“Рік після виборів. Здобутки. Проблеми. Перспективи”. Під такою назвою у п’ятницю, 11 листопада, проходив круглий стіл у Дрогобичі, котрий зорганізувала редакція тижневика “Каменярі”. Та попри очікування преси, представників якої на заході не забракло, багато владоможців побоялися чи просто не знайшли часу прийти і щось сказати. “Щось” в значенні не водички, а конкретних досягнень. Адже обіцянок напередодні виборів було багато, та нема не те що золотих гір, молочних рік та кисільних берегів, а навіть того мінімуму, котрий за рік мав би все ж бути. Прес-конференцію окремі присутні намагалися використати для зміцнення свого іміджу. Та в цілому результати заходу не були вражаючими і це свідчить тільки про одне – влада на місцях щораз сильніше віддаляється від народу, котрий їй десь далеко, глибоко, як не в дупі, то принаймні в носі. Можна було б завершити написане так: здобутків нуль, проблем намножилося і множаться вони далі в арифметичній та геометричній прогресіях, а з перспективами, як і з надіями – вони помруть останніми. Та не будемо робити поспішних висновків, а дамо можливість читачам самим оцінити діяльність влади. Принаймні в контексті сказаного в редакції “Каменярів” 11 листопада.
Дрогобич, Стебник, Дрогобицький район
Круглий стіл розпочався вчасно, зі вступним словом виступив Ігор Курус. Він, уродженець Стебника та палкий патріот свого рідного міста – не лише редактор регіональної дрогобицької газети “Каменярі”, а й власник готелю “Респект” у Східниці, тож цілком зрозуміло, що багато питань його цікавлять саме в контексті їхнього регіонального вирішення. Будівництво сміттєпереробного заводу, ремонт старих чи побудова нових доріг, вирішення викликів часу в питаннях теплопостачання, водопостачання, подолання безробіття – ці та інші моменти важко вирішити якійсь окремій адміністративній одиниці, зануривши голову в пісок та ізолюючись від сусідів. Питання варто обговорювати, доходити до якоїсь спільної думки, адже тільки в суперечках народжується істина. Оскільки часто наші владоможці роблять вигляд англійських джентльменів на безлюдному острові, котрі роками не спілкувалися, бо не було кому їх познайомити, тож пан Курус пропонує саме з “Каменярів” зробити майданчик, де зустрічі владних мужів відбувалися б традиційно.
Слід сказати, що міста Дрогобич та Стебник були представлені на найвищому рівні. Оскільки Олексій Радзієвський перебуває на лікарняному, то владу Дрогобича репрезентував секретар ДМР Тарас Метик, Стебник представляв міський голова Василь Пецюх. “Відбулася нарада за участі міських голів Дрогобича, Борислава, Трускавця, Стрия та Стебника, – розповів Тарас Метик, – на ній обговорено питання сміттєпереробного заводу. Підписано протокол про наміри. Будуватиме завод іспанська компанія. Тарифи залишаться такими ж, як і були. Участі в розмові не взяли тільки представники Дрогобицької РДА”. Таким чином ситуація щодо сміття прояснюється. Мер Стебника скромно, та впевнено сказав: “Ми обіцяли виборцям здійснювати щороку капітальний ремонт хоча б однієї вулиці і ми слова дотримуємося”. Дійсно, вулицю Трускавецьку, котра була в жахливому стані, вже відремонтували. Василь Федорович повідомив також, що в місті розпочато ремонт вулиці Куліша.
Своє бачення регіональних проблем та їхнього вирішення подав обласний депутат від Дрогобицького району Михайло Задорожний. Щоправда, він договорився до того, що запропонував Стебнику ініціювати вихід з підпорядкування міста Дрогобича та переходити в підпорядкування району. Та почув у відповідь, що Стебник має намір добиватися отримання статусу міста обласного значення. І хоча це буде нелегко, та діяти в цьому напрямку слід. Тим більше, що Моршин, де мешкає менше жителів, такий статус має.
Участь в обговоренні взяло багато небайдужих дрогобичан. Це і депутати Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин, Богдан Звір, Богдан Іванців, Володимир Ямельницький, і представники громадських організацій Хосе Турчик, Святослав Сурма, Павло Побережний, пан Хорт та інші. Михайло Ваврин, зокрема, зачитав пункти доручень із червневої виїзної колегії в Дрогобичі і риторично запитав: “А що ж виконано?” Також Михайло Васильович висловив обурення тим, що Трускавець самовільно скорочує маршрут “Дрогобич – Трускавець”, що, ясна річ, принесе масу незручностей не тільки трускавчанам, але й дрогобичанам, багато з яких працюють в курортному місті. Приємно було це слухати, та жаль, що ніхто із трускавецьких депутатів не піднімає цього питання. Бояться, вочевидь, потрапити в немилість до пана Козира.
Богдан Звір, депутат з мікрорайону вулиці Самбірської, висловив занепокоєння тим фактом, що місцева влада на околиці міста щораз менше звертає увагу. Богдан Іванців висловив думку, що тільки в часописі “Тустань” можна почитати те, що не подобається виконавчій владі, дорікнувши окремими журналістам у необ’єктивності правдивого висвітлення ситуації на місцях. Фактично дискусія по горизонталі “Дрогобич-місто – Дрогобич-район – Стебник” була досить цікавою та змістовною і, можливо, саме до такого формату варто б обмежити наступні зустрічі в “Каменярах”.
Трускавець, Борислав, Східниця
Трускавець на даній зустрічі представляла одна-єдина людина – депутат Трускавецької міської ради VI демократичного скликання (і V теж), заступник генерального директора ЗАТ “Трускавецькурорт”, очільник ТМО партії “Удар” Віталія Кличка Анатолій Стародуб. Від Борислава не було нікого взагалі – ні мера, ні заступників, ні одного тобі депутата. Від Східниці був селищний голова Іван Піляк.
Анатолій Стародуб акцентував увагу присутніх на тому, що не тільки громада не бере жодної участі в тому, як розвивається місто, які дороги слід ремонтувати і як вирішувати інші проблеми (наприклад, водопостачання), а часто й депутатів як народних обранців влада виконавча просто ставить перед фактом. За приклад він навів ситуацію з ремонтом відремонтованих нещодавно вулиць у Трускавці. Питанням, котре варто спільно обговорювати та вирішувати, є й питання меж адміністративних одиниць. Для прикладу, місто Трускавець нічого не має з дозволів на будівництво в IV мікрорайоні міста, бо це станильська чи районна земля, а навантаження на інфраструктуру – колосальне. Ще один приклад, який наводить Анатолій Георгійович – питне озеро хочуть вивести зі статусу питного, а хтось громади чи хоча б депутатів міста запитує про згоду?
Спокійно про здобутки розповідав селищний голова Східниці Іван Піляк. Селище перевиконує бюджет, виконання становить 160%. Місто Борислав селищу нічим не допомагає, а інколи навіть заважає. Неприпустимим є залишити селище-курорт без води – це вже натяк на тему вирішення питання водопостачання тільки Борислава, про що звітувала бориславська влада. Східницький голова не боїться звіту перед громадою – захід відбувався ввечері у суботу, 12 листопада, тривав до пізньої ночі. Влада діє прозоро, громадяни мають можливість ознайомлюватися з офіційними документами на сайті www.shidnitca-rada.com
Підводячи підсумки, головний редактор “Каменярів” Ігор Курус ознайомив присутніх із розробленою київськими спеціалістами стратегією розвитку Дрогобиччини. “Така стратегія вже була розроблена, та за часів Миколи Гука виявилася нікому не потрібною”, – зазначив Хосе Турчик, знаний патріот Дрогобича. Довготривала мета, котру потрібно ставити перед собою – це якість життя кожного мешканця. Вона має покращуватися. Потрібно знати, куди рухаємося далі. І якщо Східниця чи Трускавець фактично не мають сумніву, що потрібно розвиватися як курорт, то як бачать власне майбутнє в Дрогобичі, Стебнику та навіть у кожному селі Дрогобицького району? Чи все пускають на самоплив владні еліти, щоб тільки самим не випасти за борт годівниці для себе та своїх нащадків? Питання без відповіді.
Часто представники влади на місцях, як обрані, так і призначені, вважають себе удільними князьками, ведуть себе як тирани, деспоти, самодури. Такого не повинно бути в демократичній правовій державі, та чи вона є демократичною і правовою – ось в чім питання. Якщо так, то тоді радитися з громадою варто і треба. Якщо ні, то нехай йдуть всі ці виборці разом із громадськими активістами та пресою подалі до одного місця, а влада буде робити так, як вона собі і для себе захоче. І ніякі круглі столи чи громадські обговорення не потрібні. Ну хіба що задля галочки та видимості тісної співпраці із любим народом.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень