«Пенсія в 500 Євро», «пароплави – селянам», «прямий літак – від дому до школи», «стабілізація», «збільшення», «гарантія», «покращення»… Цими обіцянками у виборчий час загодовують досхочу. Після виборів – лишається локшина, розчарування і лише спостерігати за розкладанням політичних партій, жирінням «тушок», «пліснявінням» парламенту – гниттям усієї системи.
Хочеш кращого життя? Це можливо – якщо докласти зусиль.
Скільки би ти не пережив політичних розчарувань, саме ти твориш майбутнє. Україна потребує нашої участі щодня, а не лише тоді, коли є «настрій».
Зараз наша зброя – це виборчий бюлетень.
І 28 жовтня кожен із вас триматиме у своїх руках меч, забрало, рушницю, зрештою, кастет. Ними можна знищити українофобський режим, а можна розчавити українську перспективу. Отже, перше, що необхідно: ретельно зважити – на чиєму боці й проти кого тримаєш зброю. Якщо за українську перспективу, проти режиму українофобії – тоді ось декілька тез, чому цей рух потрібно підсилити саме за допомогою «Свободи»:
1. Лише затяті можуть змінити ситуацію – інших Система «перетравлює». Лише затяті під погрозами, небезпеками та спокусами здатні до кінця відстоювати свою ідею. «Свободу» у місцевих радах представляють 2500 депутатів, і жоден не став «тушкою». Навіть у тих радах, де депутат-націоналіст змушений на самоті протистояти провладній більшості, він робить усе, щоби місцевий орган влади ухвалював проукраїнські рішення.
2. «Свобода» у парламенті – єдина можливість для опозиції сформувати більшість. Партія регіонів і комуністи не набирають більшості, але всіляко намагатимуться цього досягти за рахунок «тушок». «Біло-блакитні» разом зі своїми молодшими «партнерами у червоному» намагатимуться будь-якими методами отримати в парламенті 300 голосів, щоби дотягнути свої щупальця до Конституції. Опозиції необхідний залізний кістяк, який не дозволить плодити зрадників і ширитися «регіональному» болоту. Цим кістяком має стати ідеологічна «Свобода». Лише таку опозицію – з міцним національним стрижнем – неможливо буде «развєсті, как катят».
Найяскравіше підтвердження тезі, що саме «Свобода» має стати цим стрижнем протистояння – факт: опозиційні режиму Януковича більшості постали тільки у тих місцевих радах, де найвагоміші відсотки здобули саме націоналісти. Лише за останні тижні більше десятка політиків, громадських діячів, знаних науковців, які не належать до «Свободи», публічно виступили із закликом голосувати за «Свободу» – адже вважають, що саме ця націоналістична сила стане центром кристалізації опозиційного опору. Додають: цей опір обов’язково має перерости в український наступ.
3. «Свобода» – найактивніша політична сила. Націоналісти проводять половину всіх акцій протесту в країні. Кожна загроза отримує належний опір та реакцію свободівців – від знахабнілої «молочної мафії», яка за копійки скуповує у селян молоко, до наступу на українську мову та намірів влади розпродати українську землю. Завдяки такій дієвості свободівці досі єдині, в кому виборці не розчаровуються. Саме тому Олег Тягнибок двічі ставав народним депутатом у тому самому окрузі. Саме тому громада Тернополя вдруге владою обрала «Свободу». Саме тому з кожним роком підтримка партії зростає по всій Україні. За останньою соціологією націоналістів підтримують 7,8% українців. Вочевидь, ця цифра збільшуватиметься. Про це свідчать ті тисячні майдани і зали, які приходять на зустрічі з Олегом Тягнибоком на Сході, Центрі, Півдні України. Про це свідчить і найчисельніший марш, який будь-коли проходив у Києві. 14 жовтня на Марш боротьби УПА вийшли 30 тисяч українців. Вийшли не лише, щоби відсвяткувати 70-річчя УПА, а й продемонструвати режиму гарт, міць, гонор, силу української потуги, яка готова протистояти лавам «Беркуту» і фальсифікаціям влади на виборах.
4. «Свобода» у Верховній Раді – це запорука того, що буде звільнено з-за ґрат провідних опозиціонерів. Нинішня опозиція поки не зуміла визволити своїх лідерів. Однак коли парламент матиме опозицію із залізними кулаками – режим не лише похитнеться, а й посунеться.
5. Список «Свободи» – зразковий. Там, де в інших партіях олігархи, у лавах націоналістів – безкомпромісні бійці. Тут не знайдете «зірок» і спортсменів, притягнутих за вуха, аби прикрити широкі спини олігархів і дірки популістських програм партій. Зате є фахівці, які зі «Свободою» пройшли вже не одні вибори, не зламалися перед маховиком репресій. Це правники, мовознавці, економісти, митці, інженери, журналісти, медики, шахтарі, науковці, викладачі.
6. Твій голос – вирішальний. «Батьківщина», маючи високий рейтинг, за будь-яких обставин буде у Верховній Раді. Підтримка «Свободи» становить більше 6%. Але влада зробить усе, щоби сфальсифікувати вибори і не дати націоналістам потрапити в Раду, бо відчуває в націоналістах загрозу своєму безхмарному пануванню. Отже, щонайменше один голос від родини має бути віддано за «Свободу». Нині і опозиціонери, і політологи стверджують – без вирішальної свободівської фракції «умовно опозиційні» політичні сили швидко переметнуться на бік влади. Тоді парламент знову стане підконтрольний кримінальній олігархії.
7. Програма «Свободи» визнана найкращою саме тому, що націоналісти не дають пустопорожніх обіцянок «збільшення» і «покращення». Програму «Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі» фахівці визнали ґрунтовною, чіткою, ідеологічно витриманою стратегією. Така цілеспрямованість дає можливість втілити найголовніший пункт програми – змінити все на користь українців.
8. «Свобода» щиро, однією мовою – на Заході й на Сході – доносить до людей свої програмні засади. Не міняє гасла й ідеологію під кожні вибори, не розробляє окремих кампаній, підлаштовуючись під специфіку кожного регіону країни. А отже – не дурить і не зраджує тебе.
9. У місцевих радах свободівці довели, що керуються не амбіціями чи мріями про високі крісла і страусині капці. Попри всі розбіжності, «Свобода» уклала угоду про тісну співпрацю з «Батьківщиною». Про взаємний ненапад; про спільні дії і до виборів, і вже в парламенті; про єдину підтримку узгоджених мажоритарних кандидатів (у 190 округах – від «Батьківщини», у 35 – від «Свободи»). Не секрет, що заради цієї єдності «Свобода» поступилася низкою «прохідних» для себе округів у Галичині. Та не всі партії, які нарекли себе теж «опозицією», здатні проявити таку свідомість бодай у дійсно критичний для України час.
Настя Сніжна
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень