Магазин, яким керує дрогобичанка Анна Корягіна, визнано в Україні одним із найкращих комунальних підприємств 2010 року. Принаймні про це їй повідомив голова оргкомітету Національного бізнес-рейтингу Ігор Ярославський. Анну Корягіну запросили на офіційну презентацію даних Національного бізнес-рейтингу та урочисту церемонію нагородження лідерів економіки України. Дане дійство щорічно відбувається в конгрес-холі Торгово-промислової палати України.
А далі в листі дивні, якщо не сказати більше, слова: “В зв’язку з тим, що захід відбуватиметься під час Великих Православних свят, у Вас є унікальна можливість бути представленим до нагородження однією з високих нагород УПЦ, а саме Орденом Христа Спасителя, Орденом Миколи Чудотворця, Орденом Рівноапостольного князя Володимира (три ступені) або іншими нагородами УПЦ”.
Щоб охолодити бажаючих “на халяву” стати церковними орденоносцями, тут же вказаний “прейскурант”. З’ясовується, що за “подання та відзначення керівника однією з високих нагород Української Православної Церкви” треба заплатити 28 тисяч 800 гривень. Якихось три тисячі шістсот американських доларів – і можеш онукам показувати, який ти ревний православний християнин, бо інакше б тебе не відзначили такою високою нагородою.
А якщо нашкребеш ще стільки ж, то можеш і два ордени від Церкви отримати. А, може, оптом запропонують дешевше? Ну, за десяток орденів, скажімо, не 36 тисяч американських доларів, а хоча би 30 тисяч. Не так багато, як подумати. Машини наших можновладців коштують набагато більше.
Анна Корягіна подумала і вирішила, що не треба їй церковної слави, та ще й за такі гроші.
Втім, не виключено, що хтось із місцевих сильних світу цього захоче прикупити церковний орден чи хоча би медальку. Ідіть сміливо до Анни Корягіної! Вона вам адреси і координати дасть.
А якщо ми побачимо в когось із можновладців церковний орден на грудях, то вже й не повіримо у його щирість перед Богом. Не інакше як спокусився на мирську славу й за гроші, відібрані у співпрацівників, прикупив собі цяцьку-брязкальце.
Кажуть, що за гроші, тільки набагато більші, можна й державні нагороди прикупити – медалі, ордени і навіть звання Героя України. Подейкують, що дехто з дрогобицьких можновладців спокусився на це. Бог їм суддя – як і тим, хто за гроші купив церковні ордени. Совість, звичайно, можна продати. Але чи купиш повагу в людей? Якщо останній негідник за гроші може стати церковним орденоносцем, то чи виконує Церква свою місію?
Анатолій Власюк, часопис “Тустань”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень