Порожні колодязі, ерозія і пилові бурі – нова реальність
З минулого вересня по травень нинішнього року в Україні випало трохи більше 70% від звичайної норми опадів для цього періоду. В Українському гідрометеорологічному центрі такий стан називають критичним.
Начальник Головного центру аналізу, прогнозування гідрометумов і гідрометзабезпечення Гідрометцентру Анатолій Прокопенко уточнює в розмові з «Главкомом»: за вказаний період випало 153 мм вологи, при нормі 211 мм.
Для розуміння: 1 мм опадів – це літр води на 1 квадратний метр. Територія України – 604 тис км2 або 604 млрд м2. Тобто недостача 58 мм опадів у масштабах країни означає, що за вісім місяців ми недорахувалися 35 трильйонів літрів води. А це, для розуміння, майже десять Київських водосховищ.
Обвідний канал біля Київської ГЕС. Тепер не лише будь-який птах долетить до середини Дніпра, тепер будь-хто може туди… дійти і гумових чоботах. Весна 2020 року
Дощі вже не врятують
Аграрії теж б’ють на сполох ще з зими – під загрозою майбутній урожай. У наших краях волога в ґрунті накопичується в основному в осінній, зимовий і весняний періоди, а вже в кінці травня зазвичай в останні роки починається посушлива погода. Але рідкісні дощі восени і відсутність метеорологічної зими, зі снігом і морозами (а це було вперше за 120 років метеоспостережень), зробили свою справу: вологи в метровому шарі до початку травня практично не було. Лише після останніх дощів, в окремих регіонах з’явилась надія на порятунок частини врожаю.
Майже 95% валового збору пшениці та ячменю припадає на озимі. Але, як розповідає «Главкому» голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, в основних «хлiбоносних» областях країни: Херсонській, Одеській, Миколаївській, ситуація з озимими цього року складається просто катастрофічна. Так, навіть у Бессарабії, регіоні не дуже посушливому, на даний час залишилося 10% пшениці, 20% посівів ріпаку, ячменю ж немає зовсім – все «згоріло».
Саме у цьому регіоні і з цього приводу сталася днями трагедія. Фермер із села Шевченкове Кілійського району на півдні Одещини Василь Сердюченко наклав на себе руки. Чоловік залишив посмертну записку. Він мав 150 гектарів орендованої у односельчан землі. Через страшну засуху посіви загинули повністю. 900 тисяч гривень – скільки аграрій мав виплатити людям…
Той факт, що з початку травня в Україні пішли дощі, становище не завжди виправляє: подекуди сильні грози та град просто знищують посіви, які вижили після аномальної зими.
«Опади мають локальний характер, вони короткочасні. При цьому в основному дощі на заході та півночі України – Закарпаття, Волинь, Житомир, Київ. На півдні їх дуже мало. Наприклад, якщо в столиці випадає 10-15 мм опадів, то на Херсонщині – 0-0,4 мм. До цього, на жаль, я поки нічого доброго не бачу», – розповідає Анатолій Прокопенко.
Вода за графіком
Відсутність снігу і мала кількість дощів, які спостерігаються вже не перший рік, призвели до того, що в Україні стали масово міліти ріки, озера і водосховища. Вони вкрай важливі з точки зору зрошення полів. Не дивлячись на те, що в 90-х безліч зрошувальних систем було просто розтягнули на металобрухт, зараз їх відновлюють: як каже Геннадій Новіков, займатися аграрним бізнесом в південних областях без поливу – заняття сумнівне.
Екс-голова Державного агентства водних ресурсів України Ірина Овчаренко додає: загальний забір води в нашій країні в 2019 роцi склав близько 11 млрд кубометрів , з них на питні потреби пішло 10%, решту майже навпіл поділили між собою сільське господарство і промисловість.
Близько 70% потреб країни водою забезпечує басейн Дніпра, однак до початку травня він отримав всього половину кліматичної норми опадів, тому тепер проблеми з водопостачанням сільськогосподарських і промислових підприємств – цілком реальна перспектива. Більш того, не виключається, що десь воду влітку доведеться подавати за графіком, як наприклад, це вже п’ять років відбувається в населених пунктах маловодних басейнів річок Південний Буг – Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ, і Рось – Корсунь, Богуслав.
Треба відзначити, що складна ситуація спостерігається зараз на Десні, головній притоці Дніпра. Рівень води в районі Чернігова впав на п’ять метрів нижче норми, така ситуація відбувається вперше за 140 років спостережень. Як повідомляє в своєму Facebook голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, зараз в області опустили всі 1715 затворів на спорудах, що регулюють рух води. Це потрібно, щоб зберегти воду в каналах для питного водопостачання та аграрних цілей.
Тут ще треба відзначити, що водність, поверхневий стік українських водойм, за останні три роки зменшився на 20%, якщо порівнювати з середніми багаторічними спостереженнями. І винна тут не тільки природа і глобальне потепління.
Штучна провокація
«На кількість і якість водних ресурсів, зрозуміло, впливає господарська діяльність. Навіть така безневинна, як нам здається, річ, як викопати ставок, призводить до підтягування певного обсягу води в штучно створений об’єкт, тим самим зменшуючи її кількість в річці або іншій водоймі. Безліч малих річок в Україні зникли саме з цієї причини. І це я навела приклад тільки одного виду діяльності. Штучні чинники провокують зміну природних», – пояснює Ірина Овчаренко.
Саме господарська діяльність, за великим рахунком, призводить зараз до знищення такої перлини України, як Шацькi озера. Зокрема, поступово зникає Світязь. Проблема в тому, що в декількох десятках кілометрiв, на території Білорусі, вже давно ведеться розробка крейдового родовища «Хотиславське». Глибина шахт дійшла до рівня підземних вод, і тепер Шацькі озера поступово, за системою сполучених посудин, перетікають в нові «резервуари».
Схожа ситуація склалася в Красилівському районі Хмельницької області. Там пробурили артезіанські свердловини, які забезпечують водою Хмельницький. І тепер села району страждають від відсутності води: висохли криниці, джерела і невеликі річки.
Бездумне вирубування лісів плюс відсутність достатньої кількості вологи призводить до ерозії ґрунтів, і, в результаті – до такого досі рідкісного для північних регіонів України явища, як пилові бурі. Але якщо раніше вони були в південних областях, то тепер фіксуються на Поліссі. А 16 квітня пилова буря справила незабутнє враження на жителів Києва.
Аграрії вже прогнозують цього року зменшення врожаю на 25-30% в порівнянні в минулорічними показниками. Останній офіційний прогноз на цю тему уряд дав два місяці тому. З огляду на те, що експорт зернових обмежений не був, а скільки в новому сезоні буде зібрано збіжжя, абсолютно невідомо, на кону тепер стоїть продовольча безпека держави.
Багато городян, резонно припускаючи, що в селі, в разі чого, вижити буде простіше (город, підсобне господарство), можуть зіткнутися з неприємним сюрпризом. З яким, власне, вже знайомі селяни і дачники: колодязі у багатьох селах спорожніли. Причому це сталося повсюдно – від західних регіонів до Харківщини. Води немає на 10-метровій глибині.
Головна причина, звичайно, відсутність опадів. Відповідно, відбулося зниження ґрунтових вод, які залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються шляхом інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, вод річок, озер і водосховищ. Але нинішні дощі в кращому випадку затримуються в метровому ґрунті і волога швидко випаровується. А в річках і озерах води теж мало.
«Навіть сильні дощі вже не допоможуть, на наповнення колодязів головним чином впливає снiг», – розповідає Анатолій Прокопенко.
Вихід зі становища, звичайно, є – викопати ще глибший колодязь або навіть пробурити артезіанську свердловину (це коштує близько 7 тис грн, на глибину 50 метрів). Але це призведе до подальшого порушення водного балансу, у випадку зі свердловиною особливо – адже зачіпаються ще більш глибокі водоносні шари.
Кримська драма
Ситуація з водою в усій країні складна, але найгірша ситуація в окупованому Криму. Проблеми з водопостачанням там виникли з моменту закриття Північнокримського каналу, але тоді вони торкнулися в основному сільського господарства півострова.
Зараз в Криму проблеми вже з питною водою. Два з трьох найбільших водосховищ, Сімферопольське і Партизанське, заповнені на третину, для забезпечення Сімферополя вже беруть підземні води (що, ще раз нагадаємо, руйнує екосистему).
В цілому запаси води в Криму неухильно скорочуються, опадів, здатних хоч якось поповнити резерви, немає. А розраховувати на те, що Київ відкриє Північнокримський канал, тепер взагалі не варто: якщо раніше були тільки політичні мотиви, то тепер додалися ще й вагомі економічні та кліматичні – самим води не вистачає.
Взагалі, згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в Центральній Європі, до якої географічно належить і Україна, одні з найвищих темпів зростання температури у світі за останні тридцять років. Середня температура зростала в 3,5 рази швидше, ніж у середньому по планеті.
Для порівняння, візьмемо деякі європейські країни. У Німеччині в квітні випало всього 5% від середньої місячної кількості опадів. Як повідомляє Reuters, найсильніша посуха за останні 500 років спостерігається і в Чеській Республіці. Помітне підвищення середньорічної температури при зменшенні кількості опадів зберігається з 2015 року. Як заявив міністр навколишнього середовища Чехії Річард Брабек, в середині квітня тільки 0,1% території країни мав нормальний рівень вологи в ґрунті. Від сильної посухи страждає 75,4% території цієї країни.
«Безперечно, зміни клімату відбувалися завжди. Є природні цикли, приблизно 60 років, коли температура може змінюватися плюс-мінус на 0,5 градуса. Зараз ми живемо в одному з таких циклів, максимальне потепління якого прийшлося на 80-ті роки минулого століття, після чого мало відбутися похолодання. Але цього так і не сталося, потепління продовжилося далі», – говорить вчений-кліматолог, науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська.
За її словами, ті процеси, які відбувалися упродовж тисячі років, зараз відбуваються за десятки років, впродовж життя однієї людини.
Андрій Кузьмін, «Главком»
На фото: стан питного озера у Трускавці в жовтні 2013 року.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень