Прикро, але факт: на сьогоднішній день масово зросла недовіра до владних структур. Згідно з середньостатистичними даними, українці найбільшою мірою не довіряють судовій гілці влади та прокуратурі, закидаючи їм продажність, що останнім часом множиться у геометричній прогресії. Друге місце щодо недовіри посідають органи місцевого самоврядування, третє – правоохоронні органи. Ці гілки владних структур і складають систему державного правління, що повинна би бути гарантом стабільності в державі. Та про яку довіру може йти мова, коли у державі немає стабільності? Бо ж відомо, що риба гниє з голови.
Начальник Стебницького відділення міліції Дрогобицького міськвідділу УМВС України у Львівській області Вадим Рябцев чудово розуміє, чому мешканці не вірять в ефективність роботи правоохоронців.
– Не беруся судити владу. Результати її діяльності й так очевидні. Як на державному, так і на місцевому рівнях. Щодо недовіри населення до правоохоронних органів, то у цьому є вина самих правоохоронців, – переконаний Вадим Юрійович. – Не всі працівники міліції розуміють, чому вони пішли туди працювати. Аби боротися зі злочинністю, чи тільки для того, щоб не поповнити лави безробітних?
– А як щодо ефективності роботи правоохоронних органів у місті?
– Згідно штатного розпису, стебницька міліція нараховує десять працівників, які зобов’язані обслуговувати майже 18-ти тисячне населення міста. Уявіть собі, що 20 років тому в Стебнику тільки працівників патрульно-постової служби нараховувалося 30 осіб і 15 чоловік особового складу. В місті немає потужних промислових підприємств, люди непрацевлаштовані. Зневірені стебничани просто «спиваються». З відчаю! На нарадах місцевого апарату я неодноразово наголошував, що більш як 90 відсотків злочинів скоєні мешканцями міста в стані алкогольного сп’яніння. Серед мешканців нашого регіону побутує думка про те, що Стебник – місто наркоманів. Я готовий довести статистикою, що це не так. Проблемною у Стебнику якраз є не наркоманія (у Бориславі та Дрогобичі наркоманів значно більше). Проблемою є пияцтво, яке породжує злочини. І їх у більшості випадків скоюють «підігріті алкоголем» особи, які шукають пригод на «свою голову». Звідси – п’яний дебош, розбірки…
– Наведіть конкретні приклади, коли міліція вчасно втрутилась і покарала п’яних зловмисників?
– Майже щоночі нам доводиться втихомирювати п’яних молодиків, які чіпляються до перехожих, порушують громадський спокій. А нещодавно від мешканців гуртожитку, що на Степана Бандери, 3, до нас надійшла колективна заява. П’яні дебоші безробітних мешканців гуртожитку перейшли всі межі дозволеного: щоночі пиятики, мати-перемати, бійки, а гуртожиток – сімейний. Це все бачать і чують діти. До мене за допомогою звернулося декілька порядних сімей (на жаль, більшість жителів гуртожитка – безробітні, які й провокують п’яні скандали), що не могли вже більше терпіти такого відвертого бедламу, який супроводжувався роками одними й тими ж особами. Я запитав переляканих жінок, чи мають вони написану заяву? Відповідь була шокуючою: «Так… А нам за це нічого не буде? Адже у нас – сім’ї, діти… «. Довелося їм пояснювати, що гірше, ніж є, – вже не буде! Зареєстрована заява дає підставу нам втрутитися і навести лад. Заяву було подано, і того ж дня міліціонери провели в гуртожитку відповідну роботу. Винних притягнули до відповідальності. Наразі в гуртожитку – спокій. Мешканці навіть висловлювали дільничним інспекторам подяку, яку передали місцевим депутатам. Не гарантую, що ситуація і надалі буде стабільною. Та все залежить від того, чи захоче громада міста з нами співпрацювати. Нас, міліціонерів, також поставили в “глухий кут”. Місцева влада не може або не хоче з нами порозумітится. Компетентних працівників скорочують, а з ледарями та хапугами хіба домовишся! Для того, аби шпетити нас на нарадах, треба самим працювати для добробуту міста, а не навпаки. Неодноразово доводилося клопотати, аби вищі інстанції Дрогобича виділили Стебнику для виїздів на місце події службову машину. І навіть за «Жигулі» я вдячний, бо поставилися до нашої проблеми з розумінням.
– А як щодо продажу алкогольних напоїв у будь-який нічний час?
– Так, звичайно, нам неодноразово дорікають тим, що горілку можна придбати в магазинах у будь-яку годину доби – «…і куди ж дивиться міліція?». Я відповім: «А куди ж насамперед дивиться податкова інспекція та податкова міліція? Адже вирішувати такі питання в їх компетенції». Врахуймо і той факт, що у нашому штаті немає посад служби, що представляє відділ боротьби з економічною злочинністю, яка уповноважена займатися таким питанням. Візьміть до уваги ще й спекулянтів, котрі здебільшого отруюють покупців дешевим та небезпечним для здоров’я розведеним спиртом. Але ж люди його купують! Незважаючи на фатальні наслідки… Шкода, що в нашому регіоні такий товар ще користується попитом. У Стебнику, запевняю вас, він іде нарозхват. Коли до нас надходить заявка щодо продажу алкоголю в нічний час, ми виїждаємо на місце події. Але хтось завжди попереджає «добродіїв» про наш приїзд, і конкретно довести ми нічого не можемо. Питейні заклади вже закриті. Самотужки відслідкувати такі моменти неможливо. Аби раз і назавжди покінчити з торгівлею горілчаними напоями у нічний час, найближчим часом планую провести рейди, залучаючи спеціалістів з податкової інспекції, пожежної служби, санепідемстанції, відділу боротьби з економічною злочинністю Дрогобича та владних структур. Тільки так ми можемо поставити «на місце» власників торгівельних точок, де продають спиртні напої. Минулоріч я особисто подавав запит до працівників міськвиконкому про те, чи мають підприємці м. Стебника дозволи щодо продажу торгівлі в нічний час. І отримав відповідь, що жодного такого дозволу міська рада не надавала.
– Яким, на Вашу думку, повинен бути зразковий правоохоронець?
– Чесним перед собою і перед людьми. Він повинен сумлінно ставитися до своїх обов’язків. Діяти оперативно і організовано. Здебільшого молодь, яка йде працювати в правоохоронні органи, козиряючи своїм посвідченням, дозволяє собі недопустимі речі: розгулювати в міліцейській формі в стані алкогольного сп’яніння, «шарпати» перехожих тощо. Думає, що йому – море «по коліна». Це далеко не так. Нас також контролюють вищі інстанцї. Раніше чи пізніше усі факти зловживання службовим становищем того чи іншого правоохоронця будуть відслідковані і «випливуть» Як кажуть: «шило в мішку не сховаєш». За часів моєї роботи в правоохоронних органах неодноразово траплялися випадки, коли міліціонери «зливали» інформацію «наліво» (т. зв. «сексти», до яких я ставлюся з відразою). Таємно працювали на криміногенні структури. Таких ми суворо караємо. Адже «зливання» інформації тягне за собою нерозкритий злочин. Здаєш свого напарника – підриваєш авторитет міліції. А звідси й недовіра до правоохоронних органів. Здебільшого сексоти-міліціонери – це люди, які переслідують лише свої меркантильні інтереси. І влаштувались працювати в правоохоронні органи, тільки заплативши комусь з високопосадовців «порядний куш». А його ж треба якимось чином «відбити». З усією відповідальністю запевняю: міліція у Стебнику працює на людей, а не на власну кишеню. Немає у нас міліціонера, який працює лише заради своїх меркантильних інтересів, когось «кришує» чи допомагає одній структурі «поховати» іншу. Як казав свого часу один мудрий мій наставник: «Треба кропіткою працею здобувати собі авторитет, аби згодом цей авторитет працював на тебе».
Вікторія Лишик, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень