2009-2010 роки. Два останні роки другої каденції мера Трускавця Лева Грицака. Газета «Джерела Трускавця», яку в 2007 підімнув під себе багатій Руслан Козир, розгорнула шалену дискредитаційну кампанію з підривання іміджу і тодішнього міського голови курорту, і Трускавця взагалі.
Дрогобич ставився за приклад, дрогобицького мера Миколу Гука виставляли взірцем доброчесності, справедливості та мудрих виважених рішень (десь тоді його поновив на посаді суд у Севастополі). А Трускавець показували таким собі зацофаним задрипаним містечком, яке втратило перспективу, і яке відродити зможе хіба нова команда. Звісно ж, команда «Чесна влада – заможна громада» Козира.
У відповідь тодішня редакторка газети «Франкова криниця Підгір`я» Галина Татаревич написала статтю «У сусіда хата біла», в якій обіграючи слова української народної пісні чітко пояснила яку мету ставлять псевдо-журналісти, очорнюючи Трускавець та Лева Грицака і вибілюючи Миколу Гука та представляючи Дрогобич як рай на землі.
На щастя, на виборах 2010 року дрогобичани не повелися на казочки про хорошого і незамінного Гука. На жаль, трускавчани повелися на казочку про «чесну владу – заможну громаду» і мали непрості, якщо не сказати фатальні 2010-2015 роки. Але це вже історія. А її колесо котиться вперед, а не назад.
Проте є люди, які хочуть методи 2009-2010 років використати знову, у виборчій кампанії 2020 року. І знову ж, як і десять років тому, газета «Джерела Трускавця» доводить нам, що у сусідів, тобто в Дрогобичі, і хата біла, і жінка мила. І площа зроблена, і влада чесна, і смарт-сіті, і все прозоро, і туристів туди їде навалом, і атракцій там яких хочеш, словом – рай на землі. А Трускавець – втрачений шанс, неефективне господарювання, тири-пири, діла вареники, наша пісня хороша, починай спочатку. А все тому, що зараз у Дрогобичі (як і в 2009-2010) при владі своя людина. Навіть не так – свої люди. Бо їх з «обойми Козира» в Дрогобичі чималенько, причому в різних сферах.
Чим ближче до виборів, тим шукатимуться найрізноманітніші приводи, щоб показати як все в Дрогобичі гарно і як в Трускавці все зле. Зрештою, це вже робиться. Так, днями представник влади Дрогобича з середовища т.зв. «козирних» Станіслав Гайдер (5 років працював у Трускавецькій міській раді в інформаційно-аналітичному відділі) поширив так званий «Всеукраїнський рейтинг інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України», згідно якого Дрогобич – на 10 місці серед 200 ОТГ України. Дивлячись на цей рейтинг, можна насміятися до надриву живота, а можна навіть вср.тися. Бо бачити Бахмут (Донецька область) на 6 місці щодо спроможності, Пирятин на 11, і, для прикладу, Мукачево на 137, а Вишгород біля Києва на 151? Туристичне Мукачево, яке давно переплюнуло і Кам`янець-Подільський (друге місце «рейтингу», хе-хе), і Луцьк, та правду кажучи і Трускавець, не кажучи вже про Дрогобич зі Стебником – на 137 місці? Ви серйозно?
Але розумна людина дивуватися не буде – бо «рейтинг» малював якийсь нікому не знаний Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу. А серед критеріїв відбору були наявність SECAP на власних інформаційних ресурсах громади, та доступність пошуку; наявність на територіях громади вітропарків та сонячних станцій та їхня потужність; кількість громад, які приєдналися до ініціативи ЄС «Угода Мерів», які мають власний SECAP та розмістили SECAP на власних ресурсах, які мають проекти «Відкрита громада» або SMART City та інші подібні «критерії».
Дрогобич – прекрасне старовинне місто зі своїм унікальним обличчям, архітектурою, пам`ятками, хорошими людьми. Дрогобичу можна побажати щастя та розвитку, адже він вартує кращого майбутнього. Але треба дивитися правді в очі – на даний час Дрогобич не є успішним містом, і, на жаль, ще не є туристичним містом типу Мукачева, Кам`янця-Подільського чи Львова.
Ті кроки, які робляться в Дрогобичі і владою, і інформаційно-туристичним центром, і громадськими активістами – це добрі кроки, але Дрогобич ще не є містом, куди масово їде турист хоча б на тиждень-два і де він залишає гроші. Головні проблеми – відсутність готелів (турист зупиняється переважно у Трускавці), вкрай мало хороших розважально-відпочинкових закладів (навіть ресторанів бракує!), та й пропонована культурна програма потребує доповнень та розширень.
Але нехай дрогобичани самі вершать свою долю, нехай визначають напрямки розвитку і дають мандат довіри чи тій владі, яка є зараз, чи іншій – все покажуть місцеві вибори. Перед Дрогобичем є чимало загроз та проблемних питань, які треба вирішувати зараз і треба буде вирішувати в майбутньому. За всі роки Дрогобич не пояснив яким він бачить Стебник, що робити з Млинками, як розвивати мікрорайон Коновальця. У Дрогобицьку ОТГ можуть не потрапити Нагуєвичі (земля Франка!), натомість треба буде думати як розвивати Рихтичі, Раневичі, Лішню та інші села. Але в Дрогобичі дужче переймаються майбутнім Трускавця, принаймні деякі клерки. Хоча, з іншої сторони, це можна пояснити цілком логічно – ці клерки по дружині вже трускавецькі, тут живуть, і хотіли б ще й десь примоститися у владі Трускавця. Бо в глибині свого нутра вони розуміють, що у Трускавця все ж перспектив досить багато.
Позицію Станіслава Гайдера можна зрозуміти. Працюючи в Дрогобичі, він хоче показати свої досягнення та досягнення цього міста. Звісно, Дрогобич волів би мовчати про страшну трагедію на Грушевського, яка сталася з вини халатних осіб, волів би закрити очі на повний занепад промисловості, волів би показувати «сміттєсортувальну станцію» на околиці міста і забути про сміттєву кризу. Але чи забудуть це все дрогобичани, прості виборці?
Віртуальні досягнення типу «смарт-сіті» чи «електронні черги» так і залишаться віртуальною реальністю. А дійсна реальність – страшненькі дороги, бідося, непривабливе місто, сіра зона, бруд, роздутий штат чиновників і невиправдані видатки на піар першої особи міста.
У вигаданому фантастичному світі жити легше. Уявіть собі світ Дрогобича та Стебника, які є супермодерні, з п’ятизірковими готелями, куди їдуть мільйони туристів подивитися на кімнату Бруно Шульца чи попити кави й прогулятися вулицею Шевченка. Уявіть світ Дрогобича, де спацерують японці, аргентинці та конголезці і роздають щедрі чайові, або ще краще розкидають долари прямо з вежі Ратуші. В такому світі пропонують жити дрогобичанам прихильники віртуальних казок. Але чи цей світ віртуальний колись стане реальним?
А що Трускавець? Як пише Володимир Чапський, колишній депутат Трускавецької міської ради, Трускавцю нічого іншого не залишається – лише:
– платити вчасно зарплату лікарям і вчителям;
– реконструювати старі житлові будинки (щоб не завалилися) на десятки мільйонів гривень;
– відновлювати садки, школи, лікарню (всі школи зроблено дахи, утеплено 40% всіх будинків освіти і медицини, половину класів нові меблі, майже всі палати і кабінети відремонтовані);
– платити в рази більше податків в бюджети всіх рівнів;
– мати в рази меншу злочинність;
– возити автобусами всіх пенсіонерів і пільговиків безкоштовно;
– цілими кварталами замощувати територію бруківкою;
– вчасно вивозити в рази менше за вартістю сміття.
Це була цитата, яку можна продовжити чималеньким переліком інших справ.
Зрештою, трускавчани, задоволені від того, що попри низьку «офіційну» зарплату вони явно не бідніші за дрогобичан та стебничан і мають набагато більше можливостей для хорошої роботи та якісного відпочинку, покажуть чи поведуться вони на віртуальні рейтинги громадських організацій, які освоюють бюджетні кошти Норвегії. Бо саме такою структурою є так званий Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу, який «малює» казку на Землі і визначає, що Мукачево перспектив не має, а Дрогобич з Раневичами, Стебником, Рихтичами і Лішнею – на 10 місці. Як любить казати чинний мер Дрогобича, «впєрєді планєти всєй».
Так що щирі вітання Дрогобичу, який перебрав на себе всіх туристів з України та зарубіжжя і зробив прорив, шалений прорив, грандіозний прорив. Дрогобичани, чи ви цього прориву може не відчули? То готуйтеся, що ваш мер вкотре обізве вас ушльопками, а може й вдарить по пиці. Бо досить вже дивитися на світ власними очима, треба одягнути рожеві окуляри віртуальних рейтингів…
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень