Минулого тижня депутати Трускавецької та Стебницької міських рад присвоїли Степанові Бандері звання почесного громадянина своїх міст. Депутати Дрогобицьких міської та районної, а також Бориславської міської рад до такого маразму не дійшли, засудивши антиукраїнські дії президента і суддів, які мають намір позбавити Провідника ОУН звання Героя України.
З цього приводу мені пригадалася невеличка, але змістовна за суттю праця покійного Провідника Всеукраїнського об’єднання “Тризуб” Василя Іванишина “Жерці імпрези”, в якій він вивів портрет таких собі буцімто націоналістів, які насправді, за визначенням Василя Петровича, є імпрезіоністами. Він писав: “Імпрезіонізм (від імпреза – урочистість, святкування) – надзвичайно поширена в українському громадському і політичному житті практика, суть якої полягає в тому, щоб 1) виявлення, осмислення і розв’язання будь-якої проблеми підміняти святкуваннями; 2) не бути кимось, а видавати себе за такого; 3) не діяти, а робити враження, створювати ілюзію діяльності; 4) формувати громадську думку за допомогою імпрезіоністів”.
Я припускаю, що трускавецькі та стебницькі депутати були щирими в своїх намірах, не підозрюючи, що потрапили до лав імпрезіоністів. Простіше поставити пам’ятник Степанові Бандері, як це зробили в Трускавці й мають намір зробити в Стебнику, ніж розв’язувати насущні проблеми своїх міст, рішуче рубати корупційні схеми, не дати злодієві вкрасти – зрештою, бути українцем не лише в паспорті, а й по суті, вести по-бандерівськи рішучу боротьбу з новітніми окупантами і власними перекінчиками й хрунями.
Степанові Бандері, за великим рахунком, не потрібні пам’ятники й звання. Не за таку Україну він віддав своє життя. Новітні імпрезіоністи підміняють сутність бандерівщини, розв’язуючи свої власні проблеми…
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень