/На книжковій полиці/
«Жовтогаряче сонце в чорному квадраті». Свіженька, щойно з друкарні книга. Видана в дрогобицькому «Посвіті». 22 твори на 280 сторінках. Нова книга журналіста і письменника Анатолія Власюка.
Те, що автором є журналіст, зрозуміло одразу. Як і те, що автор опозиційно налаштований до влади. В абсолютній більшості творів журналіст – обов’язковий персонаж, інколи навіть головний герой. А влада, головно місцева – теж персонаж, звичайно ж, негативний.
Про що книга? Про злочини («Дівчина в рожевих трусиках»), боротьбу («Прокурорша»), зрадників («Галицька Республіка»), зажерливість духовенства («Годинник»), рідне місто («Мертве місто»), життя безногого бійця АТО («Щасливий»), події, пов`язані з ЄвроМайданом («Жовтогаряче сонце в чорному квадраті», «Тато») та інші. Фантастика поєднується з реальністю, правда з вимислом, а в контексті та підтексті можна побачити багато реальних персонажів політичного життя Дрогобича та Борислава як недалекої минувшини, так і сьогодення (Влодко Жирибельський, Ганна Новодубцева, Святенник, Едуард, Богдан Садовий, безіменні міський голова, прокурор міста, начальник міліції). І над всім цим – Кохання, тема якого присутня майже у всіх творах, як і згадуваний вже вище персонаж журналіста.
Окремо від інших оповідань стоїть надзвичайно хороший твір «Мурчик і Юрчик». В книжці це єдиний твір, написаний виключно для дітей. Тут нема похмурих тонів, нема філософії чи закрученого сюжету. Але тим не менше це досить повчальна історія, яка вчить любові до тварин, вчить, що таке дружба і що таке добро.
Читаючи книгу, часто мимоволі згадуєш нещодавно виданий роман Анатолія Власюка «Інтуїція». Бо і саме це слово часто тут зустрічається, і сам процес незрозумілого з точки зору логіки передбачення чи відчуття чогось немов би допомагає в розв`язці сюжету. Це стосується розкриття тем покарання за злочин, вболівання за долю рідного краю, нав’язування особистих стосунків,
Сказати, що всі твори – на однаково високому рівні, не можна. Бо крім тих, які приносять задоволення та насолоду від читання, є й незрозумілі, як, для прикладу, «Перекладач» чи «Філософія Антонюка». Проте, на щастя, абсолютна більшість з 22 творів залишають приємне відчуття, що час, витрачений на читання, все ж не пропав намарно. Приємно, що в нашому краї є ще люди, які пишуть не тільки для власного задоволення чи слави, а й для людей і в цей скрутний час можуть дозволити собі видання книги. Оскільки книга видана невеликим тиражем, то для тих, хто хотів би її прочитати, рекомендуємо посилання в Інтернеті: http://javalibre.com.ua/java-book/book/2925937 та http://tustan.io.ua/s938195/jovtogaryache_sonce_v_chornomu_kvadrati
Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень