Головною подією 2012 року у Трускавці були не вибори до Верховної ради України, ні. Найдужче мешканців міста вивела з рівноваги звістка про те, що невідомі особи скинули з п’єдесталу погруддя Франка, яке пережило і важкі радянські часи, і буремні 1990-ті. Сталося це напередодні річниці від Дня народження Великого Каменяра. Тиск громадської думки був настільки сильним, що організаторам акту вандалізму не залишалося нічого іншого як повернути Франка на місце. Фактично із смітника, після відповідних реставраційних робіт.
І ніхто б тоді не подумав, що через півтора року пам`ятник Франка у Трускавці зніматимуть посеред білого дня. Закидатимуть петлю на шию, під звуки лайки та в димі цигарок, у присутності заступника міського голови та головного архітектора міста демонтуватимуть погруддя того, хто приїжджав сюди до Уляни Кравченко, хто називав наш курорт «золотодайною Колхідою» та «благословенним Підгір`ям».
Нехай сховається Геббельс і вся путінська агітаційно-пропагандистська машина перед «аргументами», чому треба було демонтувати пам’ятник Франка у Трускавці. Ось як це описали того ж дня на офіційному сайті Трускавецької міської ради, а згодом і в газеті «Джерела Трускавця» № 3 (536) від 28 лютого 2014 р.
«Комунальні служби міста демонтували пам’ятник Івану Франку, який не встановлені досі особи розмістили восени минулого року вночі біля церкви Святого Миколая у Трускавці.
Оскільки досі ніхто не заявив своїх прав на цей пам’ятник, комунальники на вимогу багатьох громадських організацій міста прийняли рішення про його демонтаж.
На думку міського голови Руслана Козира, цей пам’ятник Івану Франку Трускавець передасть місту Слов’янську в знак нашого побратимства, як символ торжества ідей Великого Каменяра та спільних устремлінь трускавчан та слов’янців побудувати щасливу і єдину Українську державу».
В кожному реченні – брехня, перекручування фактів, ідеологічна пропаганда, цинізм та бузувірство невігласів та виродків, які підняли руку на нашого великого земляка. Оскільки тексту небагато, всього три речення, то спробуємо розвінчати цю брехливу пропаганду агентів Москви, які зараз швиденько перефарбовуються під «патріотів».
Речення перше. Потрійна брехня. 1. Пам`ятник Івану Франку розмістили не минулого (2013), а позаминулого (2012) року. 2. Пам`ятник встановили цілком відомі особи, які в серпні 2012 року створили ініціативну групу «За відновлення пам’ятника Івана Франка» і почали збір коштів за відновлення погруддя, скинутого вандалами у безіменному скверику на розі вулиць Франка, Бандери та Кравченко. До цієї групи ввійшли зокрема Євген Бродзінський, Василь Яворський, Лев Грицак, Михайло Янковський, Василь Кирилич. Офіційно про існування такої групи було повідомлено Трускавецьку міську раду, з цього приводу також поширено ряд публікацій у мас-медіа. 3. Пам`ятник Франку у вересні 2012 року встановлювали не вночі, а вдень. Вночі у Трускавці встановлювали лише один пам’ятник – Степану Бандері, це був жовтень 2010 року.
Речення друге. Потрійна брехня. 1. На постаменті була розміщена таблиця, на якій описано, при яких обставинах встановлено дане погруддя. Брехати, що ніхто не заявив своїх прав на пам’ятник може тільки такий агент Кремля, який писав цю нісенітницю. 2. Пам`ятник біля церкви св. Миколая було встановлено тимчасово ЗА ЗГОДОЮ отця-декана Петра Івасівки. 3. Які громадські організації міста зверталися з проханням демонтувати пам’ятник Франку – невідомо. Жодного зауваження щодо якості пам’ятника (на відміну від питання мистецької «цінності» пам’ятника Бандери) не виникало ніколи, обговорювалося тільки питання перенесення погруддя у більш відповідне місце, адже відомо, що Франко був не у ладах із Церквою. А фраза «комунальники на вимогу багатьох громадських організацій міста прийняли рішення про його демонтаж» взагалі є абсурдною – як комунальники можуть приймати рішення про демонтаж пам`ятника? Навіщо свою вину звалювати на плечі комунальників – простих виконавців розпоряджень?
Речення третє. Подвійна брехня. 1. Після того як на сесії Трускавецької міської ради обговорювалося питання розірвання партнерських стосунків із містом Слов`янськом, про які побратимство та спільні устремління двох міст може йти мова? Мер Слов`янська Неля Штепа різко засуджувала Майдан та топталася по національній гідності українців і жодним чином не вибачилася за свої дії та слова. Немає і відповіді із Слов`янська на звернення депутатів Трускавецької міської ради. Може в знак вдячності за пам’ятник Франка, який Нелі Штепі та Слов`янську навряд чи потрібний, вони нам подарують пам`ятник цариці Катерини чи Леніна? 2. Міський голова не вправі вирішувати ті питання, які не є в його компетенції. Долю пам’ятника Франка повинен вирішувати колегіальний орган і тільки після прийняття відповідного рішення можна було його демонтувати, щоб одразу встановити чи то в якомусь сквері міста, чи біля міської ради, чи на території однієї з шкіл, чи, вибачте за слово, «дарувати» те, що тобі не належить. Чому б Слов`янську не подарувати пам’ятник Бандери, а Трускавцю зробити пам’ятник Бандері гідному, а не такий нещасний, як він є зараз?
Півтора року знадобилося для того, щоб шило вилізло з мішка, щоб стало зрозуміло остаточно, хто ж вчинив акт вандалізму у серпні 2012-го. Немає сумніву, що зробили це ті посіпаки Москви, які мають тісні бізнесові стосунки з «русскім міром», які віддавна працюють агентами ФСБ на нашій Західній Україні і яким Франко, Шевченко чи Бандера – тільки прикриття для їхньої злочинної діяльності. Вони купували виборців, вони нищили Україну, будуючи то Гукраїну, то Путінокраїну, вони були колаборантами та гарно жили при Януковичу, займаючи владні фотелі, вони з потрухами купили продажних псевдо-журналістів. З 2010 по 2014 рік, коли Янукович займав посаду Президента, вони допомагали йому на місцях грабувати український народ, допомагали відмивати наші з вами кошти у злочинний спосіб. Всі, хто був при владі у час урядування Януковича, не має жодного морального права бути у владі тепер!
Франка скинули із п’єдесталу у Трускавці, але Франко навіки житиме у серцях трускавчан. Бо всі оці підніжки Москви, рабське болото та хамські виродки колись мусять згинути як роса на сонці. І нехай не втішаються успіхами Путіна в Криму – їх чекає вічне прокляття за зраду народу. Бо правда виявить себе, вилізе як шило з мішка. Правду говорить народна мудрість: «брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся». І за всі бузувірські вчинки, у тому числі за знущання над Франком у Трускавці, хтось мусить понести відповідальність.
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень