Батько в сім’ї є символом надійності, справедливості, міцною опорою та взірцем. І не лише в сім’ї. Настоятель парафії теж є таким батьком для церковної громади конкретно взятого міста чи села. А що вже казати про Главу Церкви! До його слів дослухаються, йому довіряють. Бо він – теж батько, отець отців духовних…
Цими днями Дрогобиччина переживала велику урочистість – подвійну урочистість, подвійний День народження Церкви. З однієї сторони, свята Зішестя Пресвятого Духа та Пресвятої Трійці, які в східному обряді цьогоріч припали на 23-24 червня, у Святій Церкві віддавна вважаються символічним Днем її народження. Від апостольських часів, відколи Дух Святий зійшов на перших апостолів у горниці, Свята Католицька Церква існує на землі, і човен, керований рукою Папи, пливе по бурхливому морі історії. «Ти – Петро, скеля і на цій скелі я побудую свою Церкву і врата адові не подолають її», – сказав Христос. Все промине, а слова нашого Господа не проминуть…
З іншої сторони, Свята Вселенська Католицька Апостольська Мати-Церква складається з помісних церков. І її частинкою є і Українська Греко-Католицька Церква, яка теж складається з митрополій, єпархій, деканатів, парафій та інших структурних утворень. І в ці дні Самбірсько-Дрогобицька єпархія теж відзначала свій День народження, 20-й від моменту заснування єпархії. І тим урочистіше було святкування, що розділити його радість на Дрогобиччину прибув Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ Святослав Шевчук.
Ми вже подавали інформацію про перший день святкувань, 24 червня, коли у Дрогобичі відбувалися урочисті Богослужіння, святочні академії, коли весь люд Божий вітав свого Архипастиря Святослава, а разом з ним і представника Апостольської столиці, нунція Томаса Едварда Галліксона. Другий день святкувань теж був дуже урочистим, тим більше що окрім Дрогобича Глава УГКЦ побував і в Трускавці, де в цей день проходив Єпархіальний з’їзд молоді.
«Наш Патріарх!», «Україна любить Папу!» – скандували учасники Єпархіального з’їзду молоді в час, коли люд під церквою святого Миколая очікував Главу УГКЦ, поглядаючи на небо, яке гуркотіло та хмарилося з усіх сторін. Кілька годин поспіль молоді люди з усіх куточків єпархії, з далеких Самбірщини та Старосамбірщини, Турківщини та Сколівщини, а також з поблизьких місцевостей Дрогобиччини ділилися своїм досвідом віри, вчилися один в одного, як любити Христа та Його Церкву, роздумували над своїми покликаннями, своїми служіннями, своєю місією в цьому житті. З центральної сцени Трускавця линули зворушливі слова пісень та розповідей про віру, Церкву, Папу, про молодих людей та спокуси, які стоять перед ними. І ось на завершення реколекційно-пісенних зустрічей молоді християни єпархії зібралися в колону, щоб показати трускавчанам, що очікувати можна в радості і радість ця – в Христі Ісусі.
Саме до молоді як майбутнього Святої Церкви були скеровані слова Глави УГКЦ. Блаженніший Святослав порівняв молодь із лелеченятами, які хоча й летять в далекі краї, але повертаються до рідного гнізда. Згадуючи, де йому доводилося побувати на своїх місійних шляхах, уродженець Стрия, учень Борислава, служитель Арґентини, а тепер і гість Трускавця, Верховний Архиєпископ Святослав звернувся до молоді із закликом, щоб зуміли зберегти віру. «Найбільший, найважливіший скарб – це віра, християнська віра!» – наголосив Глава Церкви і закликав старше покоління передавати цю віру молодим, жити вірою, бути християнами не лише по букві, а по духу. Від щирих слів Блаженнішого Святослава багато хто витирав сльози, адже попри показну побожність у повсякденному житті так бракує віри, яка є фундаментом всього…
Блаженніший Святослав також освятив приміщення Релігійно-просвітницького центру імені отця Івана Валюха – настоятеля трускавецької парафії в довоєнний час. Тоді Трускавець хоча й був курортом, але залишався селом і церква святого Миколая була осередком не лише духовного життя, але й життя національного. З ініціативи отця Івана Валюха та при допомозі небайдужих трускавчан тут постала читальня «Просвіти», яка пробуджувала національний дух, формувала самосвідомість, єднала вірних українців в одну велику родину. Пройшли роки, десятиліття, але виклики залишилися. І тепер Релігійно-просвітницький центр, який стане пристановищем і для «Просвіти», і для «Союзу українок», і для «Пласту», і для Клубу української греко-католицької інтелігенції, і для товариства «Українська молодь – Христові», виконуватиме ту ж функцію, що в далекі 20-30-ті рр. ХХ ст. виконували сільські читальні.
Напевно, за браком часу, ніхто не згадав історію творення цього Релігійно-просвітницького центру. Багато людей у Трускавці долучилися до цього процесу, причому часто ці люди були часто протилежних поглядів, характерів, політичних уподобань. Можна називати багато прізвищ, але всіх і так не перелічиш. Головне не це, головне – що отець-декан Петро Івасівка, довголітній настоятель трускавецької парафії св. Миколая, нарешті зміг у такій урочистій обстановці дочекатися здійснення однієї зі своїх найзаповітніших мрій – відкриття цього Релігійно-просвітницького центру.
В цій статті можна було б перераховувати інші моменти урочистостей 25 червня у Трускавці – вітальні та подячні слова світських та духовних осіб, можна було б називати всіх поважних гостей, можна було б описувати ті подарунки, які отримав Глава УГКЦ у Трускавці від представників місцевої влади чи безпосередньо від о. Петра Івасівки, можна було б повністю подати текст Грамоти, яку трускавецький отець-декан отримав від Глави УГКЦ. Але чи потрібно? Адже головним залишається суть, вкладена Блаженнішим Святославом у це одне просте речення: «Найбільший скарб – віра!». І хто вірить, тому не зашкодив дощ, який пригадав Блаженнішому такий самий червневий теплий дощ у Львові 2001 часів візиту блаженного Папи Івана Павла ІІ. Хто вірить, той разом з хором співав «Многая літа» для батька єпархії, Владики Ярослава Приріза, якому в ці дні сповнився полудень віку. Хто вірить, тому кожна Свята Літургія є не меншою урочистістю, ніж ця зустріч з Главою УГКЦ. Адже видимі глави церков змінюються, а Христос, Який є Главою Церкви, і Який є Дорога, Правда і Життя, той самий вчора, і нині, і навіки…
Відшумів теплий дощ, завершився Єпархіальний з’їзд молоді, відсвяткувала свій ювілей Самбірсько-Дрогобицька єпархія, а Блаженніший Святослав повернувся з Дрогобиччини до виконання своїх повсякденних обов’язків. На прощання Блаженніший запросив молодь єпархії, а також трускавчан взяти участь в урочистостях з нагоди 1025-ліття хрещення Руси-України, які пройдуть у Києві І запрошення Блаженнішого Святослава теж мало глибокий символічний зміст, адже Хрещення України також символізує День народження – в цьому випадку народження Української Церкви як невіддільної частинки Церкви Христової…
Володимир Ключак, фото Володимира Ключака та Сергія Матійка
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень