Віктор Пиців: «Туризмом та розвитком курорту мають займатися менеджери готелів, керівники санаторно-курортних закладів і фахівці туристичного супроводу, а не міська влада»

05.03.2021 | Filed under: Публікації

/Про курорти, туризм, комунікацію та трендові напрямки в маркетингу/

Віктор Йосипович Пиців – давній друг «Трускавецького вісника», експерт в сфері туризму, представник Львівської Асоціації екскурсоводів, громадський діяч, небайдужий до проблем Трускавця та Дрогобиччини..

Сьогодні ми спілкуємося з Віктором Пицівим про кризу, яка виникла в туристичній галузі, та про можливі шляхи її подолання. Детально зупинимося на проблемах цієї галузі на Дрогобиччині.

Пане Вікторе, чи зможуть відродитися українські курорти та туристична галузь після нищівного удару, завданого коронавірусом та локдауном?

– Антикризова шокова терапія – це єдиний шлях до відродження українських курортів та туризму.

Пандемія та локдаун завдали туризму колосальних збитків. Курортам та туристично привабливим територіям доведеться пристосовуватись до темпу виходу з кризи, приймати нестандартні ідеї та антикризові рішення, щоб хоча б трохи компенсувати свої втрати.

З коронавірусу світ буде виходити повільно, навіть довше, ніж з фінансових криз. Хто проявить терпіння та буде змінюватись, той може стати на ноги. Хто ні – втратить все.

2021 рік – це велика конкуренція при дуже незрозумілій економіці. Аналітика та маркетинг, короткотривалі тактичні дії на відновлення сектору послуг та відпочинку – шлях до відродження курортів, зон відпочинку та оздоровлення.

Зараз багато говорять про стратегію на один рік. Але чи вірно це?

«Ми хочемо заробити більше грошей» – це не стратегія. Потрібно собі ставити чіткі завдання: на скільки більше? які витрати? які ресурси задіяли? чи є вони?

Хочемо більше курортників, туристів і то вже? На скільки? Коли? Яких? Рахуємо і аналізуємо. Інакше це хаос в тумані з туманними перспективами.

2021 рік – це рік посткарантинної адаптації та кволого туризму, повернення в реальність після карантину.

В нашому регіоні Трускавець та Східниця позиціонують себе як курорти, а Дрогобич та Борислав – як туристичні міста. Чи згідні Ви, що Дрогобиччина може стати курортною та туристичною Меккою?

– Дрогобицько-Бориславський економічний вузол – це міста Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець, Східниця, де наявні природні копалини: сіль, нафта, озокерит, галузі обробної промисловості (машинобудування, виробництво нетканих матеріалів). Одночасно на території присутні оздоровчі лікувальні фактори в спеціалізованих центрах Східниці (аграрного типу) та Трускавці.

Східниця – невелике поселення на 2 тис. жителів, територія кліматично оздоровчої зони, де наявні лікувальні фактори, джерела з мінеральною водою: залізисті, содові, лужні та по типу Нафтусі. Наявні три санаторії, 6 готельно-оздоровчих закладів та більше 100 вілл та приватних садиб. Територія зав’язана на приватному бізнесі. Наявні готельні комплекси: «Три сини та донька», «ДіАнна», «Київська Русь». Здійснюється будівництво мережі групи «Апарт-готель». Працюють сезон: весна/літо/осінь, можуть приймати 5 тис. осіб щомісячно з приватним сектором.

Східниця – це населений пункт, де наявні лікувальні фактори. Вона де-юре не є курортом ані державного, ані місцевого значення. Це центр територіальної громади з 16 населених пунктів.

Трускавець – місто на 20 тис. жителів, де-факто бальнеологічний курорт без статусу. Територія де наявні 14 санаторіїв, присутні великі готельні групи. Є залізничне та автобусне сполучення. Наявні діагностичні центри, СПА, присутня інфраструктура ресторанного та готельного бізнесу. Може прийняти на оздоровлення до 20 тис. осіб. Хоча Трускавець де-юре також не ж курортом. Вперше за 70 років став центром територіальної громади, де міська влада позиціонує себе з туризмом, а курорт покинутий напризволяще.

Порівнювати ці населені пункти не можна. В Трускавці води: солені Марія, Софія, Броніслава, прісна Нафтуся, а в Східниці залізисті та содові.

Дрогобич – місто, центр територіальної громади з понад 80 тис. жителів, з цікавою 900-літньою історією, гарною середньовічною площею Ринок, готичним костелом, оборонною вежею, церквою св. Юра XVI ст. та територією найстарішого в Європі сільзаводу. Наявні музеї, театр.

Дрогобич за останні 5 років зробив титанічні зусилля, щоб стати привабливим для туристів. Позиціонує себе як туристичне місто з цікавою історією та пам’ятками архітектури. Але назвати його Меккою для туристів? Смішно. Швидше це місто, де влада хоче спрямувати фокус на туризм.

З Дрогобича приклад беруть Борислав, Стебник, але всі вони – транзитні міста, куди туристи приїжджають на 2-3 години на екскурсії. Без Трускавця та Східниці розвиток туризму тут буде ситуативним.

Хоча туристичні оператори України цікавляться Дрогобичем, є тури на два дні з відвідуванням міста, але з ночівлею в Трускавці чи Львові. Так що все одно на цих туристах більше заробляють Трускавець та Львів, аніж Дрогобич чи Борислав.

Зрештою, помиляються ті, хто думають заробити на туризмі і жити тільки за рахунок туризму. Не дуріть, шановні, ні себе, ні людей. Галузь туризму приносить 10-13 відсотків до бюджету, при наявності інфраструктури гостинності. У Дрогобичі її нема, це не Трускавець. Поки що вона в стадії появи. Тому Дрогобич, Борислав, Стебник поки що транзитні міста, які залежні від наявності та заповненості Трускавця як курорту та Східниці як зони відпочинку. Крапка.

Все ж тут можливе створення туристично-оздоровчого кластеру. Основний аспект цього регіону не туризм і курорти, а промисловість, аграрна сфера. А туризм та рекреація складають 10, від сили 13 відсотків в секторі економіки краю.

Туристично-інформаційні центри в Дрогобичі, Бориславі, Трускавці, Східниці – якою, на Вашу думку, мала б бути їхня місія?

– ТІЦ в Дрогобичі – один з кращих в Україні, при наявності в місті артистів театру та місцевих краєзнавців є прикладом доброго менеджменту. Але ідея мільйона туристів в Дрогобич – це мильна бульбашка. Дурень думкою багатіє. Як і ідея зеленого туризму. Шкода жителів сіл. Очільники ОТГ повинні це зрозуміти.

Що стосується Борислава та Східниці, а можливо і Стебника, то в цих містах мали б бути створені інформаційні центри на кшталт наявних в Галичі та Верховині – де можна було б отримати всю інформацію про привабливість населеного пункту, карту-схему, наявну інфраструктуру. Такі собі довідкові інфобюро, центри відвідування.

Використовувати ТІЦ в ролі КП для організації весіль за добу чи проведення ярмарків «Чотири сезони», здачу в оренду малих архітектурних форм – це дивна архаїчна середньовічна схема, яка ніякого відношення до туризму не має. Так, курортне інфо-агентство як візит-центр, що поєднує в собі функції радіо та надання якісної реклами та інформації – це потрібно курортним територіям, якщо вони дійсно позиціонують себе як місто-курорт, а не колгосп.

– Ви маєте чималий досвід роботи екскурсоводом. Чого хоче сучасний турист? Чи та пропозиція, яку готує ринок турфірм та готельно-відпочинкових комплексів, задовольняє його смаки?

– Пандемія внесла корективи в повсякденне сприйняття плюс зробила дірки в кишенях туристів. Та й самі курортники та туристи змінились. 2021 рік – рік посткарантиноі адаптації та кволого туризму. Споживча спроможність впала на 20-40 відсотків. Плюс присутня тотальна невизначеність, де рішення необхідно приймати миттєво, враховуючи побажання клієнта.

Коли курорти процвітали, курортник і так валив, тож ніхто не парився, тобто не робив якісних змін. А після локдауну виявилось, що індустрія гостинності тотально не готова до змін.

З’явились нові гості. Курортники та туристи підросли, пандемія внесла корективи, туристи вимагають доброго сервісу, надчистих готелів, де ціна відповідає якості., та вимагають ідеального транспорту. Турист хоче нешаблонних екскурсій та послуг. Більшість з нових гостей побували за кордоном. З закриттям кордонів вони відкривають для себе непізнану Україну. Потрібно мінятись під них. Цього, на жаль, не розуміють більшість рестораторів, готельєрів, турагентств та працівників сфери гостинності. Повально закриваються ресторани середнього рівня, готелі, вілли та пансіонати без концепції та своєї клієнтської бази.

Хто вижив? Той, хто оптимізував витрати без втрат якості та запропонував новий продукт. Все це велика конкуренція при незрозумілій економіці.

– Які антикризові заходи Ви порадили б для екскурсоводів-початківців, керівників інформаційно-туристичних центрів, власників турагенцій та очільників курортних закладів і туристичних міст?

– Власникам турагентств, екскурсоводам-початківцям, порадив би піти на курси. Вчитися ніколи не пізно. Як мінімум є навчально-консультаційні центи з туризму. Плюс курси екскурсоводів.

Що стосується керівників ТІЦ, то тут питання більше до очільників міст. Якщо ТІЦ не працює, то його потрібно просто реформувати, реорганізувати, знайти іншу форму подачі інформації. Недоцільно тримати в штаті свобідних радників з туризму чи цілі управління з розвитку.

Міська влада туризмом не має займатися. Заповнення санаторіїв, готелів, хостелів, вілл, наявність туристів – це робота менеджерів готелів, керівників санаторно-курортних закладів та фахівців туристичного супроводу, а не міського голови.

А от привабливий стан міста, створення умов для розвитку туризму та комунікації потрібні.

– Що Ви розумієте під словами «промоція» та «туристичний продукт»? Які дії по залученню нових та утриманні старих клієнтів є найбільш ефективними?

– Слова «промоція» я не сприймаю. До речі, цей сленг з’явився років з 10 тому і дуже популярний в Трускавці. Маркетинг та реклама – так, короткотривалі тактичні кроки по створенню привабливого вигляду міста – так. А не «промоція».

Добра інформаційна підтримка – ось що необхідно населеним пунктам, котрі асоціюють себе з туризмом. До речі, Трускавець сильно в цьому поступається Східниці, де очільник ТГ розуміє що таке маркетинг.

Приклад Дрогобича для Трускавця не є добрим. Дрогобич має безліч туристичних локацій, а от Трускавець повинен розвиватись не як туристичний центр, а як курорт. Це повинні зрозуміти всі. Бальнеологічний курорт з наявною лікувально-діагностичною базою.

Щодо найбільш ефективних дій, то це я б їх назвав так: «Антикризові заходи шокової терапії по відновленню статусу курорту Трускавець».

– І останнє запитання. Ви оптиміст чи песиміст щодо питань процвітання Трускавецької і Східницької територіальних громад, туристичного потенціалу Стебника та Борислава, планів по мільйону туристів для Дрогобича? Що найбільше гальмує втілення цих амбітних планів у життя – приєднані села, політика керівників, несприятлива кон’юнктура чи щось інше?

– На ринку послуг виживуть ті бізнеси, які втілюють нові ідеї, працюють професійно і системно. Три основні трендові напрямки в маркетингу 2021 року для туризму та курортів: швидкість, гнучкість та ефективність.

В цей складний час вкрай важливим є вміння правильно комунікувати, щоб не просто залишатись на плаву, а посилити свої позиції та можливості для розвитку території. Ті, хто вміє комунікувати – виграє, інші програють.

Я реаліст, тому сприймаю будь-які дії, спрямовані на це. Зі свого боку я сприяв і буду робити все, щоб так сталося. Але повторюю, сфера туризму та оздоровлення на території Дрогобицького регіону не є основною. Це всього лиш 10-12 відсотків до бюджету. Ще велика помилка очільників міст – робити ставку та отримання та освоєння державних грантів-проектів розвитку території. Прийшов час заробляти кошти, а не витрачати.

– Дякую за розмову.

Спілкувався Володимир Ключак

(Переглядів 1 , 3 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви