Днями до редакції газети «Франкова криниця Підгір’я» зателефонував представник однієї з туристичних фірм Трускавця. «Допоможіть, – волав на тому кінці телефонної лінії, – якнайшвидше звільнити місто від цього окупаційного режиму».
Далі чоловік розтлумачив причини свого неспокою й тривоги. За його словами, нинішня влада зовсім хліб відбирає – не дає працювати. У рідному місті зовсім життя нема, хоч виїжджай кудись на заробітки. А куди? Такого за жодного керівника не було, цілковита окупація «чесної влади». А «заможній громаді» хіба з торбою по світу. Місцеві підприємці навіть анекдота склали на цю тему.
Приходять, значить, представники дрібного бізнесу у Трускавці до колишнього мера Лева Грицака й кажуть:
– Леве Ярославовичу, зовсім життя нема з тим Козиром. Або ви вертайтеся, або ми тікаємо з міста щонайдалі. Аби нас ніде вже не дістали, то ми си подумали, що полетимо на Місяць. Але то далека дорога, нам не вистачить грошей, то може ви нас підкинете, ви ж маєте вертольота.
– Гаразд, – відповів Лев Грицак, – але вертоліт – то не ракета. Можу вас хіба до хмар підвезти, а далі підете пішки?
То така ось ситуація у Трускавці. Теперішня влада зовсім виїдає усіх, хто й так ледь зводить кінці з кінцями, задля себе влаштувала режим окупації. Діє за принципом: усьому, що заважає, приписує статус «неестетичного вигляду» й змітає. Днями на бульварі у центрі міста за підписом самого Козира люди позрізали кремезні туї, яким було років 40-50, а минулим літом було звалено погруддя Івана Франка, встановлене ще другими совітами. Навіть попередня окупаційна влада будувала, а ця руйнує, бо, бачте, там комусь захотілося земельки, тут замість туй могли б стояти яточки з крамом і приносити комусь прибуток до кишені.
Словом, трускавецькі трударі, котрим ця влада зовсім не дає на хліб щоденний заробити, радять Русланові Козиру і його команді приписати собі «неестетичний вигляд» і вимітатися з Трускавця. Але не на місяць, а назавжди.
Кирило ВАСИЛЕВСЬКИЙ
Кирило ВАСИЛЕВСЬКИЙ
ТОП коментованих за тиждень