Незважаючи на те, що у Трускавці немає пам’яток державного значення, наше місто-курорт має чимало пам’яток архітектури місцевого значення. Про нашу культурну спадщину і поговоримо сьогодні з начальником управління архітектури та містобудування Трускавецької міської ради Олександром Грищенком.
– Олександре Павловичу, як у Трускавці здійснюється охорона пам’яток архітектури?
– Майже рік тому, а саме 29 березня 2012 року Трускавецька міська рада прийняла рішення № 294 «Про затвердження Програми з охорони пам’яток культурної спадщини на 2012 – 2015 роки». Метою цієї програми є створення оптимальних умов для збереження історико-культурної спадщини, популяризація історії краю серед жителів та гостей міста.
Основні завдання програми такі: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; контроль за виконанням Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; збереження пам’яток культурної спадщини, що знаходяться на території міста; об’єднання зусиль виконавчої влади, місцевого самоврядування, власників та балансоутримувачів пам’яток об’єктів культурної спадщини для забезпечення належного збереження пам’яток історії і культури міста; обстеження пам’яток культурної спадщин з метою виявлення об’єктів, на яких необхідно першочергово провести дослідницькі і протиаварійні роботи, складання їх переліку та його подання до відповідних служб міськвиконкому.
Також дана Програма передбачає визначення меж території пам’яток архітектури та містобудування, мистецтв і історії місцевого значення, затвердження їхніх зон охорони; здійснення нагляду за виконанням робіт по реставрації та ремонту пам’яток архітектури та містобудування, мистецтв і історії місцевого значення; погодження надання дозволів на проведення ремонтних робіт на пам’ятках, їхніх територіях та в зоні охорони; надання дозволів на проведення земляних робіт на території пам’яток архітектури та містобудування, мистецтв і історії місцевого значення; створення умов для комплексного використання пам’яток архітектури та містобудування, мистецтв і історії місцевого значення для ефективного розвитку екскурсійного туризму; сприяння включенню пам’яток архітектури та містобудування, мистецтв і історії місцевого значення в національні та місцеві туристичні маршрути; підготовка та видання інформаційних проспектів, туристичних карт, ілюстрованих путівників по найбільш видатним пам’яткам культурної спадщини та історичним місцям з метою популяризації історії міста і краю.
– Чи можете коротко ознайомити наших читачів з основними періодами формування історичної курортної забудови?
– Звісно, що так. Насамперед хочу зазначити, що пам’ятки історії та культури є своєрідним літописом життя народу, яскравим та переконливим свідченням його самобутнього розвитку. Історія міста-курорту починає свій відлік з 1827 р. У формуванні його розпланування і забудови можна виділити 4 періоди, пов’язані із змінами суспільно-економічних укладів, державної приналежності у різні історичні періоди Західної України та тогочасних напрямків та тенденцій архітектури:
– перший – (1827 – 1919);
– другий – (1920 – 1939);
– третій – (1939 – 1990);
– четвертий – з 1991 до нашого часу.
При цьому у формуванні історичної курортної забудови є три характерні періоди:
1) друга чверть XIX ст. – 1894 р.;
2) 1895 – 1914 рр.;
3) 1921 – 1939 рр.
У першому періоді переважають будинки садибного типу (т. зв. вілли), архітектура яких відноситься до історизму з перевагою “швейцарського” стилю. У другому періоді простежується перевага форм модерну (сецесії) з домінуванням “закоп’янського” стилю в архітектурі вілл. Для третього періоду характерні вілли та санаторії, побудовані в традиційних формах сецесії та модернізму (функціоналізму). Збереження та пізнання пам’яток об’єктів культурної спадщини є необхідною умовою духовного відродження й становлення національної свідомості народу.
– Знаю, що ще за часів, коли міським головою Трускавця був Лев Грицак, у Трускавці було проведено інвентаризацію об’єктів культурної спадщини…
– Так, Ви маєте рацію. Управлінням охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації спільно з Управлінням архітектури і містобудування Трускавецької міської ради 17 листопада 2008 року було проведено інвентаризацію об’єктів культурної спадщини на території міста та оформлено 29 інвентарних карток пам’яток архітектури та містобудування, мистецтв і історії місцевого значення.
***
Після цієї розмови у нас виникло бажання вивчити питання, як насправді виглядає ситуація із пам’ятками культурної спадщини у Трускавці. Отримавши всіляке сприяння в цьому плані від управління архітектури та містобудування ТМР в особі керівника Олександра Грищенка та його першого заступника Зіновія Кушніра, ми зробили аналіз вже згадуваних двадцяти дев’яти інвентаризаційних карток. Двадцять дві з них стосуються власне пам’яток архітектури, п’ять – пам’яток монументального мистецтва (пам’ятників), дві – пам’яток історії, про яких мова піде дещо нижче. Результати нашої роботи і подаємо в цьому дослідженні.
Отже, ще у 1980 році рішенням львівського облвиконкому (№ 130 від 26 лютого) було затверджено перелік пам’яток архітектури місцевого значення у Трускавці. До списку включено 22 пам’ятки. У кожної з них – своя доля, своя історія, часто трагічна. Біля половини з цих пам’яток вже немає у їхньому первісному вигляді. На місці деяких – нові будинки сучасного типу. І хоча сьогодення теж є творцем історії, в тому числі в архітектурному плані, та жаль стискає серце від усвідомлення того факту, що пам’ятки архітектури Трускавця нищилися не лише в радянський період, а вже й за незалежної України. Отже, пройдімося спільно вуличками Трускавця у пошуках пам’яток нашої культурної спадщини.
1. Бульвар Юрія Дрогобича, 7. Вілла «Еден». Побудована у 1895 році. Двоповерхова будівля з рисами карпатської народної архітектури. Відкриті дерев’яні балкони-галереї на дерев’яних стовпах з різьбленими елементами. Тепер тут готель «Старий Відень».
2. Вулиця Біласа, 12. Пансіонат «Венера». 1925-1930 рр., за іншими даними 1928 р. Будівля розібрана у 1993 році. Тепер на місці «Венери» – пансіонат «Арніка», зовсім новий будинок.
3. Майдан Кобзаря, 3. Вілла «Ґопляна». Побудована у 1924 р. Будівля дерев’яна, квадратна в плані, двоповерхова з мансардою та цокольним поверхом, зрубно-каркасної конструкції на цегляному фундаменті, із різьбленими галереями-аркадами на фасадах, завершена ламаними багатосхилими дахами. На головному фасаді знаходиться бронзова меморіальна таблиця із зображенням Раймунда Яроша та написами українською та польською мовами. В 2009-2010 було проведено реконструкцію будівлі. Зараз тут знаходиться Художній музей Михайла Біласа.
4. Майдан Кобзаря, 5. Вілла «Постій». 1900 р. За іншими даними спочатку збудована у 1843 р., перебудована у 1911. В радянські часи один з корпусів санаторію «Берізка», а тепер це вілла «Вікторія».
5. Вулиця Крушельницької, 17. Житловий будинок, за іншими даними вілла «Яся». 1930 р. Згорів 14 серпня 2009 р.
6. Вулиця С. Бандери, 11. Вілла «Софія». 1895 р. Трьохповерхова споруда, яка в радянський час слугувала за один з корпусів санаторію «Берізка», тепер належить ПП «Марсіко». Тепер готель «Парк».
7. Вулиця С. Бандери, 13. Вілла «Під Матір’ю Божою». 1895 р. Триповерхова дерев’яна будівля з цегляним першим поверхом. Різьблені балкони, різьблене дерев’яне піддашшя над фронтонами, рустовані та дерев’яні наличники вікон. Колишній корпус санаторію «Берізка». Перебуває в стані реконструкції.
8. Вулиця С. Бандери, 14. Вілла «Сіріус» («Саріуш»). ХІХ ст. Двоповерхова будівля з центральною двоярусною вежею над балконом та одноповерховими боковими флігелями. Дерев’яна вежа на стовпах та фігурних колонах завершена сферичною банею зі шпилем з металевою під луску покрівлею. Зараз у будівлі знаходиться музей історії міста Трускавця.
9. Вулиця Бандери, 18. Вілла. 1920 р. Розібрана самочинно у 2004 році. Нова споруда належить Міністерству оборони України (адмінкорпус).
10. Вулиця Бандери, 21. Пансіонат, вілла «Білий дворик». 1920 р., за іншими даними 1895 р. У 1995 році перебудований, тепер тут зовсім новий будинок.
11. Вулиця Суховоля, 18. Пансіонат «Верхи». 1928. Знесений.
12. Вулиця Суховоля, 21. Пансіонат «Ґражина». 1895 р. Двоповерхова споруда реконструйована, пам’ятка архітектури збережена.
13. Вулиця Суховоля, 23. Пансіонат «Світязянка». 1895 р. Після реконструкції у 1998 р. пам’ятка архітектури збережена.
14. Вулиця Суховоля, 31 (колишня адреса: вул. Горького, 33). Вілла «Олімпія». Будівлю прикрашає дерев’яна ажурна вежа з шатровим дахом. Зраз тут знаходиться реабілітаційний центр Львівського медичного університету.
15. Провулок Тихий, 1. Пансіонат «Вавель». 1920 р. Будівля належить трускавецькій санепідемстанції, в доброму стані.
16. Провулок Тихий, 3. Пансіонат «Рекорд». 1925-1930 рр. Знесений у 2001 р. як аварійний.
17. Вулиця Шевченка, 1. Вілла «Клюберг». ХІХ ст. Зараз належить ЗАТ «Трускавецькурорт» і банку «Кредитпром». За останніми даними, планується під знос, щоб тут побудувати ресторан мережі «Козирна карта».
18. Вулиця Шевченка, 7. Вілла «Анастасія». 1907 р. У 1994-1995 році тут провели масштабну реконструкцію, надбудували третій поверх. Тепер тут знаходиться вілла «Анастасія».
19. Вулиця Шевченка, 15. Вілла «Ягуся». ХІХ ст. Тепер тут вілла «Набі».
20. Вулиця Шевченка, 22. Вілла «Великий косинер». ХІХ ст. Споруда належить ЗАТ «Трускавецькурорт», не використовується і не утримується в належному стані.
21. Вулиця Шевченка, 33. Вілла «Мірка». 1930 р. Добудовано триповерхову вхідну частину. Тепер тут пансіонат «Мальви».
22. Вулиця Шевченка, 38. Вілла «Погонь». 1912 р. Тепер це власність НПЗ «Галичина».
Як бачимо, на восьми вулицях, провулках, майданах та бульварах Трускавця (переважно центральної частини міста) було 22 пам’ятки архітектури. Від шести з них не залишилося і сліду (пансіонати «Рекорд», «Венера», «Верхи», вілли «Яся», «Білий дворик» та ще одна без назви). Знесені вони в період з 1981 до 1995 року. Як зазначає головний архітектор Трускавця Олександр Грищенко, після 1995 року жодна пам’ятка архітектури знесена не була.
З тих 16 пам’яток, які залишилися в Трускавці, більшість з перебудовами чи добудовами. Хоча слід зауважити, що перебувають вони в задовільному стані. Якщо згадати, скільки вілл було втрачено у радянський час («Фарис», «Ядвінувка», «Рабинівка», «Марія Гелена», «Яніна», «Білий орел», «Русалка», «Зоря», «Ванда», «Затишок» та багато інших), то бачимо, що дуже мало цих пам’яток культурної спадщини ми залишимо нашим нащадкам, які б програми на різних рівнях не приймалися.
Мусимо пам’ятати, що маємо й пам’ятки, які хоча не внесені до реєстру, як-от церква святого Миколая, костел Успення Пречистої Діви Марії, корпус № 2 Трускавецької міської ради (вул. Бориславська, 2), але вони теж є нашими візитівками.
У місті Трускавець до реєстру пам’яток монументального мистецтва внесені пам’ятники Роману Різняку-Макомацькому, Василю Біласу та Дмитру Данилишину, Івану Франку, два пам’ятники Тарасові Шевченку. Окрім цих п’яти пам’ятників в останній час місто збагатилося на погруддя митрополита Андрея Шептицького, пам’ятник Степану Бандері та ще один пам’ятник Івану Франку, а цілком можливо, що буде споруджено ще й третій пам’ятник Франку. В курортному парку встановлено фігуру Матері Божої, а на Гошівській (Яцковій) горі планується встановити статую Ісуса Христа. Так що кількість місць, які можуть бути цікаві нашим гостям, на щастя, не зменшується.
Двома пам’ятками історії, внесеними до реєстру, є Меморіальний комплекс на вулиці Дрогобицькій (сім братських могил неподалік готелю «Бескид») та Художньо-меморіальна таблиця на честь першовідкривача «Нафтусі» Теодора Торосевича.
Окремо вартувало б написати про надкаптажні споруди джерел № 7 («Фердинанд»), № 3 («Броніслава»), № 6 («Едвард»), № 11 («Юзя»). Їх «додали» до списку пам’яток архітектури місцевого значення вже пізніше. За дивним збігом обставин, 14 серпня 2009 року, в той сам час, коли горіла пам’ятка архітектури на вулиці Крушельницької, 17, згоріли і над каптажні споруди «Фердинанд» та «Броніслава», звані в народі «Дептаком». Причини пожежі невідомі й досі. А результат – місто збідніло протягом ночі на кілька пам’яток.
Все це – наша історія. Маємо пам’ятати та берегти її. Щоб через років так кільканадцять знову не довелося сумно констатувати, що «з 16 пам’яток архітектури залишилося тільки….».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень