А сотню вже зустріли небеса
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров´ю перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін,
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий.
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Людмила Максимлюк
Вшанування героїв Майдану у Трускавці розпочалися з емоційного уроку-реквієму, присвяченому пам’яті Героям Небесної Сотні. Це був невеличкий історичний екскурс в події, що відбулися 18-20 лютого 2014 року, який майстерно організували працівники Народного та актори з сусіднього міста Дрогобича. Під час заходу у присутніх не один раз перехоплювало подих, такими проникливими були виступи, такими глибокими виявилися наші рани дворічної давнини. Неодноразово на очі глядачів наверталися сльози, особливо, під час виступів талановитої Анни Нечай, учнів трускавецької школи мистецтв ім. Р. Ставицького та Народного хору «Воля».
Продовженням заходу стала урочиста хода учасників реквієму та народне Віче поблизу церкви св. Миколая, там, де нині розташований стенд з фотографіями Героїв Небесної сотні. Своє поминальне Богослужіння провели священики одразу кількох церков нашого міста, а після панахиди до підніжжя стенду поклали свічки та квіти очільники міської ради та керівники ПрАТ «Трускавецькурорт». Вшанувати пам’ять загиблих, прийшло чимало громадських діячів та активістів, котрі, хто у дні розстрілу, хто вже опісля, перебували в центрі Києва.
Але найбільш відповідною до настрою людей виявилася погода: одразу після початку панахиди з неба над Трускавцем припустився рясний дощ. Дивно, але краплі того дощу не були холодними чи пронизливими. Він цибонів великим краплями по прапорах та одягу присутніх, стікав рясними струменями портретами загиблих Героїв, сутужно ворохобив свіжі букети квітів. Здавалося, що у цей час там, на горі, хтось гірко і невтішно плакав.
Галина Носова, ТрускавецьІнфо
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень