Останнім часом особистість одного із 100 найбагатших та найпливовіших особистостей Росії Вексельберга не сходила з екранів телевізора. Чимало відомостей про російського олігарха розміщено і на сайтах Інтернету. Та багатьох він насамперед приваблює тим, що є вихідцем зі Львівщини та уродженцем міста Котермака.
Вперше про Віктора Феліксовича масово заговорило теле- та радіомовлення України, коли у 2007-у році в Дрогобичі розпочав роботу благодійний фонд під головуванням підприємця Віктора Бульби, який є представником і довіреною особою пана Вексельберга на Заході України.
Віктор Вексельберг народився і виріс у Дрогобичі
У свій час компанія, що представляє в Україні інтереси російського мільярдера Віктора Вексельберга, перерахувала на благодійний рахунок в «Ощадбанку» кошти для постраждалих від вибуху газу у Дніпропетровську: по 500 тис. грн. сім’ї кожного загиблого та по 50 тис. грн. – на кожного постраждалого в результаті вибуху.
У 2008 році у 9-поверховому житловому будинку на вулиці Самбірській у Дрогобичі стався потужний вибух під час якого загинула одна людина, а семеро постраждали. Благочинний фонд однієї з найбільш потужних приватних російських фірм „Ренова”, яким опікується колишній дрогобичанин п. Вексельберг, як повідомив представник російського бізнесмена на Львіщині Віктор Бульба, чий батько колись був дрогобицьким міським головою і чимало зробив для добробуту громади міста, виділив постраждалим від вибуху газу 2 млн. рублів (376 тис. грн.). Усю суму переказано на банківський рахунок управління праці і соціального захисту Дрогобицького міськвиконкому. Один мільйон рублів призначено для сім’ї загиблої Наталії Нафус. Решту коштів отримали сім’ї тих, хто найбільше постраждав – Козари, Данилюки, Міляни та Коломийцеви.
– Найбільше вразила Віктора Феліксовича, – повідомив Віктор Бульба, – загибель молодої матері 2-річної дівчинки. І все – через халатність працівників газової служби.
Віктор Феліксович народився і виріс в Дрогобичі. Навчався в ЗОШ № 3 (на той час – це була СШ №3), закінчив навчання у 1974 році. Походив з благопристойної сім’ї. Батько, Фелікс Соломонович, працював в будівельній організації. Мати, нині вже покійна Єлена Морозова, 40 років пропрацювала на Нафтопереробному заводі (НПК „Галичина”) начальником коксового обладнання. Сестра Ірина, самодостатня особистість, на даний час зі своєю сім’єю проживає у Києві.
Мені вдалося поспілкуватися зі старенькою вчителькою Раїсою Дмитрівною Сащиковою, котра викладала в класі, де навчався Віктор Вексельберг курс математики.
– Я навчала Вітю своєму предмету, який згодом став одним із основних в його житті, 5 років. З приємністю можу відзначити, що був він хорошим, старанним учнем. Завжди виконавчим. Коли Віктору заледве виповнилося 11 років, я помітила, що в нього дуже добре розвинене логічне мислення. В 10 класі, де навчався Віктор, я організувала групу «Колективний учень». Роботи, які розв’язували учні мого факультативу, надсилалися від Московського МГУ. І ми їх розв’язували. Коллективно. Віктор проявив неабиякий хист у розв’язуванні задач. І, напевне, вже тоді, у випускному класі, він прийняв своє, як виявилось згодом, доленосне, рішення – поступати в Московський інститут інженерів транспорту.
– Це часом не пов’язано з тим, що 10-класника Віктора Вексельберга „зрізали” на золотій медалі?
– Не буду стверджувати того, чого не знаю достеменно. Але Віктор вчився на відмінно. Завжди приймав активну участь у масовому суспільно-культурному розвитку рідної школи. У тому числі – і у міських олімпіадах з математики. Мені самій було дивно: як так його могли „підрізати” на творах з російської мови?
В школі у нас організовувалися туристичні екскурсії. Потяг„Дружба” „описував” свій маршрут: Рига-Таллін-Вільнюс-Ленінград. Неодноразово возив нас і в Москву. Віктор завжди подорожував з нами. Стверджував, що розширює свій кругозір. Мені здавалося, що він вже тоді наважувався зробити свій життєво важливий крок – як і де правильно зреалізувати свої знання. Вже тоді юний Віктор вмів чітко і конкретно висловлювати свою думку. Логічно обґрунтовувати задачі. І, як виявилося, недаремно. Я горджуся тим, що бодай один з моїх учнів став олігархом!
„…Благочинність фонду через скромність Віктора Вексельберга раніше не афішувалась”
– п. Вікторе, зі своєю дружиною, Марією Добринівною, п. Вексельберг познайомився в студентські роки?
– Наскільки мені відомо – так. В минулому п Марія – науковий співробітник.
– Зараз очолює благодійний фонд „Добрий вік”, який допомагає хворим дітям. Донька Ірина закінчила Єльський університет і працює в „Ренові”, а син Олександр навчається в США.
– Навіть я не маю більших відомостей про цю Людину.
– Віктор Вексельберг сьогодні посідає 113-у сходинку в рейтингу найбагатших людей світу. За аналізом журналу ” Forbes” –у 2010 році його статки складали 6,4 мільярди доларів…
– Я не рахував його статків. Знаю достеменно, що таких висот досяг завдяки своєму розуму. Він ніколи не ліз в політику і не вів брудних закулісних ігор. Мені відомо те, що й широкому загалу: Віктор Вексельберг володіє групою компаній „Ренова”.
– У неї входять такі активи, як ЗАТ „Комплексні енергетичні системи”, АКАДО, „Російські комунальні системи”, аеропорт Кольцово (Катеринбург, Великий пенсійний фонд(недержавний), „Золото Камчатки”, Уральський турбінний завод, Меткомбінат, „РеноваСтройГруп”, THK-BP (12,5 акцій), „Русал”, (6,9% акцій), та інші. Загальна вартість всіх активів групи „Ренова”у 2010 році складала 24,7 мільярдів доларів, виручка в 2009 році складала 6-2 мільярди доларів.
– На Вашому місці я б не дуже довіряв даним Інтернету. Здебільшого вони подають не зовсім достовірну інформацію. Наскільки я знаю, Віктор Вексельберг продав вищезгадані Вами акції і за дорученням Президента Росії Дмитра Медвєдєва, серйозно зайнявся куруванням питання модернізації економіки Росії у загальновідомій Силіконовій (Кремнієвій) долині.
Мене, як довірену особу п. Віктора, передусім цікавить благочинність фонду, про діяльність якого я мав честь розповідати. Донедавна благо чинність фонду „Ренова” через скромність Віктора Вексельберга не афішувалась. І лише його найближчим друзям вдалося переконати, що про функціонування фонду широкому загалу вартувало б знати хоча б тому, щоби ім’я Віктора Феліксовича не асоціювалось з „акулою” бізнесу.
Колишній дрогобичанин за власний кошт відреставрував будинок, у якому раніше мешкав
На стику вулиць Бориславської та Горішньої Брами є добротний будинок, побудований на початку п’ятдесятих. До минулорічного Дня незалежності його мешканці отримали надзвичайний подарунок – після капітального ремонту будинок освячено, відбулася зустріч з меценатом доброї справи.
А благодійником, котрий вклав немалі гроші для надання будинкові належного вигляду, виступив колишній мешканець триповерхівки, російський олігарх Віктор Вексельберг. У будинку відреставровано фасад з усіма його ліпками, металочерепицею перекрито дах, а також викладено бруківкою прибудинкову територію.
Ось які думки з цього приводу висловлюють сусіди:
– Ми надзвичайно вдячні моєму сусідові Вікторові та його батькові Феліксу Соломоновичу за такий щедрий дарунок, – ділиться враженнями мешканка дев’ятої квартири пані Світлана. – Хоча й мешкають тепер в Швейцарії, зате не забувають, що тут народилися й провели більшу частину свого життя.
– Пощастило цим людям, що мають такого мецената-олігарха, – говорить пан Микола, корінний дрогобичанин, віднедавна пенсіонер, котрий мешкає в сусідньому будинку. – А наш меценат – влада, особливо попередньої каденції, не дуже переймається такими «дріб’язками», як ремонт будинків, дахів, про стан комунікаційних підведень уже мовчу. У влади одні клопоти – знову виграти вибори, а для цього хіба обіцяють, обіцяють, обіцяють…
Мешканці будинку на знак вдячності за таку любов та увагу п. Вексельберга, мали намір змонтувати на стіні будинку вивіску, яка би інформувала, чиїм коштом зроблено усе це, однак Вексельберг-старший відмовився: мовляв, поки я живий, не хочу жодної вивіски, яка би нагадувала меморіальну дошку.
Пані Світлана усе життя працювала в ЖЕК-у №3, який згодом реорганізовали в Будинкову Управу, то ж знає, що такий ремонт обійшовся б містові у добрячу копійку, То ж чи дочекалися б мешканці облупленого будинку, який знаходиться у відомстві Будинкової Управи № 3капітального ремонту, якби не безкорислива допомога п. Вексельберга та його батька?
Завдяки коштам п. Вексельберга у школі, де колись він навчався, планується зробити капітальний ремонт
Директор ЗОШ №3 (де колись навчався Віктор Вексельберг) Ігор Лук’янчук стверджує, що завдяки коштом, пожертвуваним фондом „Ренова”, вже зроблено заміну вікон у деяких кабінетах. Планується зробити капітальний ремонт, відремонтувати систему опалення. З ініціативи самого п. Віктора вже два роки триває успішна співпраця з фондом.
– Контактуємо з представниками ”Ренова”. Листуємося за допомогою електронної пошти. Обмінюємося думками. Дуже вдячні фонду, а зокрема самому Віктору Вексельбергу, за допомогу щодо закупівлі обладнання. комп’ютерного класу. Більше говорити не хочу. Боюсь, аби через зайву сказану мною інформацію згодом не спекулювали чесним ім’ям п. Віктора.
Вікторія Лишик
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень