Якби не звіт міського голови, котрий відбувається наприкінці кожного року – трускавецька громада не знала б, настільки вона заможна, щаслива і багата. Принаймні, таке враження складається від почутого у кінотеатрі «Злата» 23 грудня. Мер міста Руслан Козир звітував перед трускавецькою громадою про здобутки. Цікаво, що не тільки про здобутки своєї команди – у звіті традиційно йшлося про досягнення та успіхи людей, які у більшості своїй не мають жодного відношення до міської ради, а тим більше до міського голови. Такі бачте традиції, ленінські. Селяни накосили, доярки надоїли. Хто молодець? Правильно – партія!
Але повернемося до нашого звіту. Усіма точними цифрами та конкретними здобутками ви можете поцікавитися на сайті міської ради. Їх там добряче розписали. Скажу лише загальне враження та зупинюся на окремих питаннях, які лунали від громади. А ось тут вже цікавіше, бо поки Руслан Ярославович розпинався про посильну і непосильну допомогу воїнам АТО, на звіт завітали самі атівці і поставили чіткі і конкретні запитання. Одне з них стосувалося виділеної землі, бо подейкують, що виділена воякам під будівництво місцина не придатна для будівництва. Доки розбиралися так чи не так, мер ненароком обмовився, як то кажуть, по Фрейду. Кинув фразу «розбирайтеся і вирішуйте свої питання самі!». І сказати, що саме цю фразу висмикнули з контексту важко, бо контекст це і є привід засумніватися у щирій підтримці. Та й піар на АТО зараз не в тренді. Бачте, люди такої самореклами не сприймають, а тому представник воїнів Роман Буртовий, котрий задавав запитання мерові відреагував на вислів мера по-своєму: «Ми, ті хто були на Майдані і тепер воює в АТО зробили для України більше, ніж ви усі тут разом узяті!».
Дивною, м’яко кажучи, не очікуваною була реакція на слово «прокуратура», котре пролунало у залі. До емоційного випаду мера у бік прокурора долучився секретар міської ради Петро Шумин. Він буквально вискочив на сцену, щоб на увесь зал прокричати: «То не прокуратура, то кодло! Не звертайтеся до такого прокурора!». Тут же почула коментарі із залу: «І це кажуть офіційні особи!?».
Були запитання до мера різної ваги і ґатунку. Хтось хотів знати, чи є на думку мера міста прозорими дії міської влади і чому ніколи не звітують інші відповідальні особи та керівники управлінь, відділів, мерові заступники? Хтось ставив під сумнів самі дії, мовляв, чи правильно робить господар, котрий спочатку шиє, а потім кроїть? Йшлося саме про злощасну вулицю Т. Шевченка, яку вже до половини «зашили» в тротуарну плитку, не залишивши натяку на проїзд для спеціального транспорту, як планувалося. Вже зашили, а тепер намагаються кроїти, перетягуючи проект реконструкції через сумнівні схеми і нав’язуючи депутатам відповідальність, імітуючи громадські слухання. Цікавими були запитання у записках. Звісно анонімні, бо напевне люди не наважувалися говорити про таке біля мікрофону: чому ведуться земляні роботи на старому цвинтарі і руйнуються старі могили? Мер про це не знав. Це для нього стало новиною. На твердження про те, що у підвальному приміщенні одного з кінотеатрів не лише існує, а й процвітає підпільний ігровий клуб, Руслан Ярославович віджартовується. От, якби знав, може б скористався його послугами, просто не має на це часу. Виходить, ті клопоти, котрі турбують людей – не важливі. Виходить, над ними можна кепкувати, на них можна не зважати.
Бо так було ледь не з усіма, хто намагався задати будь-які питання. При чому, на деякі з них вартувало б дати людям вичерпну і правдиву відповідь, бо скільки б не говорили про проблеми водоканалу, хаотичну забудову міста чи незаконну приватизацію, вони нікуди не зникають. Про них говорять, але їх не вирішують. З більшості із тих, хто виходив до мікрофону мер робив публічне посміховисько і, в більшості випадків, зневажливо пропонував звернутися до нього у письмовому вигляді. Але апогеєм зустрічі стало останнє запитання до міського голови від жіночки, котра працює у КП «Парк курортний». Точніше не запитання, а щире замилування особою міського голови: він хороший господарник, бо він нарешті посприяв, аби людям виплатили заробітну плату. Зал відреагував іронічними сміхом та аплодисментами.
Яна Липнева, ТрускавецьІнфо
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень