Останнім часом тема водопостачання у Трускавці стала досить актуальною. Причина – зростання боргів трускавецького водоканалу перед дрогобицьким. Сягнули вони 12 мільйонів гривень, причому борг катастрофічно почав наростати з моменту приходу на підприємство виконавчого директора Петра Іванишина. Виправдовуючись перед трускавчанами в своїх інтерв’ю, пан Іванишин пробує всю вину звалити на когось іншого, перекласти тему з хворої голови на здорову. Та він чомусь мовчить, що його зарплата у водоканалі в кілька разів перевищує середньостатистичну по Трускавці, а це теж впливає на тариф.
Щораз частіше в козирній придворній чорній пресі мусується тема, що у теперішніх бідах Трускавця в цілому і водоканалу зокрема винен інвестор – ТзОВ «Альфа Плюс». Що «Альфа Плюс» купила землю за безцінь, що не виконала своїх інвестиційних зобов’язань перед містом, що недобросовісна, що просуває свого кандидата в мери і так далі. Розставити всі крапки над «і» спробуємо у нашій розмові з генеральним директором «Альфи Плюс» Віктором Возняком.
– Пане Вікторе, давайте розпочнемо з передісторії питання. З чого починалася співпраця «Альфи Плюс» із Трускавцем?
– Роботи по відведенню земельної ділянки були розпочаті ще навесні 2004 р. У червні 2004 р. Трускавецька міська рада затвердила «Концепцію водопостачання і водовідводу м. Трускавця», де ТзОВ «Альфа Плюс» визначено інвестором реформування водопровідно-каналізаційного господарства. З метою залучення інвестицій було дано згоду на передачу нам в оренду на 49 років земельної ділянки в районі питного озера. До грудня 2004 р. всі формальні процедури по відведенню землі були виконані і 7 грудня 2004 р. був підписаний договір оренди на земельну ділянку площею 136,7745 гектарів. Паралельно міськрадою було прийнято рішення про створення ТзОВ «Трускавецький водоканал» з розподілом часток 51% (місто) на 49% (ТзОВ «Альфа Плюс»).
ТзОВ «Трускавецький водоканал» розпочало свою діяльність з 1 березня 2005 року. Були погашені борги перед КП «Дрогобичводоканал», а також борги по зарплаті і по податках. Впродовж 2005 року фірмою покривалися збитки підприємства, які тоді мали місце.
У 2005 році спеціалізованою водною фірмою з Німеччини «Berlinwasser International AG» розроблено Техніко-економічне обґрунтування реконструкції системи водопостачання для чотирьох міст регіону. Якщо пригадуєте, тоді активно обговорювалася тема створення агломерації міст Дрогобича, Трускавця, Борислава та Стебника. Об`єднання міст в одне ціле тоді обговорювалося на серйозному рівні і певною мірою це мало сенс, оскільки система водопостачання Дрогобича, Трускавця і Стебника взаємозв’язана, а Борислав гостро потребує води. Що стосується водовідводу, то всі названі мною міста використовують лише очисні споруди Дрогобича.
– Пригадую, що тоді, здається, була якась судова тяганина?
– Цілком вірно. В квітні 2005 року з ініціативи депутатів Трускавецької міської ради прокуратурою міста Трускавця подано позов до Трускавецької міської ради про розірвання договору оренди землі та забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку. Позов було подано у Господарський суд Львівської області на захист інтересів держави в особі Львівського обласного управління земельних ресурсів.
Суди тривали майже півтора року. Після рішення Львівського апеляційного господарського суду прокуратура подала касаційну скаргу в Вищий господарський суд, і лише в серпні 2006 року справа була вирішена на користь ТзОВ «Альфа плюс».
Результатом цього було втрата часу. Треба звернути увагу на те, що в 2005-2006 рр. економіка в Україні зростала, почався інвестиційний бум і ці роки були дуже важливими для розвитку бізнесу.
Хоча судові процеси тривали, та в 2006 році почалися роботи, пов’язані з перспективним водопостачанням міста. Незважаючи на звернення, в тому числі і від депутатів Трускавецької міської ради, до керівництва Дрогобича щодо об’єднання зусиль, співпраця з «Berlinwasser International AG» була припинена. Основною причиною була незгода м. Дрогобич взяти участь в спільному проекті, у зв’язку з чим вартість реалізації проекту, відповідно до розробленого ТЕО, істотно збільшувалася.
– А чи можете назвати конкретні інвестиції «Альфи Плюс» за цей період, тобто за 2004-2006 роки?
– В плані водопостачання міста коштом фірми була проведена реконструкція водопровідних мереж на вул. Суховоля; розпочато будівництво насосної станції третього підйому на вул. Стебницькій; проведені гідрометричні дослідження в басейні річки Стрий; виконані гідравлічні розрахунки системи подачі і розподілу води у м. Трускавець.
– Зрозуміло. А як історія розвивалася дальше?
– У лютому 2007 року Трускавецька міська рада прийняла рішення про включення земельної ділянки в перелік для продажу. До червня місяця 2007 року всі документи, необхідні для викупу, були підготовлені, а 3 липня 2007 року був підписаний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 131,666 га. Різниця в площі ділянки (131,666 і 136,7745 га) пояснюється тим, що землі водного фонду (під струмками), землі під опорами ліній електропередач і деякими іншими об’єктами не підлягали продажу, тобто 5,1085 га залишилося в оренді до 2053 року.
Земля була продана за 66 мільйонів 504 тисячі 467 грн. Крім того, були сплачені кошти за втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 1 мільйон 960 тисяч 447 грн.
– Багато хто пробує спекулювати на тому, що землю Вам, тобто «Альфі Плюс», продали за заниженою ціною, по 50 гривень за 1 метр квадратний…
– Хочу наголосити, що на момент укладення договору купівлі-продажу долар коштував 5 гривень і суми, які отримало місто в доларовому еквіваленті, були досить значними. Отже, 50 грн. в 2007 році – це біля 10 доларів США за 1 метр квадратний. Це зовсім не ті 50 гривень, які маємо зараз у 2015 році. А саме так намагаються це подати.
Чому ділянка була продана за 50,51 грн. за 1 метр квадратний? Розумній людині цю ціну можна пояснити дуже просто, навіть не посилаючись на офіційну оцінку ліцензованої організації.
Треба врахувати, що частина земельної ділянки була призначена для облаштування доріг, міжквартальних проїздів, зелених насаджень. Частину території будуть займати електропідстанції, каналізаційні станції, станції підкачки води, газорозподільні станції зі своїми охоронними зонами. Не треба забувати й про червоні лінії доріг, охоронні зони кабельних ліній, газопроводів, водопроводів та каналізаційних мереж. Крім того, є ще охоронні зони струмків, протипожежні розриви з лісовими масивами та ін.
Зважаючи на достатньо велику площу ділянки (це фактично маленьке містечко), будуть передбачені території для загального користування: парки, сквери, споруди загальноміського призначення. На ділянці є й такі площі, які в їх теперішньому стані не можна використовувати – яри, заболочена місцевість та ін. Тобто, є достатньо велика територія, яку власник ніяким чином не зможе реалізувати або використати. Відповідно до розробленого детального плану такі «втрати» складуть біля 50 гектарів із 130, які є у власності. Відповідно фактична ціна ділянки по факту вже не 10 доларів, а біля 14 доларів за 1 метр квадратний.
Але і це ще не все. Не будемо забувати, що на ділянці немає жодної інфраструктури (дороги, електрика, газ, вода, каналізування). За нашими підрахунками, тільки електрозабезпечення буде коштувати 2,5 млн. дол. Щоб побудувати всю інфраструктуру, потрібні додаткові кошти. Ми робили попередні розрахунки, і сума перевищує 30 млн. доларів. Це з розрахунку на 1 м. кв. додасть ще 23 долари. Таким чином маємо вже 37 доларів. А якщо врахувати кошти, які вкладені і ще будуть вкладені в систему водопостачання, то собівартість землі для власника перевищить 40 дол./м.кв.
Виникає питання, а яка ж ціна продажу земельних ділянок в Трускавці на первинному ринку сьогодні, тобто відповідно до рішень міської ради?
Наприклад, згідно рішення ради № 829 від 9 червня 2015 року була продана земельна ділянка площею 0,1451 га на вул. Мазепи. Ціна продажу 441,28 грн. за 1 кв. м., що по курсу на цей час відповідає 20,91 дол. США за 1 кв. м. Вся інфраструктура знаходиться поруч і витрати власник несе тільки на підключення, а не на створення. Так що говорити про занижену ціну може тільки нефахова людина, котра навіть не пробує розібратися в цьому питанні, а повторює нісенітниці, які комусь вигідно створювати та поширювати.
– Цікаво, що зараз критикують продаж землі «Альфі Плюс» власне і ті, хто тоді, в 2007 році голосував за цей продаж…
– 19 червня 2007 року відбулася сесія Трускавецької міської ради, на якій було прийнято рішення № 170 «Про продаж земельних ділянок».
Це було унікальне засідання сесії і її певною мірою можна навіть назвати історичною. З 46 депутатів V скликання був відсутній лише один – Олег Карпин. Така явка на практиці буває лише один раз, коли новообрані депутати збираються на першу сесію.
З цих 45 присутніх депутатів «за» проголосувало 41. Проти виступили депутати від КУНу Ігор Ластовецький та вже покійний нині Іван Даньків. Утримався Богдан Процишин. Депутат Теодозій Сидір був присутній, але в голосуванні участі не брав.
Не думаю, що хтось з нинішніх чи колишніх депутатів згадає інше питання, яке набрало стільки голосів. Як Ви правильно зауважили, голосували за це рішення і ті, хто сьогодні голосніше всіх його критикує: Іванишин Петро Кирилович, Стародуб Анатолій Георгійович, Шумин Петро Євстахович, Яворський Юрій Михайлович, Юник Євген Володимирович та інші.
– Чому ділянка на сьогоднішній день не використовується? Податки сплачуєте і то немалі, а доходу від цієї землі не маєте…
– У 2008 році Львівським інститутом «Містопроект» було розроблено детальний план забудови земельної ділянки. На жаль, цей детальний план не був затверджений радою. Причина була об’єктивна: в той час містом розроблявся генеральний план міста. Зрозуміло, що детальний план на таку велику ділянку мав відповідати генеральному плану.
Генеральний план міста Трускавець був затверджений міською радою лише 21 грудня 2011 року. Відповідно нами був розроблений детальний план забудови території, який повністю, на чому треба наголосити, відповідав затвердженому генеральному плані. В 2012 році нашим підприємством двічі подавали розроблений детальний план на розгляд сесії і двічі отримали відмову.
Цікавий факт, що на той час міський голова Козир робив спроби налагодити співпрацю з «Альфою Плюс», особисто їздив до Києва, зустрічався з засновниками і обіцяв підтримку по розвитку земельної ділянки. В свою чергу ми декларували намір продовжити інвестування у водопостачання міста.
Цьому хотілося вірити, тим більше, що це було слово мера міста. І він це слово навіть «дотримав», але в оригінальний спосіб: голосував за прийняття детального плану забудови території, але його депутатська фракція, з якою він прийшов в раду, та інші наближені до нього депутати голосували проти.
Головним аргументом, чому питання не було прийнято, було те, що ділянка знаходиться в районі питного водосховища, і поки такий статус зберігається, будувати там нічого не можна.
Але якщо керуватися не політичними амбіціями, а нормативними документами про режим санітарних зон, то дійсно, будь-яке будівництво заборонено лише в першій санітарній зоні озера – а це 100 метрів берегової лінії, яка на сьогоднішній день і так знаходиться в комунальній власності міста, зрештою як і саме озеро. Земельна ж ділянка знаходиться в другій санітарній зоні. А чи можна там здійснювати будівництво, яскраво свідчить простий факт – все місто Трускавець знаходиться в другій санітарній зоні мінеральних джерел.
Таким чином, міський голова зробив все, щоб ми не змогли розвивати бізнес на цій земельній ділянці, залучати інвестиції та створювати робочі місця.
Було б несправедливо не згадати про те, що дійсно, частина землі була продана. І ця частина складає всього біля 3 гектарів (трошки більше 2% від загальної площі), і про що неодноразово писали місцеві ЗМІ. Але цей продаж відбувся не з метою отримати прибуток. Адже трускавчани мають знати, що «Альфа Плюс» щомісяця сплачує у міський бюджет майже 240 тис. грн. А за весь період «користування» земельною ділянкою місто отримало біля 20 млн. грн. Тобто, біля 70 мільйонів ми заплатили за цю землю під час купівлі, тепер щомісяця платимо в бюджет понад 200 тисяч гривень, а нічого на цій землі робити не можемо, оскільки її задіяння заблоковане діями теперішньої влади Трускавця.
– Наступне, в чому звинувачують «Альфа Плюс» – це невиконання зобов’язань перед містом…
– Так, це улюблена тема наших опонентів. Вони, зокрема, наголошують на тому, що тариф за воду для населення не мав зростати протягом 10 років. При цьому не згадується, що декілька років «Альфа Плюс» компенсувала водоканалу в різницю в тарифах. Після економічної кризи 2008 року виконавчий комітет міста надав дозвіл коригувати ціну води для населення на інфляційну складову, що було дотримано. Наголошує – не «Альфа Плюс» приймає рішення про встановлення тарифу, робить це виконавчий комітет Трускавецької міської ради.
Ще нас звинувачують в тому, що разом з підписанням договору на викуп землі, був підписаний договір про «Виконання взаємних зобов’язань», відповідно до якого наша фірма і місто брали на себе зобов’язання співпрацювати у вирішенні питання водопостачання і водовідведення. Приблизна вартість проекту була визначена в 140 млн. грн. Причому фінансування було розподілене таким чином: фірма – 75%, місто – 25%. Чи виконала «Альфа Плюс» свої зобов’язання? Напевно, ні. А чи виконало місто свої? Відповідь та сама, тобто теж ні, не виконало. Залишається сперечатись лише про те, хто більше не виконав «взаємні зобов’язання».
«Альфа Плюс» розраховувала на залучення інвестицій при освоєнні земельної ділянки, частина з яких мала бути скерована на виконання зобов’язань по договору. Але місто зробило все, щоб ми не змогли цього зробити. Що стосується можливості по виконанню зобов’язань містом, то бюджет розвитку отримав від нас за викуп землі майже 70 млн. грн., але чи використана хоча б частина цих грошей на потреби водопостачання?
І ще один важливий факт, про якій чомусь ніхто не згадує. 22 травня 2012 року міським головою Р.Козирем був підписаний додаток до згаданого договору «Про виконання взаємних зобов’язань». Він був затверджений сесією, рішення є на сайті міської ради. Згідно цього додатку, сторони визнали факт невиконання ними своїх зобов’язань. Був визначений новий графік інвестування та виконання робіт, відповідно до якого «Альфа Плюс» мала проінвестувати 12 млн. грн., після чого її зобов’язання вважались би виконаними в повному обсязі. Ми почали інвестувати (нагадаю хоча б ремонт резервуару питної води «Колиба» на суму біля 1 млн. грн.). А що ж міська рада? Взамін за інвестицію ми отримали блокування бізнесу по розвитку земельної ділянки, що не дозволяє нам залучати кошти.
– Пане Вікторе, козирні писаки всіляко намагаються пов`язати тему інвестора з темою Лева Грицака, мовляв, землю «Альфі Плюс» продали за безцінь, втрачено стратегічний ресурс, а інвестор в результаті не виконав своїх зобов’язань. Як у Вас складалися відносини з попереднім очільником Трускавця?
– Знаєте, мене не надто хвилює те, що придумують та виписують придворні божевільні.
Тепер будемо говорити по темі, яку Ви зачепили. Так, у нас була співпраця з попереднім міським головою Трускавця Левом Грицаком і вона була ефективною. Не приховую, що у нас були тертя, інколи серйозні, але ми обговорювали проблему і завжди старалися дійти до консенсусу, як і повинно бути між розумними людьми. Так що співпраця інвестора та влади Трускавця за часів Лева Грицака була. Зараз такої співпраці немає.
– А чому такої співпраці у Вас не вийшло з Козиром?
– Знаєте, все пізнається в порівнянні. Прямолінійність Грицака – це його позитивна риса. Якщо він не міг щось виконати, то так і казав. Але якщо він давав слово, то навіть всупереч політичній доцільності чи всупереч своїм амбіціям чи інтересам він його виконував. Грицак – людина слова, а у Козира цього нема…
Не мені оцінювати Козира як мера, це зроблять трускавчани. Якщо людина щось обіцяє, а згодом виконує свою обіцянку тільки на 10-15%, то як назвати таку людину? Брехун.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень