– Це ж державний прапор України, за що? – волає на Майдані Незалежності студент із Кривого Рогу Василь Чернявський. Міліціонер відбирає у нього згорнутий синьо-жовтий стяг. Ще двоє – схопили за руки. Чернявський пручається. Хлопець ніс наМайдан із наметового містечка прапор та плакати, пише ГазетаУА
О 12 год учасники “Врадіївської ходи” мали провести тут мітинг проти свавілля міліції та за звільнення з посади міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. 18 липня протестувальники прийшли із Врадіївки до Києва, вимагаючи покарати винних у зґвалтуванні жінки міліціонерів. Людей розігнав “Беркут”.
– Відпустіть хлопця, – каже до правоохоронців учасниця “Врадіївської ходи”, голова жіночого руху “За вільну Україну” Раїса Шматко. Ті не повертають голів.
– Вам надо покинуть Майдан, – незворушно каже до Чернявського один із правоохоронців.
– Я сам піду, пустіть, – відчайдушно кричить хлопець, виривається від міліціонерів і намагається побігти у бік дороги. Його хапають за сорочку, беруть під руки і тягнуть геть із Майдану.
– Ви затримали хлопця за прапор України? Що ж це таке? Звірі, – кричать “врадіївці”навздогін.
За рогом припарковано автозак.
– Я не розумію за що? – питає Чернявський, коли його запихають досередини.
– Он нес всю нашу атрибутику, флаг, – говорить 56-річний Петро Шталінбер. – Ну, ничего и так проведем митинг. Они нас не остановят.
– Боже, де ж таке бачено, щоб за прапор України садили в автозак? – голосно говорить Шматко. Вбрана в червону стрейчеву сукню, на високих підборах. – Людину за прапор забирають, а всі стоять і дивляться. Як же так?
Вона зиркає на перехожих. Ті обертаються до неї спинами і гигочуть.
– За шо ви його затримали?, – питає міліціонера молодий чоловік, який проходив повз. Правоохоронець усміхається кутиками губів:
– За прапор, як за шо? А ви не знаєте, шо сьогодні не можна розгортати прапор любої держави?
Хлопець здивовано знизує плечима.
– Як можуть український прапор заборонити? – мугикає собі під ніс і йде геть.
Годину тому на Майдані затримали ще двох “врадіївців” Олександра Буршуляка та Олександра Гарбузенка. Чоловіки навіть не встигли розгорнути плакати.
Біля Стелли Незалежності зібралося близько 50 “врадіївців”.
Забрали ребьонка і ради, – говорить Ірина Скобельська. – Ну, нечего скоро ето закончится. Не вечно же им править.
46-річна Олена Михайловська із Миколаєва тримає прапор України.
Мой син сидит в тюрьме за убийство милиционера, – розповідає. Витирає сльозу під окулярами. – Он защищался и убил мента. Я уже шесть лет борюсь. Недавно операцию перенесла, но борюсь.
Біля неї стоять ще десятеро людей. У кожного на грудях папірці із написами “Учасник врадіївської ходи”. Дмитро Головко тримає півметрову вишиту ікону і мовчки дивиться у натовп.
До людей наближаються семеро міліціонерів. Один із них, худорлявий чоловік років 25, зупиняється перед Михайловською.
Рішенням суду усі акції сьогодні заборонені, – каже голосно. – Покиньте Майдан.
Представтеся, покажіть рішення суду, – кричать йому з усіх боків. Той вперто мовчить і дивиться на “врадіївців”.
Забирайте, – киває трьом правоохоронцям, які стоять поруч. Ті, виривають з рук жінок державний прапор. “Врадіївці” не відпускають його.
Вы не имеете права, – говорить Михайловська. – Решение суда покажите, почему люди не могут стоять на Майдане.
Я больна, – дивиться у очі одному із міліціонерів Михайловська. – У меня грудь вырезана. Недавно операцию сделали. У меня онко.
Він зупиняється на кілька секунд.
Самі пройдіть тоді, – каже тихо.
Молодий правоохоронець, який пропонував “врадіївцям” покинути Майдан, різко кричить до нього:
За руки, за ноги взяв, я сказав. Тягніть, давайте, давайте.
Двоє міліціонерів під руки ведуть жінку до автозаку, який під’їхав аж до підземки на Майдані. Третій міліціонер пхає жінку у спину.
Предатели народа Украини, бандиты в погонах, – кричить вона дорогою. – Ничего, твари, вы ответите за все.
Михайловську, Скобельску та Головка затримують. “Ганьба!” скандуть люди.
О 12 год. починається мітинг. Зібралося близько 100 людей. Виступає активіст Володимир Іванов.
Ми маємо захистити свої родини, друзів, всю Україну. Але нас сьогодні занадто мало, тому влада не звертає уваги. Міліція боїться об’єднання людей, робить все для того, щоб ми сиділи на кухні. Але ми не здамося.
Виступає правозахисниця із Сіверодонецька Рима Білоцерківська, активістка “Спільної справи” Віра Замяла, Раїса Шматко. Мітинг триває близько 50 хв.
Після закінчення близько 40 “врадіївців” залишаються на Майдані.
– Будемо стояти — каже Володимир Фоміцький. – Чекаємо 16 години, суду. На Віру Замялу та Володимира Іванова складено протоколи за організацію акції всупереч забороні суду. Акція “врадіївців” продовжується. Чекаємо поки звільнять лідера, Василя Люберця.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень