18 серпня в санаторії «Карпати» відбулася зустріч міського голови Трускавця Лева Грицака з багатодітними сім’ями. Більше години тривала тепла та задушевна розмова Лева Ярославовича з матерями та батьками, які наважилися подумати і про майбутнє нації та держави, а не тільки про власне задоволення. Важко тепер виховувати дітей, ставити їх на ноги, але нелегко було робити це і в далекі часи іноземних окупацій, воєн, голоду, скрути. І все ж наші предки народжували, потомство розросталося і український слід є на кожному континенті. А тепер одна дитина – і все, дві вже дехто вважає за розкіш, а хто наважиться на третє, то про нього говорять, покручуючи пальцем біля скроні. Та тим не менше, більше ніж півсотні трускавецьких сімей мають по троє чи більше дітей, не старших 18 років. Говорити, що влада, в тому місцева, не хоче дбати про них – значить говорити неправду. Сформовано банк даних багатодітних сімей, помалу виробляються посвідчення, необхідні для забезпечення гарантованих державою пільг, в тому і по 50%-ній оплаті комунальних послуг. А нещодавно, у вівторок, 17 серпня, в Трускавці відкрито ще й соціальний магазин – багатодітні матері отримали дисконтні персоніфіковані картки для знижок в ньому.
Та є і багато проблем, частину з них влада Трускавця не може вирішити своїми силами, серед них – квартирне питання. Проте що особливо сподобалося матерям – що Лев Грицак спілкується з ними щиро та відкрито, визнає, чого не зробить і з яких причин, а за що береться – те виконує. Офіціозу було надзвичайно мало – кілька сухих цифр відносно оздоровлення дітей, кількості потребуючих сімей та щодо виплат допомог. Решта часу – живе спілкування. На запитання, які хвилювали присутніх, відповідали, окрім нашого мера, і начальник Управління праці та соціального захисту населення, представники молодіжних відділів при ТМР. Юстина Йосипівна Когут добре знає проблеми багатодітних сімей, вона часто доброю порадою допоможе, підкаже, як те чи інше питання вирішити в правовому руслі, інакше кажучи – людина на своєму місці, Людина з великої літери, до якої так і хочеться звернутися за порадою, знаючи, що у відповідь почуєш добре слово, аргументовані пояснення, а не якісь відмазки. Вже після офіційної частини зустрічі, на фуршеті, організованому для матерів санаторієм «Карпати» та благодійним фондом «Відродження Трускавця», довелося почути, що окремі молодіжні служби міста могли б брати приклад із того, як організована робота власне в управлінні праці та соцзахисту, де керує Юстина Йосипівна.
Кожного дня нові проблеми – то дитина захворіє, то порвалися останні черевички, то в холодильнику порожньо, а діти із заздрістю дивляться, як хтось іде і смакує цукерку, яку нема за що купити. Квитанції за комунальні послуги, затримка зарплати в одного при безробітті другого, жаль, що не можеш змінити цю систему, коли обираєш депутата, а він потім вважає себе пупцем землі і голосує, щоб не було тепла в наших оселях. Проблем в молодих сімей, а тим більше тих, де є дрібні діти – маса. А там, де більші – школа вимагає гарно одягнути дитину та ще й гроші то на ремонт, то на подарунки вчителям, а якщо в хаті випускник, то хоч за мотузку та в ліс.
Та все ж, якщо хоча б мінімум розуміння та підтримки зі сторони влади, так як це є в Трускавці, де такі розуміння та підтримка – по максимуму, то починаєш по-іншому дивитися на світ Божий. Коли розумієш, що нової квартири від держави тобі не бачити, як сліпому плота, то починаєш сам шукати, як заробити на дім. А хто хоче щось мати, той не скиглитиме і не нарікатиме, а доб’ється свого. А в іншому – дитину оздоровлять на морі, допомога виділяється, що нашим предкам і в снах не мріялося, оплата за садочок менша, а головне – все це системно, а не «під вибори», як це робиться часто тепер «благородними високородними опозиційними політиками».
Зустріч нашого міського голови Лева Грицака, хоча і відбувалася в санаторії, була напрочуд сімейною. Чи то велика кількість дітей сприяла цьому, чи дійсно сама позитивна аура Лева Ярославовича, який зі всіма добрими людьми може знайти спільну мову, а от з інтриганами типу окремих депутатів – ну ніяк. Кожен з присутніх прекрасно розумів, наскільки відповідальною є посада міського голови і те, як зі своїми завданнями Лев Ярославович блискуче справлявся останні 8 років, свідчить, наскільки неординарною є ця постать. Звичайно, говорити про всенародну любов до Грицака було б перебільшенням – надто постаралися його окремі опоненти, які посіяли в душах нормальних до цього людей зерна сумніву та злоби, причому безпідставної. Але, на щастя, не дійшла їхня рука тупого злобного урода-сіяча гадючого зілля до молоді, до матерів, до дітей, які ще вміють серцем відчути, де фальш та обман, а де добро та правда.
І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі… Слова Тараса Шевченка не втратили своєї актуальності, ми – люди, які повинні подбати про наше майбутнє, про дітей, як і про тих, хто їх народжує та зростає – про матерів. І хоча кожен сам кує своє щастя, та допомогти тим, хто перебуває в нелегких життєвих обставинах, поділитися, інколи навіть своїм власним, особистим – таке життєве кредо повинно бути в людей щирої та щедрої душі. Лев Грицак своїм особистим прикладом показує, що можна щось робити і робити це якісно, робити з певною користю для себе, та ще з більшою користю для людей. Навіть простий стіл фуршету – це вже вияв поваги для людей, особливо коли їх не реєструють, як худобу, як це роблять «благодійники», змушуючи потім «не забути проголосувати так, як потрібно». Навіть хвилина особистої уваги, яка не залишиться пустою тратою часу, а матиме результат – це величина, незрівнянна з ницістю та мізерністю «ізноугудів на годину».
Діти щебетали, тішилися, матері обговорювали почуте, ділилися враженнями. Після офіційної частини, концерту від Ромчика Саланя та Народного Дому і після фуршету матері, в яких діти залишають зморшки не лише на обличчі, а і на душі, відчули себе потрібними. Не лише чоловікові, не лише в ролі домогосподині чи вічно нелюбимої невістки, але і місту, суспільству, в ролі громадян, тих, хто дарує майбутнє, народжує його зі свого лона та виховує своїм словом чи прикладом, хто є не придатком, а суттю життя. Залишається сподіватися, що подібні зустрічі, які окрилюють, а так їх вже встигла охрестити одна молода трускавецька поетеса, стануть періодичними, адже спілкуватися з самим мером міста, та ще й такою доброю душею, так приємно.
Андріан Марічик
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень