Зоряну Домбровську знаю з 2004 року. Відтоді, коли ця молода дівчина першим автобусом їхала в Київ на Помаранчеву революцію. «Я замість брата», – пояснювала вона старшому по автобусу, коли її не виявилося в списку. «А скільки тобі років, маленька? Там може бути всяке», – пробував таки вияснити ситуацію Ярослав Шологін, а саме він був старшим в автобусі, і дуже вже юною була дівчина. «Та є 18»,- запевнила Зоряна, більше дуже ніхто не докопувався – не до того було. Так замість брата і таки в 17 років Зоряна Домбровська в’їхала в Київ і в політику, як виявилося всерйоз і надовго. В Києві вдень стояла біля Верховної Ради чи Кабміну, а ночами готувала канапки, якими Зоряна щедро пригощала людей з помаранчевою символікою та й у біло-блакитниких шаликах. Завжди усміхнена і бадьора дівчина часом підтримувала в Києві і хлопців, які чомусь частіше дівчат впадали в апатію чи паніку в екстремальних умовах. Звичайно, Зоряну не могли не помітити досвідчені політики. Після повернення в Трускавець Зоряна починає працювати в міському штабі Віктора Ющенка, її запрошують в нову потужну політичну силу – «Нашу Україну», щоправда через юний вік таки в молодіжку. З 2005 року Зоряна Домбровська очолила Трускавецьку міську організацію «Молодіжний союз «Наша Україна».
Та час минав. «Нашу Україну», яка переживає останні роки не найкращі часи, на всіх рівнях один за одним поступово покидають яскраві політики, бізнесмени, які шукають де краще, модніше, вигідніше, формують фронти й обіцяють зміни. Після виборів до парламенту 28 жовтня, на яких «Наша Україна» набрала ледь більше одного відсотка, заяву про вихід з політичної партії написав багаторічний і незмінний голова Трускавецької міської організації «Нашої України» Ігор Пілько. Тимчасово виконуючою обов’язки голови рада партії обрала Зоряну Домбровську. І ось 27 березня дівчина офіційно стала головою Трускавецької міської організації політичної партії «Наша Україна».
– Зоряно, найперше розкажи, як тебе обирали? Це була звітно-виборна конференція, були ще кандидатури?
– 27 березня в Народному домі у нас відбулися загальні збори, щоб обрати нове керівництво міської партійної організації та делегатів на партійну конференцію у Львів. Звітно-виборчою конференцію це назвати важко, бо звітувати особливо не було кому. Кандидатур на посаду голови партії більше не було, мене обрали одноголосно, як в комуністичні часи (сміється).
– «Наша Україна» сьогодні далеко не та потужна сила, в яку ти вступала. Думаючи, що колись головний корабель затонув, його покинули багато людей на всіх рівнях. Незрозумілі процеси – розколи, не зовсім легітимні з’їзди «Нашої України» відбуваються на загальноукраїнському рівні. Всього цього не витримують набагато досвідченіші політики. Чому ти погодилася очолити таку непопулярну нині політичну силу?
– Тому, що вірю в краще і дивлюся на перспективу. Після того, як поїхала з вами на Помаранчеву революцію, мене «засмоктала» політична робота. Мені це й далі дуже цікаво. Не можу просто сидіти вдома, після роботи дивитися телевізор (сміється). Я розумію, що світ, країну глобально змінити важко. Але працювати на місцевому рівні треба, починати з себе. Якщо не я, то хто? Та й не можна отак викинути напризволяще все-таки розкручений бренд «Наша Україна». В державі і місті зокрема є багато людей, які вірять не в Ющенка чи ще в когось, а в демократичну національну партію. Ми проводили перереєстрацію членів партії, і своє членство в «Нашій Україні» підтвердили Ігор Нич, Петро Шумин. Леся Дідик уже не є заступником голови міської організації та залишається членом ради партії. На позаминулих виборах де була «Свобода» і скільки відсотків вона мала? В «Нашої України» теж ще можуть бути кращі часи, друге дихання. Впевнена, що перед виборами до нас прийде ще не один відомий в місті політик, може й хтось інший захоче очолити. Вже говорять, що до нас хочуть вступити «нові» старі члени.
– Зоряно, то у тебе є команда і план дій?
– Команда є. Правда її треба поповнювати. Найперше вдячна Вірі Миколаївні Гук. Якби не вона, не знаю, чи я б цим усім займалася. Зараз треба обрати нового голову молодіжної організації «Наша Україна». 14 квітня має відбутися обласна партійна конференція. А 18 травня – з’їзд партії, на якому маємо підтвердити перереєстрацію партії, що «Наша Україна» є і жива, та затвердити Програму партії. Звернулася також до членів міської організації, щоб кожен розробив та запропонував свій план заходів та бачення розвитку партії в місті.
Щоб бути в курсі міських подій, необхідно, що члени ради отримували інформацію не з Інтернету, а ходили по заходах, на сесії міської ради.
– Зоряно, ти не так давно вийшла заміж. Чоловік Василь є членом партії «Наша Україна»?
– Василь є членом молодіжної організації. В партію ще не вступив (сміється). Не хочу його підштовхувати, це має бути його рішення. Але чоловік мені допомагає в організаційних питаннях.
– А твій керівник на роботі – в КП «Трускавецьтепло» – лідер міської організації політичної партії ВО «Батьківщина» Руслан Крамар не намагається тебе переагітувати, «перевербувати»? Адже «Наша Україна» та «Батьківщина» завжди були «закляті друзі»-конкуренти.
– Чесно, я поки не пішла на роботу в «Трускавецьтепло» була іншої думки про Руслана Крамара. Але робота, спілкування з людиною насправді творить найоб’єктивніше враження. Руслан Ярославович дуже лояльно ставиться до моєї політичної діяльності. Під час виборчої кампанії з розумінням відпускав мене, коли я відпрошувалася з роботи, щоб поставити агітаційні палатки тощо.
– «Наша Україна» давно не висловлювала ставлення, заяв щодо жодних подій в місті, діяльності влади загалом та міського голови зокрема…
– Партія фактично знаходилася в сплячому режимі. На виборах ми підтримували іншого кандидата. Зараз в партії є люди, які при владі, та є й опозиційно налаштовані. Так що реагувати зможемо максимально демократично, якщо буде щось конструктивне робитися – підтримаємо, якщо порушуватимуться права та свободи людей – реагуватимемо.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень