7 жовтня у художньому музеї народного художника України Михайла Біласа відбулася презентація другого тому енциклопедичного видання. Книгу видано за сприяння кандидата в народні депутати Ігоря Куруса.
Авторським колективом унікального для України творчого проекту є відомі краєзнавці: художник, директор Дрогобицької художньої школи Ігор Шимко, історик, заслужений вчитель України Петро Сов’як, член Національних Спілок письменників, журналістів, краєзнавців України Роман Пастух.
Головною метою авторів було зафіксувати пером і фотооб’єктивом передусім старожитну Дрогобиччину, котра, умовно кажучи, зникає на наших очах. Ідеться про численні пам’ятки історії та культури минулого – давні дерев’яні церкви з високохудожніми іконостасами, іконами, каплиці, дзвіниці інколи з рідкісної цінності дзвонами, пам’ятні хрести, оборонні укріплення, мости, палаци, хати, комори, кузні, стодоли, криниці, промислові споруди, цікаві в архітектурно-скульптурному плані надгробки, могили відомих людей, пам’ятники, пам’ятні знаки, пам’ятні таблиці видатним і відомим особам, символічні могили, реліктові дерева тощо.
У книзі-альбомі «Дрогобиччина: свідки епох» вперше за історію західної частини Прикарпаття вміщено документальну інформацію з різних галузей у вигляді статей енциклопедичного змісту про всі 113 міст, селищ, сіл і хуторів Дрогобицького району; вказано історично-традиційні наголоси в кожному топонімі; подано історичні та варіантні назви; зроблено спробу на основі праць сучасних істориків і топонімістів пояснити походження назв населених пунктів і через них та, почасти, мікротопонію встановити приблизний час їх виникнення.
– Перший том «Дрогобиччини» побачив світ влітку, за короткий проміжок часу вдалося видати другу книгу, яка є не продовженням, а доповненням першої, – сказав на презентації Ігор Шимко, – тобто вона ширше дає огляд міст та сіл, більш масштабнішу оцінку того чи іншого об’єкту, детальніше розповідає про особистостей, події, які вже призабулися.
Ігор Шимко подякував присутньому на презентації кандидату в народні депутати Ігорю Курусу за сприяння у видавництві книги -альбому. «Ми тривалий час шукали кошти для видання, – зазначив пан Ігор, – обійшли десятки меценатів, бізнесменів, і ні один не відгукнувся. Нас підтримав лише Ігор Курус, за що ми йому надзвичайно вдячні».
– Дивна річ: виглядає на те, що ми, українці, більше цікавимося єгипетськими пірамідами, аніж вивчаємо свої пам’ятки архітектури, які є не менш вартісними, та власну історію, – зазначив Ігор Курус. – Я переконаний: якщо ми любитимемо краєзнавство і знатимемо, що відбувається на нашій землі – матимемо майбутнє.
– Народ, який не знає своєї історії, легко завоювати і легко ним керувати, – звернувся до присутніх професор, викладач Дрогобицького педуніверситету Ярослав Радевич-Винницький, який редагував книгу «Дрогобиччина: свідки епох». – Знаннями про свою країну треба вважати і знання про свою маленьку батьківщину, де ти народився, виріс, маєш друзів. Оця книжка – це зразок видання, яке працює на малу батьківщину.
Ольга Деркач
На фото: Ігор Курус дарує два томи книги «Дрогобиччина: свідки епох» директору Трускавецької ЦБС Наталії Марковецькій.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень