Ми звикли, що Інтернет – це свобода та вседоступність. Проте про це знаємо не лише ми, але й шахраї. Тому всесвітня мережа у великій мірі є свободою і для них. За свій чималий досвід довелося спостерігати безліч способів виманити у нас з вами зароблене важкою працею, або розвести на якісь дії, після яких вам однозначно буде недобре. Проте роки йдуть, а афери вдосконалюються і набувають таки вишуканих форм.
Якщо згадати цікаві шахрайські схеми, то мені дуже «подобалась» така собі вірусна заморочка, коли після відвідин порносайтів вам весь екран заблоковує картинка з відвертою кобітою і написом, що якщо бажаєте її позбутися, то маєте заплатити на картковий рахунок 200 грн., тоді вам прийде код для розблокування. Благо на таке не попадав, бо і не відвідую подібні ресурси. Та все ж мій знайомий двічі втрафив у таку халепу. Наступний раз все відбувалося за подібним сценарієм, проте замість кобіти з‘явився логотип СБУ, і текст вимагав сплатити штраф за відвідини подібних сайтів. Знайомий двічі сплатив, і звісно ніякого коду не прийшло. Ситуація рятувалася перестановкою операційної системи. За що «люблю» цю схему? Мабуть, за її «виховне» спрямування. Проте можу лише припустити скільки «пожертв-штрафів» зібрав автор-хакер з хтивих користувачів.
Та сьогодні не про те. Мова йтиметься про шахрайські схеми, де й хакером не потрібно бути. Розповім вам історію з власного досвіду про чергову інтернет-аферу, на яку завдяки тому ж досвіду і здоровому глузду вдалося не потрапити. Вирізнялася вона серед інших вишуканістю та продуманістю.
Усе розпочалося з того, що вирішив виставити на популярну дошку оголошень в мережі музичний прилад, який у мене роки простоює без діла. Прилад має надзвичайно вузьку спеціалізацію і, звісно, черги бажаючих його придбати не спостерігалося. Повисіло оголошення місяць, другий. І ось на третій місяць отримую цікаве повідомлення:
«Привіт. Я зацікавлений в цьому пункті, яка остаточна ціна для цього item. please відповість мені на мою електронну пошту на tommmynizzy@gmail.com Дякую».
Звісно спочатку продавця охоплює радість: нарешті позбудуся цього мотлоху. Але після детального аналізу розумієш, що лист прийшов не з території України і цей таємничий покупець явно користувався автоматичним перекладачем для написання листа. Ось і виникли перші підозри: чому іноземець шукав прилад аж на українському сайті, адже на європейських і вартість і вибір може бути куди крутішим. Порадившись з дружиною, вирішуємо піти далі і зрозуміти чи це афера. І якщо так, то в чому вона полягає?
Наступним кроком пишу листа на вказаний адрес. І десь за добу отримую відповідь наступного змісту:
«Дуже дякую за відповідь! Я готовий у вас його придбати і завтра постараюся перерахувати гроші та направити свого експедитора за товаром. Лишень одне прохання, зніміть повідомлення з дошки оголошення, щоб його ніхто не перехопив, бо мені це важливо. І ще прохання: вкажіть точно адресу звідкіля можна буде забрати прилад. Ще раз дякую».
І знову багато незрозумілих моментів. Хто буде забирати, як буде забирати? Але підстав вважати що це афера наразі також немає, тому граємо далі. Звісно у наступному листі ввічливо подаємо контактний номер телефону замість адреси з проханням, щоб агент вийшов на контакт з нами для уточнення деталей, а також попросили таємного покупця вказати конкретні дані про агента, щоб ми орієнтувалися, що він саме від нашого покупця.
Відповідь отримуємо на наступний день. Вона була дуже обнадійливою:
«Я вам щойно перерахував кошти на ваш рахунок, проте з мене стягнули на енну сумі більше за послуги і безпеку, тож я пересилаю трохи більше, щоб в кінцевому результаті ми вийшли на домовлену суму. Я отримав підтвердження з банку, що кошти перераховані. Очікую на відповідь».
Варто зазначити, що в листі також були вказані дані експедиторської фірми з Нігерії. Ось тут стало вже взагалі цікаво. Де Нігерія, а де Україна.
Далі наш таємний покупець сходить зі сцени і головна роль переходить до банку. Через добу ми отримуємо лист від «ІнгБанк». У ньому йдеться, що на наш рахунок переказана певна сума, проте в інтересах безпеки для завершення трансакції ми маємо як підтвердження оплатити 70 у.о. по Western Union на певну особу. Лист був оформлений в корпоративному стилі, з логотипом і версткою. Ось тут стало зрозуміло весь механізм афери: якщо хочете отримати свої гроші – заплатіть певну «страхову суму» як гарант безпеки трансакції. Зрозуміло, що після пересилки цієї суми спілкування з нами припиниться.
Наразі обдумуємо наші наступні дії, хоча протягом доби нам прийшло ще декілька нагадувань від так званого «банку». Для перевірки своєї правоти звертаємося до дядька Гугла. І о диво, нашим аферистам присвячено не одна тема на форумах. І то на форумах провідних платіжних систем, таких як скажімо Pay Pal. Наші «герої» навіть отримали термінологічну назву в мережі як «Шахраї із Нігерії».
Що дивно, схема шахрайства не нова. Принаймні перші згадки в мережі датовані 2011 роком. Працюють вони по відлагодженому сценарію: шукають на дошках оголошень товар, який не дуже продається і повідомляють покупця, що вони його готові придбати. Далі існують версії поведінки, які очевидно напрацьовані роками. Але все зводиться до того, що для завершення трансакції ви маєте переслати для безпеки певну контрольну суму по Western Union в Нігерію. В одному з постів на форумах користувач розповідає, як він спілкувався з шахраями по телефону. На прохання вислати копію паспорта покупця він її отримав. На питання чому з Африки вони роблять покупку в Казахстані, ті відповіли, що дружина покупця з Казахстану і порекомендувала цей сайт. Коли наш користувач спробував вивести їх на чисту воду з використанням російської ненормативної лексики (а діалог відбувався англійською), йому теж відповіли російською. Отож можна зробити висновок, що за даною шахрайською схемою можуть стояти вихідці з пострадянського простору, тому і під їх роздачу насамперед потрапляють користувачі дощок оголошень в колишніх країнах СНД.
Справді, схема шахрайства добре продумана: від врахування психології покупця, який у розпачі, до формату листів з банків. Мало того, існують навіть копії-сайти таких банків, які від оригіналу відрізняються лишень якоюсь однією літерою в адресі. Також такі листи щастя приходять і від відомих платіжних систем на кшталт Western Union чи Pay Pal. Також можна припустити, що працює група шахраїв, оскільки навіть моніторинг дощок оголошень забирає чимало часу. Що прикро, багато людей уже попалися на цю аферу, і судячи по кількості відгуків на форумах шахраї за останні роки добряче підзаробили і вдосконалили свої навики. Тепер вони в окремих випадках не гребують навіть телефонувати до продавців і погрожувати скаргами в Інтерпол.
Як бачимо, глобальні технології сприяють тому, що сьогодні шахраям навіть немає потреби володіти навиками хакера, щоб видурити у вас ваші кровно зароблені гроші.
Де ж існує найбільша небезпека втрапити на їх гачок? Очевидно там, де йдеться про купівлю чи продаж. І першими в зону ризику потрапляють саме дошки оголошень. На жаль, тут існує дуже багато варіантів шахрайства. А інформація про небезпеку не завжди на видноті. Хоча треба віддати належне розробникам подібних систем (мова про дошки оголошень): вони впровадили чимало новацій для підвищення безпеки. Та все ж легковажність і довірливість користувачів робить усі зусилля марними.
Свого часу через дошку оголошень намагався придбати вживаний фотоапарат, та знову ж не одну годину потратив на пошуки інформації про те, як зробити безпечну покупку в Інтернеті. Деякими узагальненнями ділюся з вами.
1. Насамперед уникайте пропозицій з передоплатою і надавайте перевагу післяплаті. В такому випадку у вас є шанс бодай візуально отримати на огляд бажаний товар.
2. Якщо фотографія зроблена в студійних умовах, або стягнута з інтернету – така пропозиція теж має насторожити.
3. Проте треба бути обережними і з «реальними» фотографіями. Для достовірності попросіть продавця вам вислати побільше фотографій і в якомусь незвичному ракурсі. Це теж дасть вам гарантію реалістичності намірів.
4. Це були поради для покупців. Якщо ви щось продаєте, теж намагайтеся робити це післяплатою. Навіть у випадку афери втрати будуть незначні.
5. Ніколи не відправляйте товар завчасно (якщо не користуєтесь післяплатою). Відправляйте лишень після того, як переконаєтесь що кошти поступили на ваш рахунок.
6. Текст потенційного покупця з ознаками застосування інтернет-перекладача вас вже має насторожити.
7. Бажання покупця миттєво переказати гроші без чіткого обговорення деталей стосовно доставки також є червоним сигналом.
8. Якщо виникають сумніви – спробуйте в Інтернеті пошукати інформацію про майбутнього покупця. Для цього достатньо в Гуглі розмістити текст переписки. Оскільки шахраям не рентабельно кожен раз експериментувати, тому вони послуговуються шаблонами, на чому їх можна і зловити.
9. Якщо листи ви отримуєте іноземною, скористайтеся онлайн-перекладачами і обов’язково уважно прочитайте декілька разів. Навіть у такому випадку ви отримаєте багато цінної інформації.
Ще раз констатую, що шахрайські схеми рік за роком стають усе вишуканішими і технологічнішими. Вони здатні збити з пантелику навіть людей, обізнаних з інтернет-технологіями продаж. Тому будьте уважні та обережні, не робіть поспішних висновків та кроків і якщо все таки попадетесь на гачок шахраїв, то не соромтеся про це розповісти в мережі. Таким чином ви убезпечите велику кількість інших людей від подібних неприємностей.
Ярослав Баран
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень