Події навколо прийняття бюджету, а згодом і схвалення бюджету розвитку в Трускавці показали, що влітку традиційно, як ми і прогнозували, наступає політичне затишшя. Дерти горло та воювати з млинами як Дон Кіхот, ламаючи списи, які пригодяться восени, не бажає ніхто – ні влада, ні опозиція, ні ті сили, які можна назвати «ні риба ні м’ясо». Тим більше, що за кожним кроком трускавецького політикуму, за кожним висловлюванням пильно стежать журналісти, які в нашому місті цього року довели, що до терміну «журналістська братія» в нас ще ой як далеко.
Період відпусток вносить свої корективи у політичні війни, навіть невідомо, чи вдасться голові назбирати кворум для скликання чергового пленарного засідання позачергової сесії в середині червня, адже – літо, гаряча пора, просто фізично в нас може не бути 24 депутатів на квадратні метри трускавецької площі. Кожна сила дає своїм, підконтрольним існуючим чи уявним «штабам» працювати поволі на «потім», на час, коли температура повітря зменшиться, а політична температура зросте. І це добре – припинення протистояння в пресі, відсутність скандальних звинувачень одних другими на сесіях, економіка висуває вимогу бути прагматичнішим і менш емоційним, а це сприяє порозумінню. Навіть чутки про нібито кулуарні домовленості між непримиренними досі ворогами свідчать про те, що вони (ці чутки) комусь вигідні) і що нема нічого нового під сонцем, що сподіватися можна всього.
Напевно останнім ударом сокири війни можна назвати публікацію в «Трускавецькій ґазеті» (номер від 5 червня), де мера нашого міста вже традиційно названо «ляльководом», який смикає за ниточки і керує таким чином «ручними» депутатами. Але список тих депутатів, яких відносять до категорії ручних, викликає тільки посмішку, адже не все так просто, як хочеться комусь подати і ті 5 – 6 «вірних трускавецькій громаді» обранців насправді далеко не білі та пухнасті, а «ляльки» (називаємо поіменно, цитуючи це спонсороване кимось видання) Габриш, Гарванко, Остапчук, Маринкевич, Свіжинський, Лобик, Пономаренко, Ластовецький, Яцик, Умнова, Ковальчин, Шишко, Алієв, Швець, Даньків, Сарахман, Гурба зовсім не є «ляльками». Проте образа 17 (це лише в одному номері газети!) депутатів ТМР, обраних громадою, навряд чи матиме якусь реакцію зі сторони обранців, адже доводити, що ти не зрадник інтересів громади та пояснювати, чому ти за прийняття бюджету міста – нонсенс. Та й кому доводити? А скількох згадали «злим нетихим словом раніше…
Якщо позачергова сесія все ж завершиться в червні, то наступна чергова відбудеться аж у вересні – про це відкрито говорили самі ж депутати, так було і минулого року. Якщо ж все йтиме за окресленим досі планом Партії Регіонів, за яким місцеві вибори будуть в кінці жовтня і виборча кампанія триватиме всього 50 днів, то тоді кожен захоче використати сесійну залу для власного піар-виступу – хтось епатажно, хтось «коситиме» під єдиного захисника тої чи іншої вулиці (бо ж мажоритарка повертається), а третій взагалі захоче «прозвітувати» про бурхливу діяльність в V демократичному скликанні. Фактично стає зрозумілим кожному, що тоді шукати порозуміння буде навряд чи комусь вигідно – кожен захоче сторонитися діючої влади, вірячи в спростований історією міф, що опозицію люди сприймають значно краще, ніж владу і намагаючись «влізти» в ту опозицію, яка скоро стане ґумовою, як маршрутка на Дрогобич.
Після літнього відпочинку в «теплих краях» та підрахунку прибутку за червень – серпень в час відсутності можна буде прикинути на око, скільки ж не жаль на виборчу кампанію, для того, щоб і надалі щось «вирішувати», а не просто бути «статистом» нашого славного курорту. Не хочеться забігати наперед та розкривати «фішки», які так старанно приховувала опозиція (а вони все ж «витекли» з іншою інформацією через окремих «надійних» та «вірних» «опозиціонерів»-однодневок), та битимуть по тому, в чому і самі не сильні і що становить головний біль кожної влади, незалежно чи це Київ, чи Бердичів, чи Луганськ, чи Львів, чи Трускавець.
А тим часом – літо, спека, відпочинок. В серцях окремих політиків є надія на чудо, що щось зміниться раптово, що їх трускавчани полюблять раптово, що вони потраплять туди, куди так прагнуть, теж «раптово». Але свавілля випадковості 2006 року буде, швидше за все, припинено, рада мусить отримати достойних, а не лише багатих чи популістських осіб. Народ, а не окремі кліки оцінюватимуть, наскільки добре працювала попередні роки чинна трускавецька влада і саме йому, а не політтехнологам, які так рвуться «рекламувати» Трускавець за допомогою фірми свого імені, вирішувати долю курорту, майбутнє своє та своїх родин, надр Трускавця, добробуту та благополуччя.
На Сході вітаються «Мир вам!». Євреї – «Шалом Алейхем», араби – «Салям Алєйкум!». В нас така форма не прийнята історично, проте час від часу приходять такі моменти, коли сама душа волає при німих вустах – заспокойтеся, не воюйте, мир вам і мир всім нам! Хочеться завершення цього року із миром, стабільністю, визначеністю, щоб знати, хто є хто, хто мисливець, а хто педераст (як в тому анекдоті про мисливця). Літо, яке прийшло, можна назвати затишшям перед бурею. Хочеться лише, щоб ця буря не наробила біди, а реально очистила наш край, наше місто, відділила зерно від полови, щоб після неї дихати було легше і не лише дихати, а й жити.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень