Минув перший квартал року. Він був дуже складним як для бориславської влади, так і для міської громади. На перший погляд лагідна зима стала справжнім випробуванням не тільки для українців, а й практично для всієї Європи. Небачені березневі снігопади перевірили, чого варті наші посадовці, наші комунальні й рятувальні служби.
Але життя, попри примхи погоди, продовжується. Потрібно думати про те, як будемо жити і працювати упродовж усього року. У місті проблем нагромадилося багато і як їх збирається вирішувати бориславська влада, поговоримо сьогодні з міським головою Володимиром Фірманом.
– Володимире Стаховичу, минулого тижня Ви взяли участь у форумі Асоціації міських голів України у Львові, а тиждень перед цим «стажувалися» у столиці. Які ідеї для втілення у Борислав привезли із собою, для використання їх у повсякденній роботі?
– Перш за все, в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії в Інституті державного управління при Президентові України регулярно проходить навчання міських голів та голів райдержадміністрацій. Рівнем його всі дуже задоволені. Адже доводилося слухати і спілкуватися зблизька з відомими посадовцями Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України. Була можливість порівняти і співставити проблеми, які всюди однакові. Зустрілися представники із різних регіонів України – Донецька, Закарпаття, Житомира. Рівного. Одеси… Між міськими головами, хоча вони представляють різні регіони та політичні сили, ніякого протистояння чи непорозумінь не було. Навіть порівнювали: каналізація однаково неприємно пахне як у Львові, так і в Донецьку. Особисто я здружився з міськими головами Димитрова. Вугледара, Дзержинська. Ми дійшли у спілкуванні висновку, що міський голова має бути позапартійним, служити громаді, а не якійсь окремій політичній силі.
– Якщо конкретніше, хто проводив у Вас заняття в Інституті?..
– Була дуже плідною зустріч із Міністром охорони здоров’я Раїсою Богатирьовою. Дуже розумна жінка. Мене цікавила суть запланованих реформ у медицині. Цю проблему жваво обговорювали. Під час анкетування міські голови, подавали конкретні пропозиції, які далеко не збігалися з офіційним баченням, як проводити реформи. На жаль, за традицією, їх проводять «зверху», не враховуючи реальних ситуацій на місцях.
Виступав перед нами заступник Міністра житлово-комунального господарства.
– А зустріч у Львові – це своєрідне продовження зустрічей у Києві?
– Я б так не сказав. У Львові – набагато вищий рівень. Це був форум керівників місцевого самоврядування. Якщо у Києві в нашій групі зібралось близько двадцяти голів, то в нашому обласному центрі – понад сто. І проблеми тут ставили гостро, конкретно – вироблено і прийнято декларацію з десяти пунктів. Один із головних – держава на сьогодні не виконує своїх зобов’язань щодо органів місцевого самоврядування у частині делегованих повноважень. На прикладі Борислава: фінансування бюджетних установ маг іти не із бюджету Борислава, а з державного. Насправді, все лягає на нас. Під кінець року, якщо не вистачає, кошти у вигляді субвенцій виділяють нам. А держава маг брати таке фінансування на себе протягом року.
Чи взяти податок із фізичних осіб. Він мав би йти не на зарплату бюджетним працівникам, а на вирішення місцевих соціальних проблем. В такому випадку ми не стояли б із простягнутою рукою, випрошуючи кошти на будівництво мосту чи на ремонт доріг. Ці та інші проблеми можна було б вирішити власними ресурсами. А так чекаємо, що нам кошти дадуть на дороги, мости, дахи, ліфти. Із Києва не видно. які проблеми першочергово потрібно вирішувати на місцях.
– Кого виділили б у Львові із тих, хто виступав перед Вами? Чиї ідеї взяли на озброєння?
– Від адміністрації Президента виступала Марина Стаднійчук, від комітету Верховної Ради – Давид Жванія. Дуже сподобалися мені виступи черкаського міського голови Сергія Одарича, міського голова Житомира Володимира Гройсмана, представників німецького Фонду Фрідріха Наумана, канадського місцевого самоврядування.
У виступах наголошено, що на сьогодні Бюджетний кодекс не дає можливості розвиватися органам місцевого самоврядування. Він. навпаки, сковує руки. Отже потрібно негайно вносити до нього зміни. На цьому особливо акцентували промовці, такий пункт теж внесено в декларацію.
– Володимире Стаховичу, надворі – запізніла весна, яка ніяк не настане – перезимували березень, маємо перезимувати ще й квітень. Але найактуальніші в Бориславі й надалі три проблеми – вода, дороги й мости. Як Ви бачите можливості їх розв’язання нього року?
– Ми розмовляємо 1 квітня – у день сміху. Але в березні нам було явно не до сміху. Хочу подякувати всім, хто самовіддано працював оті дні. хто продемонстрував відповідальність і протиставив себе сніговій стихії, якої на наших теренах весняної нори не було понад сто років. Тієї першої снігової п’ятниці я ще був у Києві, але старався впливати на ситуацію. Зрештою, і команда моя була па місці. На один день відмінили занятгя у школах. Зменшився потік людей на вулицях, бо того дня відмінено деякі рейси автобусів, зокрема міжміських. З’ясувалося, що у Трускавці застрягло на зупинках близько ста чоловік. Працівники міліції перевірили дорогу до сусіднього міста, аж тоді на виручку виїхали два автобуси. Ми навіть не знали, що транспортники самі відмінили рейси. Другий раз уже не було таких ситуацій – були більш підготовлені. Все. зрозуміло, впирається в кошти. Але дали собі раду. Порівняймо, як було у Києві, та й у Львові. А в нас далеко не ті ресурси…
– Разом зі снігом техніка зішкрібала й асфальтове покриття. Тепер дороги дуже вже розбиті, окрім вулиць Трускавецької, частини Володимира Великого і Т. Шевченка…
– Ми всі маємо збагнути, що годі робити неякісний ремонт доріг. Досить халтурити! Це не тільки наша проблема. а й загальнодержавна. Щодо ремонту доріг — усе залежить від коштів. Певні надії є. Цього року півтора мільйона гривень на ремонт доріг мають виділити нафтовики. Але ще нема механізму передачі цих коштів. Надіємося й на обласний бюджет – один мільйон двісті тисяч гривень. У плані проштовхування коштів на дороги активно працює депутат обласної ради Осип Магур. Надіємося отримати шість мільйонів на ремонт вулиць С. Бандери і Дрогобицької. Плануємо відремонтувати вулиці В. Івасюка та М. Грушевського, заплановані ще минулого року.
Після морозів одразу візьмемося за вулицю Данила Галицького. Спробуємо тут випробувати італійську технологію. Побачимо, як вона себе проявить.
– Пане голово, Ви зі своєю командою з перших місяців каденції взялися за вирішення проблем водопостачання, її отримали у спадок. Як вважаєте: чи вдалося Вам подолати тут найскладніші рубежі?
– Наскільки нам вдалося поліпшити ситуацію, судити бориславцям. Але це питання ми жодного дня не випускаємо з поля нашої уваги. Треба довести до кінця будівництво нового локального водозабору «Ріпне», відремонтувати водозбірник на вулиці С. Палія. Вже вироблено документацію на ремонт водозабору «Рибник». Стратегія така, аби вдень забезпечувати воду з локальних водозаборів, уночі – з Рибника, коли дешева електроенергія. Словом, маленькими кроками стараємося вирішити цю найболючішу для Борислава проблему. Є тут резерви – у поліпшенні роботи самих працівників водоканалу. Особливо абонентської служби. Згадайте, коли ви останній раз бачили контролера водоканалу?
Цього тижня маємо отримати німецький прилад для скапування землі на глибину до семи метрів. Він дасть можливість знаходити старі шурфи, трубопроводи, в тому числі й пластикові, а також витоки води. Він працює за принципом МРТ, що його застосовують у медицині. Точність цього приладу дуже висока.
– Ще одна проблема: мости. Вона дуже болюча.
– Нам уже повернули раз відкорегований проект. Якщо все буде добре, оголосимо тендер на будівництво нового мосту па вулиці Героїв ОУН-УПА. Але не будемо забігати наперед. Усе. що від нас залежить, ми зробили.
– Володимире Стаховичу, традиційне запитання: у Вас є команда, люди, на яких Ви розраховуєте в кожній справі. Кого відзначили б із депутатів чи фахівців?
– На жаль, у команді не завжди є розуміння моїх поглядів, моїх прагнень. Є багато справ, які мають вирішувати наші обласні депутати. Але чомусь так виходить, що кошти йдуть на Самбір, Городок, Комарно, а Борислав майже не отримує фінансування. Тут мало би бути потужне депутатське лобі, народні обранці мали б проявляти більшу активність. Мені незрозуміла позиція депутата, який агітує за надання в концесію нашого водоканалу фірмі, що навіть не зареєстрована в Бориславі.
– Хотілось би закінчити цю розмову на більш оптимістичній ноті. Що може додати обнадійливості в міському господарюванні?
– Сподіваємося, що з 1 травня відновиться фінансування у міський бюджет прибуткового податку від підприємств нафтової промисловості – Бориславської експедиції, виробництва з переробки газу Долинського ГПЗ, цеху тампонажної контори. Це значні кошти, які в нас забрали понад рік тому. Не всім це подобається, є спротив долинян, які отримували ці кошти. Закономірно: кожен відстоює своє. Є надія, що наша фінансова ситуація трохи поліпшиться.
Що мені подобається останнім часом? Чимало громадських, релігійних організацій переймається проблемами чистоти Борислава. З цього приводу до мене зверталися й активісти молодіжної скаутської організації, і «Пласту», і міської організації Союзу Українок, і Церкви євангельських християн-баптистів. Громадськість проявляє ініціативу, щоби навести лад у місті. Це добре, що рух пішов із боку громади. Чи взяти оту громадську опіку над лелеками, яку взяли над беззахисними птахами небайдужі паші люди – підгодовують їх, рятують від загибелі. Це воістину по-християнськи.
Ми радіємо, що останнім часом рясніють повідомлення: бориславці стають чемпіонами України з різних видів спорту, а наші маленькі вихованці перемагають на конкурсах танців, музики. Перспективним виглядає перетворення Борислава в Міжнародний паломницький центр. С велика зацікавленість у цьому і духовних, і ділових кіл. А МПП «Романтик» зі Львова готове надати Бориславу фінансове сприяння в побудові пам’ятника Т. Шевченку на суму 100 тисяч гривень. Отже, не все так у нас погано. Потрібно більше усміхатися один одному. Оті маленькі перемоги наших краян не проминуть безслідно. З них і складається велика перемога навіть у, здавалось би, безнадійній ситуації.
Розмову записав Роман Соловчук, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень