Ганьба!» та «Геть Козира!». Андрій Кульчинський заспокоював людей, зазначивши, що від народного гніву винуватцю сховатися не вдасться і якщо треба, то громада знайде його і в Станелі. А далі учасники акції протесту спільно заколядували та виконали гімн «Ще не вмерла Україна». І від слів «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці» аж затряслися стіни мерії, бо давно тут не було такого здвигу народу. І напевно ніколи не було такого, щоб громада прийшла перевірити, як працюють ті, кому вона платить такі величезні кошти на утримання, а не знайшла їх на робочому місці, бо, бачте, панство «отдихаєт».
Годинна акція протесту показала, що у Трускавці живуть не раби, не бидло, не покручі-манкурти-яничари, а вільні, справедливі та гонорові люди, які не дозволять чужинцям топтати честь та гідність громади. Пан Козир жартує з вогнем, коли після зборів у лікарні, де підтримку Андрію Кульчинському висловило кілька сотень працівників, наступного дня видає таке розпорядження. Жартує з вогнем, коли через свої ЗМІ обливає брудом депутата, за котрим стоїть велика кількість виборців. Воюючи з одним депутатом, він організовує проти себе весь депутатський корпус і впевнено йде вниз, в яму, під свист та улюлюкання. Втім, цього варто було сподіватися, адже короля формує свита. А коли король голий та божевільний, то від такого короля народ треба рятувати.
Поки що мер має надійну підтримку в особі Петра Іванишина, Валентини Бодак, Петра Шумина, Лесі Дідик, Ольги Куц та Миколи Гука. Має він і формальну підтримку десятка депутатів міської ради. Але підтримки громади він вже не має. Варто було почути хоча б такий діалог перед «походом на мерію»:
– А що тут так багато народу?
– Йдемо виганяти Козира!
– Боже, нарешті!!!
Цікавий факт – намагання позбутися Андрія Кульчинського є не перший «кидком» зі сторони мера тих людей, яких він же і призначив. Бо можна було зрозуміти, чому він позбувається, для прикладу, неугодних особисто йому Ореста Лобика, Василя Стечкевича, Олега Блажівського, В`ячеслава Умнова чи Олександра Грищенка, призначених на посади ще за часів Богдана Матолича чи Лева Грицака. Але важко зрозуміти, чому пішли Петро Нестерівський, Дмитро Масляник, Юрій Терлецький та інші посадовці, призначені саме Козиром. Важко зрозуміти, чому не було продовжено контракт з Олександром Ткаченком, чому в оточенні мера Трускавця залишаються самі одіозні фігури, а щораз більше міських депутатів у розмовах зі своїми виборцями намагаються дистанціюватися від мера наче від якоїсь зарази. Вони розуміють – бути в одній упряжці з лузером небезпечно, бо невдачі зможуть перекинутися і на тебе.
Так що віче проти дій міського голови Трускавця та в підтримку головного лікаря міської лікарні Андрія Кульчинського – це не якісь внутрішні розбірки і це справа не одного комунального підприємства «Трускавецька міська лікарня». Це початок двобою на лінії «влада Трускавця – громада Трускавця». Врешті-решт, це початок кінця теперішнього міського голови Трускавця. І де б він не ховався, від народного гніву не втече. Хіба що шукатиме притулку в Росії, звідки родом політтехнологи, які вели його виборчу кампанію в 2009-2010 роках, не виключено, що за кошти ФСБ.
Володимир Ключак
P.S. Заголовок взято з лозунгу, який тримав один з учасників акції протесту.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень