Цей матеріал з’явився не випадково, бо ті процеси, котрі відбуваються нині на теренах міста-курорту, як мінімум, насторожують. В сучасній історії Трускавця отак непомітно без зайвого галасу «вершилося» не одне доленосне рішення, не один резонансний факт, котрий потім став великою прикрістю чи втратою для громади міста. Сьогодні такою загрозливою ситуацією може стати прецедент з «уточненням» І зони санітарної охорони курорту без відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України. Насправді розібратися із цією ситуацією виявилося досить складно, позаяк одні фахівці, котрі розуміють, чим це може обернутися для курорту, вже б’ють на сполох: хто відповідатиме за наслідки такої ініціативи? Хто дасть гарантію, що родовище після таких змін не постраждає?
А от у ініціаторів такої пертурбації у І зоні санітарної охорони Трускавецької міської ради – інша думка. Головний архітектор Трускавця Олександр Грищенко аргументує ці дії, апелюючи до статті 47 Закону України, в якому йдеться про те, що будь-які межі, в тому числі зони санітарної охорони, встановлюються згідно проектів землеустрою. Іншими словами виконання цієї роботи – це насамперед обов’язок перед державою. А заодно і спроба навести лад зі спірними територіями, на котрих вже давно зведено чимало об’єктів. І тепер ці об’єкти або отримають законне право на існування, або будуть знесені. Інших варіантів, – запевняє головний архітектор, – просто не буде.
Упродовж усієї розмови пан Грищенко доводив факт непричетності міської ради до будь-яких змін, котрі імовірно відбудуться під час «Уточнення розрахунку координат розпізнавальних межових знаків І зони санітарної охорони курорту Трускавець» (так називається документ, котрий має на перший погляд цілком очевидну мету – чітко визначити межі охоронної зони). Більше того, він запевняє, що уточнення відбудеться згідно вже існуючих меж та координат, і ніхто не має на меті зменшувати чи перекроювати існуючі кордони. Просто, зі слів службовця, ці координати існують сьогодні лише, так би мовити, де-факто. Де-юре ж вони стануть тільки тоді, коли пройдуть експертизу на державному рівні. Іншими словами сьогодні, виявилося, що стовпці, котрі стояли десятиліттями на варті санітарної зони, стоять не зовсім правильно і законно.
Правильність і законність такої ініціативи міста щодо «уточнень» вже піддали сумніву ті, хто про родовище та його охоронну зону знають не лише з документів. Це насамперед люди, котрі працюють на теренах товариства і зокрема його філії ГГРЕС вже десятиліттями. А ще мають доступ до роботи з документами під грифом «для службового користування». Ознайомившись із проектом уточнення вони, одразу забили на сполох: саме тому і з’явився лист-звернення на адресу обласної адміністрації, екологічних та природоохоронних установ. І саме у ньому йдеться про те, що аж ніяк не в’яжеться із тим, про що говорив головний архітектор. Приведу уривок з листа: «Уважно прочитавши надані інститутом «уточнені» координати зони санітарної охорони ділянки №1 в курортній Балці Трускавецького родовища мінеральних вод та розсолів, з’ясувалося, що межі зони, визначені цими координатами, значно відрізняються від тих, що затверджені постановою Ради Міністрів УРСР №548 від 9 листопада 1981 року. При чому змінені ці межі в сторону зменшення зони санітарної охорони в стратегічних для курорту місцях. Для прикладу, на окремих ділянках в районі бювету №2, санаторію «Женева», санаторію «Кришталевий палац» межу зони перенесено в сторону її зменшення на 12-40 метрів…» Такі «уточнення», на думку директора ГГРЕС Андрія Тарнавського, варто було б відкликати, так би мовити, від гріха подалі, інакше зберегти родовище буде вкрай складно. Мало того, промовистою підставою для «уточнення» меж, (читай – «перегляду») мала б стати вартісна геологорозвідувальна робота. Бо насправді тільки припущення про те, що саме та як саме відбувається у надрах родовища дуже замало для того, аби поважними підписами впливати на перебіг не до кінця усвідомлених та незрозумілих процесів таких, як утворення унікальних мінвод. Ситуація насправді дивна, але у тому, що відбувається сьогодні, можливо і не варто шукати сенсу, через те, що вже є чіткий бізнесовий інтерес.
Далі вражають самі факти. Перевірка Державною екологічною інспекцією у Львівській області на предмет додержання Трускавецькою міською радою природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, що відбувалася на теренах міста-курорту наприкінці минулого року, підтвердила сумніви: необхідність перегляду зон санітарної охорони з’явилася неспроста. І ця «необхідність» нині налічує близько півсотні приватних об’єктів, що здійснюють свою діяльність у 1-ій зоні санітарної охорони родовища. Тож існуючий акт перевірки засвідчив той факт, що новий проект з уточненням має на меті саме узаконення комерційних об’єктів (більшість із яких не мають документів та дозволів на здійснення комерційної діяльності). І, на перший погляд, така блага мета нового документу полягає у досить корисних намірах: зменшення захисних меж родовища на догоду бізнесовим інтересам окремих зацікавлених у цьому «уточненні» осіб. Ці сумніви виникли і у представників правоохоронних органів. Нещодавно до адміністрації товариства надійшов лист прокуратури щодо перевірки по даному факту.
Але що найцікавіше і це уже є тенденцією, усі ці речі відбуваються нібито на цілком законних підставах, ще й за мовчазної згоди мешканців. От і цього разу інертність і байдужість трускавчан та неймовірна «лояльність» у резонансних питаннях, що стосуються стратегічних змін окремих депутатів міськради може вкотре призвести до незворотних наслідків. Проте, погодьтеся, важко порівняти втрату за безцінь проданих гектарів землі та важливих соціальних об’єктів із втратою цілого родовища! І тому саме вам, дорогі читачі, доведеться вирішувати, чи варто нині бити на сполох.
Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень