Віктор Бессарабов: «Брехлива влада – бідна громада!»

Сьогодні, 6 серпня, Трускавець міг би урочисто відзначити 69-ту річницю визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Втім, цю річницю відзначили, але зовсім не так урочисто, як того хотіли би Рада ветеранів війни та праці, Спілка офіцерів та ряд інших громадських організацій міста. Біля п’яти десятків небайдужих осіб зібралися біля Меморіалу Слави, щоб хвилиною мовчання вшанувати пам’ять тих, хто звільняв українську (і трускавецьку в тому числі) землю від коричневої чуми. Віктор Бессарабов, Ігор Кісак, Володимир Саратовський, Марія Біляк, Микола Тустановський, Микола Пєтухов, Юрій Голембіовський, Софія Фещак, Микола Врублевський, Василь Веклич – їх та ще з чотири десятки інших людей поєднало в цей день почуття вдячності тим, хто віддав своє життя на полі бою.

І хоча у Трускавці в цей день, 6 серпня 1944 року, загинув тільки один рядовий Марочек, але віддаючи шану одному, віддаємо її тим мільйонам жертв ІІ світової.

Захід розпочався із покладання квітів та виступу голови Ради ветеранів міста Трускавця Віктора Бессарабова. Цього року Віктор Андрійович побував у Німеччині, відвідав могили радянських воїнів. Він вражений тим, як піклуються за кордоном про могили загиблих, як і тим, наскільки безвідповідально т халатно ставляться до цього в нас, особливо у Трускавці. Чи не тому падали гострі, жорстокі, болючі, але такі справедливі слова-звинувачення у бік трускавецької влади: «Брехлива влада – бідна громада!».

Коли в Туреччині наміри влади зрізати дерева у парку викликали революційну ситуацію, у Трускавці вирізка сотень здорових і красивих дерев призвела до … статті у козирних ЗМІ під назвою «Озеленення триває». Фотографії занедбаного Меморіалу Слави, які публікував «Трускавецький вісник» 9 травня і цього року, і минулого, не зачепили за живе чинуш з міськради. Територія і далі засмічена, неприбрана, у бур’янах, а Меморіал Слави нищиться від безгосподарності владців міста-курорту. «Бардак і безлад, парк зруйнований, в центрі міста сморід, а відповіді від влади – це одні відписки!» – обурювався Віктор Андрійович. За приклад він навів ситуацію на Річках біля «Пельменної», де чотири заклади громадського харчування, а сморід нестерпний, мухи літають. В той же час ще минулого року Віктор Бессарабов отримав лист-відповідь від влади, що ситуацію буде виправлено протягом місяця. А пройшов уже рік, та справа з місця не зрушила. Не забув Віктор Бессарабов нагадати і той факт, що міський голова обраний лише десятою частиною трускавчан – за нього проголосувало тільки трохи більше двох тисяч виборців при загальній кількості населення у місті 21 тисяча.

«Хто що би нам не казав, а ми будемо робити так, як вважаємо за потрібне!» – ці слова, які один з чиновників мерії сказав у приватній розмові, особливо розлютили Віктора Бессарабова. Він поінформував присутніх, що в близькому майбутньому буде проведено круглий стіл, на який запросять міського голову Трускавця та його заступників, щоб люди могли відкрито задати їм ці запитання, які так хвилюють трускавецьку громаду. Якщо ж влада не прийде до людей і не пояснить, чому знущається над громадою, тоді громада прийде у мерію і покаже, хто в місті господар.

Віктор Бессарабов говорив із болем серця про ті речі, які хвилюють кожного небайдужого трускавчанина і його слова знаходили щиру підтримку у серцях всіх присутніх тут. Тему належного вшанування загиблих воїнів продовжив ветеран війни Микола Пєтухов, який теж не шкодував гострих слів. Невже не можна було хоча б виполоти бур’яни? – риторично запитував ветеран. Та відповісти не було кому – на заході не було жодного представника Трускавецької міської ради.

Виступив також гість із Житомира, який так само висловив подив байдужою позицією місцевої влади, котра, можливо, свідомо нехтує цим святим для ветеранів війни місцем. Він повідомив, що завтра, 7 серпня, акція вшанування визволителів відбудеться у сусідньому Бориславі і що там він спілкувався з міським головою і той дав принципову згоду на впорядкування пам’ятного знаку.

– Та все ж сьогодні цей день для нас є свято! – підвів підсумок Віктор Бессарабов. – Дякую вам всім, хто прийшов поклонитися, покласти квіти, вшанувати наших героїв. Бо ось наші герої, а не дем’янюки чи гітлери, як дехто пробує переписати історію. Вічна слава і вічна шана тим, хто загинув у боротьбі за батьківщину!

Акція завершилася, а в душі залишилися змішані почуття. З однієї сторони, присутність влади на акції вшанування полеглих небажана, адже знаємо, хто сьогодні при владі у Трускавці. А з іншої, якщо влада так відверто ігнорує громадську думку і робить тільки те, що їй заманеться, то хіба не має громада морального права достроково позбавитися від гніту окупанта? Адже в 1944 році Трускавець позбувся окупанта, та пройшло 69 років, а той окупант хитрістю знову при владі. Тому так хотілося кричати «Геть Козира та його кліку!», але місце спочинку загиблих не дозволяло це зробити. Втім, віримо, що в найближчому майбутньому багатотисячний голос трускавецької громади скаже це у стінах мерії і прийде той час, коли територіальна громада буде господарем у місті-курорті. Не ставленики з Петербурга, не екс-митники та екс-атеїсти, не аферисти та запроданці, не дерибанщики землі та бариги, а ГРОМАДА. Бо не за те проливали кров воїни, щоб зараз кровопивці паразитували на народному добрі.