/Зима 2016-2017/
У період Новорічно-Різдвяних свят (29 грудня – 15 січня) Трускавець відвідало близько 8 тисяч чоловік. Зменшення кількості відпочиваючих на вулицях курорту можна помітити «неозброєним» оком. Гості прибували в Трускавець в три періоди: 1) 29 грудня – 4 січня – зустріч Нового року; 2) 5-9 січня Різдвяні свята; 3) 10-15 січня – відпочинково-оздоровчий тур. Серед прибулих на відпочинок переважала частка гостей з України (85%). Географія прибулих з міст виглядала так: Дніпропетровськ, Чорноморськ, Одеса, Запоріжжя, Херсон, Полтава, Миколаїв, Суми, Черкаси, Вінниця та Київ.
Туристична галузь переживає драматичний рік. Економічна, соціальна, політична ситуація в країні нестабільна і це впливає на потік туристів. Але людям подобається подорожувати, вирватися з повсякдення і відкрити для себе щось нове. Люди розуміють, що подорожувати можна і по Україні. Необов`язково їхати кудись далеко, місто Трускавець – ідеальне місце для подорожі та відпочинку.
Частка зарубіжних гостей була невеликою – трохи більше 15%. Традиційно найбільше гостей з Азербайджану, Молдови та деяких республік Середньої Азії. Дуже мало поляків (1%) та білорусів, майже не було росіян. Зате прибули поодинокі групи туристів з Голландії, Англії, Естонії та Словенії.
Середній вік відвідувачів складав 26-45 років. Туристи у віці 18-25 років складали 20%; 25-40 років – 40%; 40-50 років – 25%; діти – 5%; люди пенсійного віку – 10%.
Цікаво відмітити, що жінок, прибулих на відпочинок, було більше, ніж чоловіків: 60% до 40%.
Для подорожі до Трускавця більшість туристів обирали: поїзд (60%), власний автомобіль (20%), рейсовий автобус (20%). Скористалися авіаперельотами 15% відпочивальників.
У вирішенні питання проживання туристи вибирали вілли – 25% відпочиваючих; санаторії та пансіонати – 35-40%; готелі класу люкс – 15% відвідувачів; 20% курортників відали перевагу недорогому житлу в готелях та приватному секторі. Середні витрати на одного туриста в день перебування в Трускавці становили 30-45 євро. Проживання від 250 грн. – 1500 грн./доба; харчування від 200 грн. – 1000 грн./доба. Можна було пообідати, для прикладу, в «Бойківській світлиці» (45-60 грн. комплексний обід).
Традиційно найбільше гостей цікавили вечори-зустрічі Нового Року та святкування Різдва. Курортники святкуванням були задоволені, але говорили, що в заходах бракувало креативу та анімації. Популярними в цьому році як завжди були екскурсії: Різдво у Львові, катання на лижах (Крутогір та Буковиця в Бориславі), купання в термальних водах Закарпаття. Гірськолижні комплекси Буковель, Славське, Плай відлякали цінами на послуги. Подобалась курортникам адекватна ціна послуг на Волосянці (турбаза «Захар Беркут»). Навіть екскурсії до Східниці та в Карпати туристів не цікавили – брак коштів та криза зробила своє.
Більшість приїжджали групами: 2-3 сім`ї з дітьми (такий собі сімейний уїк-енд на 5 днів) та подорожували самостійно. Якщо не враховувати традиційний дитячий фестиваль «Яскрава країна» (500 учасників), то Трускавець до зустрічі з таким контингентом відпочиваючих знову виявився неготовим. Брак інтелекту, креативності, прогресивних ідей та анімації – біда Трускавця. Всі хочуть зиск, вже і зараз, це все називають «сезон високих цін».
На жаль, Трускавець так і не вибрав моделі свого розвитку. Назвати його курортом в класичному розумінні цього слова не можна. Хоча керівники санаторно-курортних закладів «Карпати», «Шахтар», «Перлина Прикарпаття», «Військовий», «Кришталевий палац», «Віктор» та дитячий санаторій «Джерело» приймають відпочиваючих на санаторно-курортне лікування, на них тримається курорт. Проте частка відпочивальників-курортників складає 30-40% з усіх прибулих до Трускавця. Частка багатих туристів, які обирали багатозіркові готелі «Ріксос», «Міротель», «Женева», «Шале Грааль», була невеликою і становила всього 10%. Хоча завантаженість цих закладів на Новорічно-Різдвяні свята інколи досягала 80%.
Далося взнаки закриття верхнього бювету, що створювало багато незручностей як для місцевих підприємців, так і відпочивальників. ПрАТівські санаторії (тепер готелі) «Кристал», «Алмаз», «Весна» були завантажені на 40%. Не краща ситуація була і в готелі «Трускавець» (компанія «365» взяла його в оренду) – вдалося на новорічні свята привезти до Трускавця десь до 400 чоловік, які перебували в Трускавці за так званим пакетом «все включено» (6 ночей і 7 днів).
Трускавець перестає бути курортом. А курорт як туристичне місце відрізняється концентрацією ресурсів та їх цілеспрямованим використанням. Для цього необхідно визначитися в якому напрямку місту розвиватися: місце для відпочинку; курорт для гольфа чи гірськолижного спорту, як оздоровчий курорт з присутністю курортно-медичного комплексу чи медичний курорт.
Трускавець завжди був бальнеологічним курортом, тому незрозуміло, навіщо на Трускавець клеять ярлик туристичного міста. В Трускавці навіть хостела немає, поселитися на ніч чи дві ночі нереально. Відсутня будь-яка туристична інфраструктура. Якщо не рахувати готелі «Ревіта», «Візит», «Жасмін», «Бойківську Світлицю» та ще декількох закладів, то в місті не можна елементарно нагодувати обідом групу туристів з 25 чоловік. Причина проста – керівники санаторно-курортних закладів і самі жителі Трускавця досі сприймають місто як спеціалізований медичний курорт, де присутня мінеральна вода Нафтуся. Поки до міста не поїдуть лікуватись прості люди (середній клас) і не отримають послуг по адекватній ціні, ані Ізраїль, ні Польща, ні Азербайджан, Узбекистан чи Білорусь нам не допоможуть. Так, місто додатково має розвивати напрямки оздоровчого, медичного, ділового-МІСЕ та дитячого туризму.
Можновладці повинні пам’ятати, що Трускавець не туристичний Львів, а бальнеологічний курорт.
Основними факторами, що гальмують розвиток оздоровчих курортів на державному рівні, є відсутність політичного бажання і відповідних планових документів розвитку цього напрямку. Необхідно прийняти зміни до Закону «Про туризм та курорти» в питаннях курортології. Відсутність координуючих спеціалістів в цьому напрямі при міністерстві економіки дає можливість різним державним та муніципальним органам та чиновникам і клеркам з органів місцевого самоврядування (це відноситься не лише до Трускавця) не звертати увагу на підняті вище питання та трактувати їх в залежності від рівня некомпетентності по даному питанню.
Фатальною помилкою міської влади міста Трускавця є некомпетентність людей, які повинні в силу своїх службових обов’язків цим займатися, а також відсутність стратегії «Конкурентноспроможності міста» та активної співпраці ТМР з туроператорами, готельєрами та рестораторами міста. В місті відчутно гальмує маркетингова політика, відсутній план подій та знаменних дат, знищена вся туристична інфраструктура, сервіс та послуги бажають кращого.
Зима 2016-2017 року показала: Трускавець перетворюється на cезонне місце відпочинку, яке існує за рахунок минулої слави.
Віктор Пиців
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень