Розширене засідання земельної комісії ТМР проходило у вівторок, 15 листопада. На порядку денному було тільки одне питання, але ж яке питання! Нарешті Генеральний план Трускавця, над котрим кілька років трудилися фахівці, готовий – і не просто готовий, а вже й перший з усіх міст Львівської області пройшов державну експертизу. На наступній сесії міської ради його будуть затверджувати і ні у кого не виникає сумнівів, що він буде схвалений абсолютною більшістю голосів. Послухати та подивитися, як же ж розвиватиметься наше місто в майбутньому, куди рухатиметься, прийшло багато депутатів. Одного-єдиного представника преси вирішили не виганяти, тож ми подивилися, послухали і хочемо поділитися нашими враженнями.
Дас іст фантастішь! Саєнс фікшен… Чомусь у голову лізли тільки іншомовні фрази, напевно тому, що новий Генплан має нас наблизити до Європи, перетворити Трускавець у курорт світової слави, змінити наше життя на краще. А з іншої сторони не випадково згадуємо тут про фантастику, бо багато із запланованого виглядає ну дуже вже нереальним. Але про все по порядку.
Розповідає Олександр Грищенко, головний архітектор м. Трускавця:
– Ми сьогодні не розглядаємо абсолютно новий Генплан, це є коригування Генплану міста-курорту Трускавець з 1965 року. Тут принагідно хочу нагадати, що наш Трускавець пройшов чотири періоди планування. Перший – з 1827 до 1919 року (від моменту функціонування курорту під владою Австрії, а згодом Австро-Угорщини), тоді з’являється велика кількість вілл та пансіонатів, у Трускавець “зайшов” швейцарський архітектурний стиль. Другий – з 1919 по 1939 роки (під владою Польщі), в місті будуються об’єкти в закопянському стилі і біля півтора десятка споруд у стилі модерн. Третій – радянський період, а четвертий – сьогодення, Трускавець за часів незалежності України. В 1947 році Трускавець отримав статус міста районного, а 1952 – обласного підпорядкування (спочатку Дрогобицька область, а після її ліквідації в 1959 – Львівська). Саме з 1959 до 1963 року (протягом 4 років) розроблявся Генеральний план Трускавця. До речі, 10 квітня 1962 року було утворено відділ архітектури міськвиконкому Трускавецької міської ради народних депутатів, тож наступного року ми святкуватимемо ювілей відділу. Так от, Генплан Трускавця 1965 року (саме тоді він був прийнятий) передбачав, що курорт мав досягнути 35 тисяч ліжкомісць, а площа території повинна була збільшитися до 3 тисяч гектарів. Місто було чітко поділено на дві зони – південно-західна (санаторно-курортна, рекреаційна, відпочинкова) та північно-східна (житлова, зелена і господарські склади). Три житлові зони обмежувалися: перша вулицями Дрогобицькою та Бориславською, друга вулицями Шевченка, Стебницькою та залізничною колією, а третя мала тягнутися аж до Помірецької. Між санаторно-курортною та житловою зоною був передбачений зелений пояс. Також було передбачено три школи, що і маємо сьогодні, три торгові комплекси у кожній житловій зоні, а також стовідсотковий знос індивідуального житлового сектору. Трускавець мав стати містом п’яти- та дев’ятиповерхових будинків (це були два типові плани того часу).
– Я хочу звернути Вашу увагу, – продовжує Олександр Павлович, – що санаторно-курортна територія не обмежувалася, їй дано перспективу розвитку у сторону Помірок (мали стати містом-супутником Трускавця). А в 1975 році розроблено проект санітарних зон, першої, другої та третьої (затверджені Постановою № 548). Якщо враховувати ці зони, то площа курорту мала б становити 5 тисяч 826 гектарів, в межі Трускавця мали б входити території, які належать до Стебника із включеними до нього селами, Доброгостова, Модрич, Станилі, а навіть Болехівців Дрогобицького району. Та маємо 744 гектари і існуючі межі не мінялися вже з 1966 року, за виключенням невеличких ділянок в районі міської лікарні. Обмеження для курорту – це родовища калійних солей, бориславське нафтове родовище, лісова смуга навколо Трускавця і запаси мінеральної води, в тому числі на Помірках. До речі, станом на 1972 рік розвідано і доведено, що потенціал видобутку мінеральних вод у Трускавці типу “Нафтусі” – 42 метри кубічних на добу. У 2008 році, за даними ЗАТ ЛОЗ “Трускавецькурорт” затверджено об’єми видобування води на 25 років у обсязі 25 метрів кубічних на добу. А Генплан, який я Вам представляю, зроблено із розрахунку видобутку 16 м. куб. води на добу. Ще в 2007 році наша міська рада затвердила концепцію коригування генерального плану, розроблену Державним інститутом проектування міст (ДІПРОМІСТ). Після дворічної комплексної державної експертизи цього проекту ми 11 жовтня отримали позитивний висновок.
Після цього Олександр Грищенко розповів детально і про природні обмеження (перепад висот у нас 86 метрів, бо найнижча точка біля заправки 327 м над рівнем моря, а найвища 411 м), про те, що Трускавець знаходиться в зоні максимуму опадів в Україні, в зоні дії північно-західних вітрів, а також у сейсмічній зоні. Та землетрус та карстові провали загрожують в першу чергу с. Станиля і частині Стебника, Трускавець хіба мав би єдину проблему зі сполученням, бо відрізок однієї з доріг, котра веде в місто, знаходиться на карстовому проваллі. Очевидно, що ми зацікавлені у тому, щоб проблема із шахтами колишнього калійного заводу в Стебнику була вирішена, проте питання лежить у державній площині.
Історичні події кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття теж мали вплив на планування розвитку території міста. Так, депутати міської ради першого демократичного скликання скасували норму щодо знесення індивідуальних житлових будинків садибного типу, а також змінили цільове призначення земель IV мікрорайону. Генплан передбачав на цих територіях теплиці, натомість маємо тепер житлову забудову (це непарна сторона вулиці Стуса, кінець вулиць Стебницької та Данилишиних). В 1995 році вийшло розпорядження Президента України щодо затвердження меж курорту Трускавець із включенням до них лісового масиву на Помірках (200 га), де є нерозвідані джерела мінеральних вод (тепер стає зрозуміло, чому Руслан Козир так хотів, щоб ГО “Міський ліс” надали ці території). В цьому розпорядженні теж ішлося про вирішення проблеми водопостачання курорту та очистки стоків. На жаль, жоден пункт цього документу виконаний не був. Як, на жаль, і не затвердили депутати першого демократичного скликання нові межі курорту до 28 листопада 1992 року, а згодом вже було запізно. Навколишні села захопили собі ласі шматки. За межами курорту опинилися санаторій “Полонина”, Помірки, господарські зони та інші території. Трускавець обмежили з усіх сторін і це дуже негативно впливає на ряд процесів, та це є тема окремого дослідження.
Що ж передбачає новий Генплан? На жаль, село Станиля не погоджується повністю ввійти у склад Трускавця, та все одно площа курорту збільшиться із 774 га до 1633 га (площа курорту в радянський період була біля 2,5 тисяч га). А зараз увага – фантастика! Залізничний вокзал розташований не там, де потрібно, це була помилка проектантів і вони це визнали офіційно. Тому треба буде розібрати 300 метрів колії і вулицю Мазепи колія не перетинатиме. Тоді буде вирішено проблему переходу колії, яка так довго гостро стоїть – провулок Тихий просто з’єднають із вулицею Мазепи. Так що з “Оріани” до “Арко” буде зовсім близько. До речі, приміщення залізничного вокзалу буде експо-центром, там проводитимуться виставки. Про згоду Укрзалізниці ніхто не говорив. Окружна дорога із Уличного на Борислав оминатиме Стебник та Трускавець, її робитимуть на базі так званої технічної дороги, котра є в трускавецькому лісі. Транзитними залишаться тільки вулиця Сагайдачного, Мазепи та частина вулиць Дрогобицької і Стебницької. Можливо, буде задіяно дорогу від військової частини. Водопостачання до міста здійснюватиметься із річки Стрий двома водогонами – діючим із Гірного та новим між селами Розгірче та Семигинів, котрий ітиме лісовою смугою на Помірки і звідтам у Трускавець. Помірки будуть розбудовані, як за Яроша. В місті буде створено історико-архітектурний заповідник, куди буде включено курортний пак та об’єкти різних архітектурних стилів, згадуваних на початку статті. Є проектна документація на 4 кілометри канатної дороги з Лисої гори, цим зацікавилися солідні люди із Дніпропетровська (хоча тепер при владі донецькі). Є доручення Руслана Козира привести в порядок лісову смугу, прилеглу до вулиці Городище від ресторану «Колиба» до готелю «Ріксос-Прикарпаття» та санаторію «Джерело», там розробляються теренкури. Старий водозабір із питного озера розберуть, озеро зі статусу питного переведуть у статус рекреаційного. Водоканал перенесуть з місця, де він перебуває тепер (вулиця Франка), кудись інде. Будемо мати аквапарк, дендропарк, гідропарк та потужний курортний парк. Міських парків (тобто, не для відпочивальників, а для мешканців, жителів Трускавця) нам не потрібно, бо в нас і так кількість зелених листочків на душу населення найвища в Україні. За 20 років (а саме на стільки часу розрахований новий Генплан) кількість населення у Трускавці становитиме 23 500 осіб, у нас буде хороша спортивно-оздоровча база (в кожному мікрорайоні по спортивному майданчику), збільшиться площа помешкань у кожного з 20,7 м. кв. на душу населення до 22,8 м. кв., зросте і площа кладовищ. Кількість місць в дитсадках зросте з 628 до 800. Кількість автомобілів у місті збільшиться з 4 500 до 7 215, буде більше і сміттєвих відходів, бо сміття буде потрібне для нового сміттєпереробного заводу, котрий будує чи то місто Дрогобич, чи то Дрогобицький район. Основою нашого курорту вже не буде бальнеологія, а туризм та відпочинок.
Ось такий він, курорт майбутнього. Та не всі депутати поділяють оптимізму, ряд запитань та зауважень до Генплану висловили депутати Галина Шиманська, Ігор Пілько, Юрій Алієв, заступник міського голови Петро Нестерівський. Та це не означає, що Генплан поганий, просто в деяких пунктах він нереальний і цікаво буде поспостерігати, яким чином планують у владі змусити змінювати свої плани інвестора “Альфа-Плюс” чи інших зацікавлених структур. Та всі погоджуються в одному – якщо ми не намалюємо та не приймемо цю картинку Генплану, то її намалюють інші і тоді нам прийдеться прохати щось у наших сусідів, котрі і так окупували споконвічні трускавецькі землі.
Депутати земельної комісії на цьому розширеному її засіданні 15 листопада одностайно рекомендували сесії ТМР прийняти новий скоригований Генеральний план міста-курорту Трускавець. А що далі? А далі треба Трускавцю продовжувати добиватися статусу курорту державного значення.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень