Громада Трускавця – проти платного входу в бювет. Так одним реченням можна охарактеризувати тригодинні громадські слухання, котрі пройшли у четвер, 14 березня, в Народному домі Трускавця.
Ініціатором слухань виступили Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» та засноване нею Товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецькі лікувальні води». Відповідно головними доповідачами на слуханнях були генеральний директор ПрАТу Андріан Драновський та очільник колишньої філії ГГРЕС (тепер ТОВ «ТЛВ») Андрій Тарнавський. Тема громадських слухань: «Введення плати за надання послуг з видобутку, транспортування, підготовки та відпуску мінеральних вод в бюветі №1 Трускавецького родовища мінеральних вод та курорту Трускавець на майбутнє».
Вже з самого початку слухань було зрозуміло, що розмова буде нелегкою. Адже в зал набилося не лише працівників «Трускавецькурорту» – сюди поприходило чимало небайдужих трускавчан, громадських активістів, депутатів, журналістів. Стало очевидним, що «фейсбучні війни» за перенесення зборів на неділю (бо, мовляв, люди на роботі, хто ж прийде) – це ніщо інше, як маніпуляція. Складається таке враження, що у Трускавці на слухання такого роду був би повний зал не тільки посередині робочого дня, а й опівночі, або й на Великдень. Особливо для тих, для кого немає іншої можливості похизуватися красномовством.
«Ведучим» зборів ПрАТ «Трускавецькурорт» призначив журналіста зі Львова – представника приватного ЗМІ одіозного місцевого олігарха, причетного до СДПУ(о). Трускавчани відразу ж сприйняли в штики як саму особу «модератора», так і його намагання встановити власні правила, які полягали в наданні громаді статусу пасивного слухача. Отож відразу після виступу Андріана Драновського трускавчани взяли ініціативу у свої руки, перейшовши до запитань, виступів та звинувачень. Досить лише сказати, що першим, хто відвоював своє право на слово, був Почесний громадянин Трускавця, непримиренний ворог «Трускавецькурорту» Мирон Бучацький. І найпершим його звинуваченням в адресу власників ПрАТу було звинувачення в беззаконні та викачуванні ресурсів Трускавця на догоду олігархам.
Не назвеш друзями ПрАТу і інших учасників дискусії. Серед тих, хто давав гострі запитання та сипав разючими фактами, від яких не було солодко ані Андріану Драновському, ані Андрію Тарнавському, були міський голова Трускавця 2002-2010 рр., генеральний директор ГКК «Карпати», голова МГО «Рада Старійшин» Трускавця Лев Грицак, громадський діяч, голова ГО «Трускавецький Автомайдан» Олександр Богуцький, голова ГО «Клуб греко-католицької інтелігенції м. Трускавця» Володимир Шиманський, колишній керівник бювету, приватний підприємець Ігор Комарницький, очільник ГО «Довіра» Ігор Кісак, громадські діячі Віктор Пиців, Андрій Осадчий, Віра Стецик, Василь Дяків, депутат міської ради Роман Бучкович. У кожному виступі – вболівання за долю рідного міста, тверда воля недопущення платного входу в бювет, гіркота від того, що через ПрАТ «Трускавецькурорт» славетне місто-курорт зі 190-літньою історією пробуксовує і скоро опиниться на задвірках курортного життя України. Та вже Східниця нас перегнала! – з розпачем вигукує Віра Стецик, і з цим важко не погодитися. І аж ніяк не підсолодив гірку пілюлю голої правди виступ міського керманича сьогодення Андрія Кульчинського, котрий мав необережність заявити, що зараз доходи міста в доларовому еквіваленті найнижчі за останні десять років.
Переповідати кожен виступ було б неправильно, і це зайняло б багато місця і часу. Першу годину спілкування можна переглянути у відеотрансляції в групі «Трускавець. Оперативно» за посиланням https://www.facebook.com/volodymyr.kluczak/videos/2137070936329586/ В цій же групі можна переглянути і виступ Лева Грицака. В цілому ж градус напруги під кінець зустрічі вдалося дещо знизити власне після виступу міського голови Андрія Кульчинського. Склалося враження, що ці слухання – це виключно промацування ґрунту відносно створення спільного підприємства з ПрАТом по видобутку і реалізації «Нафтусі» та інших лікувальних вод Трускавця. Мер натякнув, що близько 90% депутатів підтримують цю ідею і готові за це проголосувати.
Громадські слухання нічого не вирішують! Це повинні пам’ятати всі, хто очікував від зустрічі 14 березня якихось голосувань, кардинальних змін чи, зрештою, елементарного прийняття якогось рішення. Що з того, що міська рада прийняла рішення про відновлення роботи комунальної ГГРЕС? Де ця комунальна ГГРЕС? На папері? Що з того, що міська рада під тиском громадськості заборонила вводити платню за вхід до бювету? Як бачимо, питання мусується знову і знову, щоб до нього звикли. Це як з так званим «вікном Овертона», коли людину поступово та з допомогою маніпуляцій можна привчити до будь-чого. Навіть до думки, що канібалізм – це добре, бо хто їсть людей, той їх любить.
Кожна розмова про платний вхід в бювет боляче б`є по іміджу Трускавця. Бювет – не музей, щоб брати платню за вхід до нього. Якби треба було платити за «Нафтусю» в бюджет міста, то інша справа, а от навіщо фінансувати сепаратистів, адже власники ПрАТу – це не люди з бездоганним минулим і не проукраїнськими поглядами сьогодні. Сама ж «Нафтуся» під загрозою, бо якщо вона і надалі буде у власності ПрАТу, то їй може бути гаплик. Чого опромінюєте та кварцюєте воду? Це лише невеликий перелік запитань та зауважень, того «крику душі» Трускавця, який був озвучений вустами її найкращих та найсміливіших представників. Але цей крик навряд чи почутий належним чином міською владою. Шкода, але цей крик душі так і може залишитися голосом волаючого в пустелі. Бо тільки коли приходить біда, тоді згадують про пророків.
І наостанок про оптимістичне. Мета у слухань була одна – випустити пар. Як зазначив наприкінці зустрічі Андріан Драновський, слухання вдалися, адже своє слово сказали і громада, і влада, і Товариство (тобто, ПрАТ). Зовсім інша річ, що до думки громади двоє останніх не прислухаються. Змовники (в даному випадку це чинна влада міста та ПрАТ «Трускавецькурорт») плестимуть свої сіті з надією, що їм вдасться ошукати громаду і все подати як великі досягнення та благо для громади, як порятунок курорту і як єдино правильне бізнесове рішення в непростих економічних умовах. Але буде дуже зле, якщо ті інтригани і самі потраплять в ті сіті, і весь курорт занапастять. Бо народне прислів`я в записі Степана Руданського гласить: «Хтів пан когось ошукати, та й сам ошукався».
Пар випустили. Процес створення СП і платного входу в бювет просуватимуть і надалі. Але чи буде від цього у виграші Трускавець? І чи не стане власне через платну «Нафтусю» наше славне місто-курорт сировинним придатком потужної в майбутньому Східниці? Хочеться вірити, що ні. Але тверезий розум каже, що сліпо вірити в добрі наміри ПрАТу не можна…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень