26 червня у місті Бориславі відкрито меморіальну дошку на честь колишніх бориславців Херша Мендельсона (1848 р.н.) та його дружини Матільди Мендельсон уродженої Кох (1853 р.н), яких було вбито під час Голокосту.
Як розповіла їхня правнучка Роніт Альперін: “Власне вони дуже пишались тим, що жили у Бориславі і були власниками Губицької рафінерії перед Другою світовою війною. Кожного року ми приїжджаємо до Борислава, щоб розказати і показати нашим дітям красивий край, де народились наші предки. Ми висловлюємо щиру вдячність керівникові МКП “Мажор” Олександрові Зваричу, який дозволив встановити цю пам’ятну дошку”.
Міський голова Володимир Фірман відзначив, що Борислав є дійсно інтернаціональним, бо в ньому завжди поруч жили українці, поляки, євреї та інші народи, які в часи лихоліть допомагали одне одному, не раз наражаючи свої сім’ї на смертельну небезпеку. Також міський голова подякував представникам єврейського народу за любов до Борислава. “Ми горді тим, що Борислав – місто яке об’єднує. Адже сьогодні ви приїхали з Польщі та Ізраїлю, щоб відвідати землю своїх батьків. Мені, як міському голові, дуже приємно, що належність до Борислава для вас дуже важлива”.
Олександр Зварич відзначив, що саме з таких зустрічей проростають зерна розуміння та дружби між народами. Окрім того, присутні поділилися своїми спогадами. Зокрема, Вахтель Самуель, який народився в Східниці в 1929 році, розповів, як переховувався під час війни у Бориславі. Очевидці також поділилися спогадами про те, як українська сім’я переховувала близько двох воєнних років 30 осіб в схроні розміром 1х1,5 м. Як зазначають краєзнавці, на початку війни у нашому місті проживало близько 15 тисяч євреїв, а після війни — близько 500 осіб.
У цей день гості міста також відвідали пам’ятні місця та могили закатованих. “Cаме такі зустрічі доводять, що найбільше призначення людини: врятувати чуже життя”, – підсумував Володимир Фірман.
Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень