Поряд зі світовими, глобальними проблемами, або навіть проблемами країни чи міста проблема однієї людини виглядає незначною, малопомітною, неважливою. Але кожен з нас знає, що коли проблема стосується тебе особисто, то на задній план відходить все інше – проблеми міста, в якому живеш, проблеми твої країни, проблеми планети Земля.
Як каже народне прислів`я, «своя сорочка ближче до тіла». Зубний біль чи втрата рідної людини, пожежа в квартирі чи пограбування, інформація про страшну хворобу близької людини чи втрата значної суми грошей внаслідок банківського шахрайства – все це вводить конкретну людину у шоковий стан, коли не можеш ані їсти, ані спати, і не знаєш, чи варто далі жити.
Але буває й гірше – коли проблема стає хронічною і не вирішується місяцями, роками, десятиліттями. Про свою проблему розповіла редакції «Трускавецького вісника» пані Ірина Назаренко, мешканка однієї з квартир в будинку № 19 на вул. Івасюка в м. Трускавці.
Вже не один десяток років мешканці цієї кутової квартири потерпають від того, що живуть як на вулиці. Під вікнами – постійний шум і гам. Тут розвертаються авто, а вночі територія під вікнами перетворюється на автостоянку та місце «розборок» п`яних молодиків та кримінальних елементів. Вдень пів міста проходить повз вікна і зазирає в них, так що живе родина наче під склом. Разом з пані Іриною проживає хвора матір – і ні одна ні друга не в силі побороти людську бездушність, бюрократію та свавілля. У неправовій державі надіятися на закон – марна річ.
Але давайте про все за порядком.
Під стінами помешкання п. Парасковії Карпин (мати п. І. Назаренко) відбувається паркування та місце розвороту усякого виду транспорту, причому впритул до стіни будинку, без будь-якої обмежувальної лінії. Самовільно зроблений прохід у паркані, який розділяє прибудинкову територію від території НВК «СЗШ №2-гімназія», веде попри самі вікна квартири. Всі намагання вплинути на ситуацію, всі апелювання до здорового глузду, до правління ОСББ, до місцевої влади Трускавця, до ДАІ, до правоохоронних органів, до прокуратури, а в кінці кінців до судової гілки влади – марні. Глухий кут. Тупик. Як той глухий кут та тупик під вікнами квартири, де розвертаються всі кому не ліньки, де ставлять своє авто всі, хто забажає, де неможливо жити в квартирі, бо стаєш об’єктом прицільної уваги всіх, хто проходить повз твої вікна і заглядає в них.
Будинок на вул. Івасюка, 19 є кооперативним будинком (з 1996 р. це ОСББ «Дружба»). Квартира, про яку йде мова, знаходиться у другому під’їзді двопід’їздного будинку на першому поверсі. До квартири з вулиці прилягає тупикова прибудинкова зона, яка і слугує усім мешканцям будинку № 19 та сусідніх будинків місцем постійного паркування та розвороту транспорту.
Вищевказані проблеми постійно підіймалася мешканцями цієї квартири, але з кожним роком вони стають дедалі актуальнішими, тому що зростає кількість транспорту та населення. Проблема виникла у результаті абсолютного невиконання плану благоустрою, недотримання норм використання за призначенням прибудинкової території, вважає пані Назаренко. Забудовники, здавши будинок в експлуатацію, повністю дотрималися проектної документації та залишили необхідну для благоустрою прибудинкову територію, завдяки якій даних проблем під вікнами згаданої квартири не мало б існувати взагалі. Але це тільки теоретично, бо на практиці все виглядає зовсім по-іншому.
Згідно ситуаційного плану прибудинкової території та будинку на вул. Івасюка, 19, при заїзді на прибудинкову територію з правої сторони перед будинком в проїжджій частині забудовниками була залишена велика частина земельної ділянки, яка не використовується. Ця земельна ділянка знаходиться зі сторони першого під’їзду. Перший поверх цього під’їзду є нежилим та захищений нежитловою прибудовою, на відміну від другого під’їзду, де перший поверх є житловим з висотою від землі до підвіконника 160-170 см.
При заїзді на прибудинкову територію з правої сторони бере початок окружна пішохідна дорога. Дорога іде попри всю задню територію будинку і примикає до шкільної території, та розділяє прибудинкову та шкільну території. Згідно плану міста, де відображена територія будинку (вул. Івасюка, 19) видно, що від окружної пішохідної дороги у плані показана ще одна дорога, яка веде на шкільну територію, тобто дорога, якою мали користуватись мешканці будинку та міста, але її де-факто немає. Натомість у паркані, який розділяє прибудинкову територію від шкільної території, самовільно зроблений прохід, який веде у сторону будинку (квартири).
Всі ці штучно зроблені проблеми завдають багато клопоту, шуму та незручностей мешканцям квартири, тому що квартира кутова. Деяким мешканцям будинку така ситуація імпонує, тому що їх квартири знаходяться поверхами вище, в середині або з іншої сторони будинку, а ось кутова квартира сім`ї Карпин-Назаренко на першому поверсі створює для усіх своєрідний захисний бар’єр. У результаті мешканці цієї квартири постійно страждають від наслідків порушення норм благоустрою території.
З однієї сторони квартири забудовниками була передбачена зелена зона, але мешканці будинку не надто раді її бачити, адже тоді їм прийдеться шукати інше місце для стоянки своїх авто. Таким чином проблеми однієї сім`ї, яка живе немов «за склом», не хвилюють абсолютну більшість співвласників будинку – членів ОСББ «Дружба».
З самого ранку і до пізньої ночі попри будинок наче звичайною центральною вулицею міста ходять мешканці Трускавця. Ідучи, вони голосно розмовляють між собою чи по телефону, стають під вікнами квартири та вирішують свої справи, проблеми. А в нічний час сюди ходять різні компанії та кричать під вікнам, часом виникають бійки, а оскільки висота від землі до підвіконника складає 160-170 см, то мешканцям квартири стає не лише шумно, але й страшно. Так само попри вікна ідуть зі всього міста діти (до школи і зі школи), стають під вікнами квартири (бо навпроти вікон є сходи) і думають кому і куди далі іти: чи по сходах догори, чи вниз. Поки вони думають, то, як це буває у дітей, вони починають кричати, штовхатись, бігати, бавитися у сніжки чи кидатись камінням. Такі сніжки та каміння вже не раз потрапляли у вікна квартири. І так з дня на день, з місяця в місяць, з року в рік.
У квартирі, як було зазначено раніше, проживає старенька мама п. Ірини Назаренко, п. Парасковія Карпин, яка при тому всьому є важко хворою (хвороба Альцгеймера). Вона, коли чує і бачить таке, починає сваритись та нервуватися (тому що підсвідомо пам’ятає, що м’яч часто залітав у вікна квартири, та були випадки, коли вікна розбивались). У відповідь діти з нею дражняться та кидають камінці.
У холодну пору року, коли замерзає вода або лежить сніг під вікнами квартири, діти роблять у декількох місцях ковзанку, і тоді шум та крики стоять просто нестерпні.
У теплу пору року діти ідуть з м’ячами на шкільний майданчик чи стадіон, м’ячем б’ють у стіну будинку (згаданої квартири) та у підпірну стіну, яка розташована прямо навпроти вікон, а також м’яч летить над вікнами квартири. Територія будинку під вікнами квартири стала фактично пришкільною, що є недопустимо згідно державних будівельних норм, норм благоустрою міста та санітарних норм, скаржиться Ірина Назаренко.
Крім того, всіх собак з прилеглих будинків ведуть попри всі вікна квартири на стадіон, щоб вигуляти. І це лише невелика частина проблем, які пов’язані з самовільно зробленим проходом.
Та проблеми шуму від дітей чи вигулювання собак ще не найстрашніші для мешканців цієї квартири. Значно гірше є з проблемою паркування та розвороту транспорту попід вікнами квартири. Тут паркують та розвертаються не тільки легкові автомобілі, але й буси та вантажівки, чим повністю затуляють вікна першого поверху. Вищевказане відбувається у будь-який час доби (на світанку, вдень, вночі), що спричиняє багато незручностей. Оскільки вікна у будинку є дуже великими і все чути, то через шум у нічний час мешканцям помешкання не дають можливості заснути (або ж їх постійно будять): заводиться транспорт, запрацював двигун, розвертають транспорт, у вечірній та нічний час фарами світять у вікна, грюкають дверцятами, багажниками, спрацьовує сигналізація, ремонтують, прибирають машини, паркують несправні автомобілі, які погано заводяться, витікає моторне масло, постійний викид вихлопних газів. У квартирі вікна завжди вимушено зачинені.
Місця під вікнами квартири зовсім мало, тому що воно не розраховане ні для паркування транспорту, ні для його розвороту, адже це за проектом не є проїжджа частина. Щоб розвернути свій автомобіль, потрібно під’їхати під вікно саме впритул до стіни, через що автомобілями навіть було вибито кут стіни будинку (квартири).
Ірина Назаренко показує фотографії – на одній бачимо ковзанку з льоду, на іншій автостоянку під вікнами, ще на іншій розлитий мазут від недбалого автовласника. А ось і фотографія з вибитим кутом будинку. Окрема тема розмови – ситуація з підтопленням будинку ґрунтовими водами та тріщинами, які появляються в капітальних стінах. З цього приводу пані Назаренко теж неодноразово била на сполох, хоча проблема до кінця не вирішена і досі.
Ось такі умови, в яких живе сім`я однієї квартири в будинку на вул. Івасюка, 19. Пані Назаренко зверталася до попередньої голови ОСББ «Дружба» Любові Рабків, яка на словах погоджувалася з аргументами власників квартири, але на ділі вирішенням проблеми не займалася. Не збирається якимось чином допомогти вирішити проблему і теперішня голова ОСББ «Дружба» Оксана Баркова. Тож власникам злощасної квартири не залишалося нічого іншого як шукати справедливості в суді. Яким же було їхнє розчарування, коли 15 березня ц.р. суддя Марчук В.І. (Трускавецький міський суд) у задоволенні позову відмовив. Зараз справа знаходиться в Апеляційному суді Львівської області, її розгляд призначено на 7 липня.
Звертаючись до ДАІ, пані Назаренко очікувала, що проблему з паркуванням автотранспорту буде знято. Листом від 04 квітня 2012 року № 2409 Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області було повідомлено, що згідно Закону України «Про дорожній рух» в житлових зонах та дворових територіях, що не мають скрізного проїзду, стоянка транспортних засобів може здійснюватись на спеціально відведених місцях. Також вказано, що для зручності мешканців, які мають транспортні засоби та проживають у б. №19 по вул. Івасюка, треба зобов’язати ОСББ чи КП «Трускавецьжитло» обладнати відповідні місця для паркування. Голова ОСББ жодним чином не відреагувала на вищевказаний лист.
Отже, в ДАІ підтвердили, що вимоги мешканців квартири є обґрунтованими та законними. Але … облаштуванням автостоянки в іншому місці та обмеження заїзду на територію машин має займатися вищезгадуване ОСББ. А ОСББ навіть не виробляє документи на землю, а якщо й виробить, то навряд чи поспішатиме облаштовувати автостоянку в іншому місці. Бо це ж додаткові витрати, та й більшість мешканців проблема однієї сім`ї не обходить.
У прокуратурі заявниці відповіли, що не мають повноважень якимось чином вплинути на вирішення цієї проблеми.
Що має робити пані Нестеренко? Може, самовільно встановити обмеження заїзду, закопавши металеві стовпчики? Чи самовільно облаштувати «зелену зону» під вікнами квартири? Чи продати помешкання, як радять їй деякі «добрі люди»?
Незважаючи на те, що в цій ситуації порушено право людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля, яке встановлено статтею 293 Цивільного кодексу України, незважаючи на порушення ряду пунктів Правил благоустрою міста Трускавця, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 р. № 173, ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень», Ірина Назаренко не може добитися справедливості.
В місцевій владі Трускавця у 2012-2013 роках пробували обмежити заїзд під вікна квартири квітковими клумбами. Клумби «протрималися» недовго – хтось їх порозбивав та підсунув під вікна злополучної квартири. Машини як їздили – так їздять і далі.
Пані Ірина Нестеренко знову звернулася до міської влади Трускавця, побувала на прийомі в міського голови Андрія Кульчинського. Письмову відповідь, яку вона отримала і яку готував юридичний відділ міськради, називає звичайнісінькою відпискою. На щастя, проблему взявся додатково вивчити заступник мера Трускавця з житлово-комунальних питань Олексій Балицький, який до того ж є депутатом Львівської обласної ради від Трускавця (фракція ВО «Свобода»). Тож для Ірини Нестеренко зажеврів вогник надії, що представник влади спробує переконати ОСББ, що не можна залишати напризволяще мешканців однієї квартири.
Ось така ситуація з однією квартирою та проблемами її мешканців. Люди переконані – до того часу, поки не буде порядку в таких «дрібних» справах, не може бути порядку в державі. Адже все починається з малого – як законослухняність, так і беззаконня. Ігнорування норм чинного законодавства не лише правлінням ОСББ, але і судами – звичне діло, і на це навіть не доводиться чекати відповідної адекватної реакції. Може, тому так і живемо? В тупику, де кожен робить що хоче і як хоче, і де закони не писані, а якщо й писані, то не виконуються…
Володимир Ключак
Примітка. При підготовці статті використано матеріали позовної заяви гр. І. Назаренко до суду та її звернення до керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Лонгіна Мігоцького і міського голови Трускавця Андрія Кульчинського.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень