Свою післявиборчу прес-конференцію провів 9 листопада Ігор Курус, головний редактор газети «Каменярі» та кандидат-мажоритарник у 121 окрузі, який зайняв третє місце. Фактично дві тенденції у запитаннях та відповідях були визначальні – ситуація в державі в цілому та ситуація на Дрогобиччині зокрема.
Не таємниця, що багато кого здивував результат виборів по-дрогобицьки, коли представник ОО «Батьківщина» Р. Ілик на мажоритарці здобув половину всіх голосів виборців. Але не лише здивував, а й засмутив. Адже навряд чи це вибір обдуманий, тверезий, правильний. Як кажуть, час покаже. Втім, той самий час – цей і найкращий лікар і він найкраще гоїть рани.
Не виглядало, щоби Ігор Курус був надто засмучений своєю поразкою. Каже, що вже перед виборами було зрозуміло, що гра йде фактично в одні ворота і що технічні кандидати від влади відбирають голоси саме в нього, а не у кандидата, котрий владі вигідний. «Моя проблема в тому, що знаю всіх олігархів особисто і багатьом з них нашкодив», – каже Ігор Курус і додає, що в середовищі «опозиції» було кілька осіб, через яких він не міг бути кандидатом від неї. За приклад наводить і ситуацію зі зняттям кандидатури О. Старовойта від «УДАРу» – спочатку на користь І. Куруса, а через 4 години – вже на користь Р. Ілика. Про рух «Чесно» Ігор Курус взагалі висловився дуже лаконічно: «Рух «Чесно» – це рух «Нечесно». За приклад він навів факт, що йому приписали корупцію, тому що він «суміщає» посади, хоча «Каменярі» Ігор Федорович редагує суто на громадських засадах.
Але є те, що Ігореві Курусу сприйняти важко та болісно – це ставлення його земляків. І, очевидно, результат у рідному йому Стебнику. Після відновлення стадіону у Стебнику багато хто казав: «А за які-такі гроші він це робить?». Василь Пецюх, мер Стебника та Володимир Фірман, мер Борислава, взагалі окрема тема і їм Ігор Курус «подякує» особисто. А інвестувати у Дрогобиччину він більше не збирається ні копійки. Винятком стане хіба що продовження проекту «Стежками Каменяра», який Ігор Курус пообіцяв онуку Івана Франку пану Роланду підтримувати і надалі. А школам, напевно, урветься з комп’ютерами та «Відкритим світом» і мультимедійними проектами.
Вже згодом, після офіційної частини зустрічі, за пластиковим стаканчиком чаю багато говорилося про те, як в Україні люди обирали не тих, хто щодня думає про них, хто зробив і продовжує робити реальні справи, а обирали бренд. Тому й не дивно, що десь там переорали дорогу, а в іншому місці кандидат-мажоритарщик повністю згортає бізнес-проекти, які давали людям єдину роботу і то з досить високою платнею. Після виборів руками не махають. Чомусь розум приходить «опосля». Чисто за Руданським – «бачили очі, що купували».
Натомість загальнополітична ситуація в Україні не тішить Ігоря Куруса. «Метушня навколо п’яти проблемних округів – це боротьба за майданчик перед президентськими виборами. Ви ж бачите, як поміняли свою риторику Яценюк і Тягнибок», – зауважує Ігор Курус та додає, що у випадку перевиборів перевага влади була б ще очевиднішою. Ігор Курус прогнозує, що президентські вибори 2015 року можуть стати для українців дежа вю, на зразок виборів-1999, просто поміняються ролі. Замість Кучми – Янукович, замість Симоненка – Тягнибок, будуть інші обличчя в проекті типу «канівської четвірки». Втім, добре це чи погано, політик не зауважив. Однак розповів про боротьбу двох стратегій у владі, про свій погляд на постать Анатолія Гриценка, про ситуацію із виборами на Закарпатті та Київщині.
«Влада спеціально провокує, щоб опозиція підняла маси і відбулися повторні вибори. А окрім провокацій повторних виборів є ще й інші причини – деякі закони економічного характеру вчасно не встигли прийняти… Умовно кажучи, зараз будь-який крок, який робить опозиція, є програшний. Опозиція дала себе перехитрити, або просто не зробила всіх кроків, які потрібно було зробити. Тому зараз перш ніж щось робити, треба зупинитися і все прорахувати», – радить Ігор Курус тим, хто ніби й виграв, але все-таки програв.
Що Ігор Курус робитиме далі? Підрахує свої видатки на ці вибори. Зачистить всі «хвости», розрахується з газетами, людьми, іншими структурами за політичну рекламу. Відновлятиме бізнес. Шукає приміщення меншої площі для газети «Каменярі». Інвестуватиме в економіку інших регіонів, але не Дрогобиччини. Займати посаду в адміністраціях не збирається – каже, що свого часу відмовився від посади заступника губернатора (не на Львівщині), а пропозицію очолити Дрогобицьку РДА вважає абсурдною. Закінчить свої суди проти Михайла Задорожного та Павла Барнацького, котрі назвали його (безпідставно, на думку політика) «регіоналом» та «тушкою». І далі робитиме добрі справи, але тепер вже маючи гіркий досвід виборів на Дрогобиччині.
Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень