Не так давно «Трускавецький вісник» опублікував матеріал «Культурний» скандал у Бориславі». Ми не могли й подумати, що пройде менше двох тижнів, як у Трускавці станеться подія, яка ганьбить наше місто. Та не так місто, як владу, а особливо відділ культури. І не весь відділ, як його завідуючу, котра повела себе досить непорядно, що і стало темою цієї статті.
В кількох наших матеріалах ми порушували тему свавільного керування нового завідувача відділу культури ТМР Татомир Т. Є. Видимість роботи, бурхлива імітація бурхливої діяльності, дивне лобіювання дрогобицької школи танцю, коли в Трускавці діють нічим не гірші школи типу «Volta» (та влада їх підтримувати чомусь не поспішає) стали причиною того, що загальноміські заходи перетворилися на казна що. Про результат роботи пані Татомир красномовно говорить прес-реліз, підготовлений на прес-конференцію міського голови Руслана Козира на 21 лютого 2012 року: «4. Кадрові зміни у культурі. Призначення керівника Народного дому. Взято курс на підсилення і розвиток власних творчих колективів. Готуємось до Євро і 185-річчя міста. Місту-курорту потрібні заходи високого рівня. Планується проведення регіонального фестивалю «На Великдень в Трускавець». На реконструкцію корпусів школи мистецтв у бюджеті розвитку закладено 22 тис. грн.». Ось які досягнення, бачте.
Отримавши свою посаду як презент, ця пані домоглася звільнення з посади керівника Народного дому Олени Андріївни Соляник (з дому Халак), яку добре знають і поважають у Трускавці. Не коментуємо, хто саме став новим керівником Нового дому – не знаємо цю людину. Очевидно, що на це місце могло бути кілька претендентів. Натомість є й незамінні керівники, які працювали і працюють при будь-якій владі, вкладають у свою роботу душу, а місто може гордитися їхніми досягненнями. До таких належить керівник народного цирку «Каскад» Микола Добровольський. Його не заміниш на якогось партійного активіста. Та Микола Харитонович став на шляху намірам відібрати у цирку приміщення, яке ремонтував і власними зусиллями, і з допомогою попередньої влади. Тоді ті, у кого в оці колода, стали шукати в нього скалку.
Негідним та підлим, гидким та низьким вчинком стала публікація в газеті «Джерела Трускавця» (№ 4 за 2012 рік) інтерв’ю з завідувачем відділу культури Татомир Т. Є. із розміщенням на 6 сторінці відсканованого зображення скарги на Миколу Добровольського його колишньої дружини. Не переповідаємо суть скарги, адже цей документ в жодному разі не мав права бути опублікований. Чого вартують хоча б фрази «часті травмування дітей на репетиціях», «інфікований хворий удав», «страшний сморід, жахливий антисанітарний стан» тощо.
Сподіваємося, Микола Добровольський сам виступить проти пані Татомир із судовим позовом на захист своєї честі та гідності в зв’язку з цим фактом. Ми ж звертаємо увагу на дещо інше. Будучи в статусі вже не журналіста, а державного службовця, керівника відділу культури (наголошуємо – культури!), пані Татомир порушила як чинне законодавство України, так і моральні засади державного службовця. Лист, адресований міському голові Руслану Козиру ще 08.07.2011, переданий до розгляду ним заступниці Бодак В. А., а далі тодішній завідуючій відділу культури Ковальчин С. Б., є документом внутрішнього обігу, зовсім не для преси. Навіть в кримінальній хроніці журналіст не має права називати прізвище підозрюваного, а що вже говорити про винесення назовні особистого, інтимного життя підлеглого керівником відділу культури (наголошуємо – культури!).
В даному випадку порушено ряд пунктів Закону України «Про захист персональних даних» (Стаття 8, пункт 2. Суб’єкт персональних даних має право: 7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи; 8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних; 9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних. Стаття 14, пункт 1. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб’єкта персональних даних. Пункт 2. Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Стаття 21, пункт 1. Про передачу персональних даних третій особі володілець бази персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб’єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом. Стаття 24, п.1. Держава гарантує захист персональних даних).
Та найгірше, що це не один закон, який порушила пані Татомир Т. Є. як посадова особа органу місцевого самоврядування, а саме як завідувач відділу культури Трускавецької міської ради, надавши журналісту газети конфіденційний документ. Прочитайте, будь-ласка, статтю 11 Закону України «Про інформацію». Ось пункт 2 цієї статті: «Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини…». Невже питання конфлікту між колишнім подружжям є питанням національної безпеки? Не будемо втомлювати посиланнями на інші закони та нормативні акти української держави, зазначимо лише, що, можливо, публікацію цієї скарги пані Татомир здійснила, не знаючи законів. Але незнання законів не звільняє від покарання за їх порушення. Та й державний службовець попередньо проходить перевірку знань з Конституції України та чинного законодавства України. Хоча, можливо, нова влада Трускавця «своїх» не перевіряла.
Повернемося до пасквілю – скарги на Добровольського М. Х. Опублікувавши цей пасквіль у засобі масової інформації, якою є газета «Джерела Трускавця», пані Татомир може на цьому не зупинитися. Хто гарантує, що безкарність чиновниці не породить нові її зловживання? Тому редакція «Трускавецького вісника» рекомендує звернути увагу на дії своєї підлеглої чинного міського голови Трускавця Руслана Козира, а також безпосереднього начальника пані Татомир Бодак В. А. Бо все те добре, що робить гуманітарний заступник мера (а вона працює, не сачкує, як один із трьох заступників мера), нівелюється такими діями завідувача відділу культури. Нашу думку, що на посаді завідувача відділу культури значно краще б виглядали дійсно порядні та культурні люди як Ігор Нич чи Олена Білас-Березова, влада може до уваги й не брати. Та навіть головний спеціаліст відділу Олег Дьорка, вихований, освічений та інтелігентний (а на нашу думку, і значно кращий журналіст), міг би керувати цим відділом значно краще. Хоча найкращим варіантом було б призначення на цю посаду теперішнього завідувача інформаційно-аналітичним відділом ТМР Валентини Гук, принаймні, тоді культурою б не лихоманило, а Валентина Іванівна є людиною дійсно культурною та відповідальною, без незрозумілих емоцій та непотрібних рухів. А замість Валентини Гук могла б очолити ІАЦ або Леся Боднар, або Ольга Куц. Втім, це вже внутрішня справа влади, які кадрові перетасовки здійснювати чи ні, проте закривати очі на таке неподобство не можна в жодному разі!
На інцидент просимо звернути увагу і голову профільної депутатської комісії Олександра Олександровича Ткаченка, а також всіх депутатів, хто не байдужий до майбутнього культури у Трускавці. Адже кожен знає, що риба гниє з голови. Сподіваємося, що на захист керівника цирку стануть депутати від різних політичних сил. Адже «Каскад» – це реноме Трускавця, Микола Харитонович своєю діяльністю, своєю жертовністю приніс для Трускавця користі більше в десятки, а може і в сотні разів, ніж новопоставлена завідувач відділу, котра хоче діяти з людьми культури своїми методами, випробуваними в іншому місці.
Для ґрунтовного вивчення цієї справи потрібно переслухати і аудіозапис програми, яка вийшла на проводовому міському радіо за участі Татомир Т. Є. Але потрібно взяти цей запис вже, негайно, поки його ще не «обробили», тобто не повирізали найбільш компрометуючі завідуючу відділу культури її власні висловлювання стосовно вищезгаданої скарги та керівника цирку «Каскад» Миколи Добровольського. Бо приклад, коли після виходу в ефір радіопередача зазнавала втручання та корекції (вирізання) вже був у історії трускавецького радіомовлення часів Р. Козира – це ситуація із повідомленням про призначення А. Кульчинського на час відсутності Й. Свіжинського.
До цієї справи (а нас обов’язково звинуватять в її роздмухуванні) не можна ставитися легковажно. Публікувати емоційну скаргу колишньої дружини на колишнього чоловіка сьогодні – це публікувати завтра інформацію про сімейне життя (правду та плітки) невигідних депутатів, невигідних бізнесменів, просто невигідних людей. Людино, витягни спочатку колоду зі свого ока, а за скалку в оці іншого не берися. Цікаво, як би пані Татомир відреагувала на подібні публікації, в яких би згадувалося про її життя в час перебування чоловіка за кордоном чи якби хтось щось публікував про її дітей? На щастя, в журналістському середовищі Трускавця та регіону пані Татомир зі своїм чоловіком – винятки. Чого вартували хоча б публікації, що Ключак продався, бо не має чим годувати своїх трьох дітей, або ж розміщення моєї фотографії на сайті «Джерел Трускавця» під черговим пасквілем, які публікуються під псевдонімами. Або що мені треба бити «морду». Поряд із несмаком – заздрість та намагання принизити. Коли нема чим вколоти, знаходять «вину», що я батько трьох дітей. Було б смішно, якби не було сумно за долю місцевої журналістики. Втім, пані Татомир минулого року визнала, що «…трускавецька журналістика завмерла, нікуди не рухається, а тому загниває зі середини і сама себе з’їдає». Яка самокритика!
Якщо не зупинити цей процес сьогодні, якщо не поставити завідуючу відділу культури на місце, то що може бути завтра? А якщо її шляхом підуть інші, бачачи безкарність та глузування із закону? Чи не перетвориться відділ культури у відділ безкультур’я? Чи не краще виправити помилку тепер, поки ще не пізно? Чи вже пізно? Ось такі непрості питання без відповідей.
Тому в зв’язку з публікацією у вищезазначеній газеті матеріалів, наданих посадовою особою Трускавецької міської ради всупереч чинному законодавству, звертаємося до небайдужих депутатів із проханням винести це питання на розгляд колегіального органу, внісши його в порядок денний наступної сесії ТМР, а до міського голови звертаємося із проханням видати розпорядження про проведення відповідного службового розслідування відносно публікації в газеті та передачі на радіо. А всім нам із цієї історії потрібно зробити висновки та зробити все, щоб подібні скандали не повторювалися.
І написана ця стаття не так в захист Миколи Добровольського і зовсім не як якась помста Тетяні Татомир, а як внесок у формування громадянського суспільства у Трускавці, недопущення свавілля чиновників різного рангу.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень