Чи відповість Руслан Козир за співучасть у відмиванні коштів?

Страсний Тиждень – найкращий час для очищення власної душі. Вбити дракона в собі, стати гідною людиною, бути частинкою великого українського народу, а не прислужником та агентом Кремля – ось цілі людини, яка будуватиме нову Україну. Та, на жаль, не тільки на Сході нашої держави, але й у нас в Галичині ще багато таких, хто заради власної наживи готовий продати душу хоч Путіну, хоч дияволу. Багато таких, для кого корупція – не щось міфічне, а спосіб існування.

Ці люди займають впливові посади, їх обирають депутатами, міськими головами, вони закочуючи очі на лоба говорять про демократичні принципи та люстрацію, про націоналізм та громаду. Вони вважають, що їм дозволено все, бо вони мають «плечі» у вищих колах, мають великі маєтки, зароблені кров`ю та потом простих людей, яких вони перетворили на рабів. Але вони помиляються. Революція Гідності тим і відрізняється від Помаранчевої Революції, що гасло «Бандитам – тюрми!» стане реальністю. І той, хто брав участь у розкраданні громадського добра, хто був при владі в часи президентства Януковича і став частинкою корупційних схем, більше ніколи в новій українській владі бути не повинен. Це думка не однієї людини, це насправді запорука правильного шляху України. Бо досить ставати знову на одні й ті ж граблі та обирати агентів Кремля під личиною націоналіста, котрий піклується, аби робити громаду заможною…

А зараз до більш конкретних речей, які стосуються люстрації. Міський голова Трускавця Руслан Козир у своєму зверненні від 26 лютого 2014 року пафосно заявив: «Люстрацію прошу розпочати з мене!». Ось деякі фрази з цього звернення: «Умова перезавантаження влади поширюється не тільки на очільників всеукраїнського рівня, але й влади на місцях. Народна недовіра до владних структур зрозуміла: часто народні обранці, дорвавшись до владних крісел – хто підкупом, хто брехливими прожектами – замість служити громаді, своєму народові, поповнювали сумнівну когорту галицьких хрунів: забували про обіцянки, дані людям, вислужувалися перед Януковичем і його прихвоснями, приватизовували за безцінь майно громади, роздавали за винагороду громадську землю, збагачувались на людській біді, зводили на тому свої місцеві «межигір’я»….

Люстрація – це природній процес очищення, який нам всім обов’язково слід пройти, аби більше не шукати між собою ворогів, довіряти один одному і знати ціну кожному. Люстрація потрібна, аби покінчити з корупцією, що роз’їла державні органи влади, аби кожен громадянин міг відчути, що його людську гідність шанують усі і всюди, в усіх установах чиновники будь-яких рівнів і рангів: на прийомі міського голови чи депутата, в лікарні чи школі, в міліції чи в прокуратурі… Люстрація повинна безпосередньо торкнутися влади нинішньої – мене особисто і всього діючого депутатського корпусу, а також поширитися на всіх попередніх голів Трускавецької міської ради, депутатів усіх попередніх демократичних скликань…».

Пройшло півтора місяця від тієї голослівної заяви, а від міського голови – ані пари з вуст. Чому він, говорячи про люстрацію, не згадав про ті оборудки, до яких він причетний особисто? Таких немало, але сьогодні хочеться згадати про одну, від якої потерпіла і держава, і імідж влади, і трускавецька громада. І оборудка ця – нахабне відмивання коштів у 2011 році при ремонті доріг у Трускавці до Євро-2012 року.

Отже, 6 грудня 2010 року міська влада Трускавця (голова – Р. Козир) подала свої пропозиції щодо підготовки певних об’єктів до Євро-2012, в тому і стосовно ремонту доріг. В березні 2011 у Трускавці за дорученням голови ЛОДА побували представники Служби автомобільних доріг області, які розробили схему руху транспортних засобів, погоджену в обласній ДАІ. 5 квітня 2011 року виходить розпорядження голови ЛОДА Михайла Цимбалюка, згідно з яким за кошти субвенцій підлягають ремонту вулиці Дрогобицька (виділено 2 мільйони 698 тисяч гривень), Сагайдачного (4 мільйони 498 тисяч), Городище до “Ріксоса” (5 мільйонів 741 тисяча), Суховоля (1 мільйон 620 тисяч), Бориславська (2 мільйони 214 тисяч), Героїв УПА (336 тисяч). Суми згодом змінювалися, вулицю Бориславську спочатку виключили з переліку, а потім знову в нього включили, але не це головне. Головне – трускавецька міська влада на чолі з п. Козиром допомагала злочинній владі Януковича розбазарювати, розкрадати кошти шляхом їхнього відмивання. Навіть якщо ця співучасть була пасивною, за злочин треба відповідати!

В 2011 році у Трускавці ремонтували новенькі, капітально відремонтовані вулиці! Про це «Трускавецький вісник» писав ще тоді, влітку 2011 року. Хлопці з ВО «Свобода» включно з депутатами місцевих рад від цієї політичної сили лягали під бульдозери, блокували роботу тих, хто робив видимість роботи з ремонту доріг, маючи на меті відмивання державних коштів. Палкі дискусії депутатів, обурення мешканців, сміх відпочивальників, які бачили наочно це злочинне відмивання коштів, нічого не дали. В 2011 році на дороги Трускавця було витрачено понад 17 мільйонів гривень! На ті дороги, які були у місті в найкращому стані (Суховоля, Городище, Героїв УПА, Дрогобицька, Сагайдачного).

Коли міський голова Трускавця Руслан Козир традиційно безпорадно розводив руками «Ми не маємо впливу на цей процес», то він цинічно обманював громаду! З кожної ситуації є вихід! Не треба було бути співучасником злочинної схеми розкрадання державних коштів! А якщо вже ти заплямував свою совість, то не будь лицеміром та май мужність визнати свою провину!

Хто вкрав гроші на ремонті доріг Трускавця у 2011 році, однозначно сказати важко. Корупційні схеми діють так, що часто кінці доводиться шукати довго. Зверталися з цього приводу до контрольно-ревізійних органів і до органів правоохоронних різні люди – від депутата Львівської обласної ради Олексія Балицького до голови представництва ГМ «ОПОРА» в м. Трускавці Євгена Бродзінського. Відповіді переважно або проміжні, або нечіткі. Та й чекати від злочинної кліки Януковича, що вона покарає винних, було марно. Правоохоронні ж органи теж діяли за вказівками згори, «телефонне право» було важливіше від сили закону.

Нічого не дали і викривальні публікації в місцевій пресі. Окрім Інтернет-видання «Трускавецький вісник» чіткі докази відмивання коштів подавали газети «Франкова криниця Підгір`я», «Трускавецькурорт» та деякі інші. Результату – жодного, реакції – теж.

Наблизимо той час нашим читачам висловлюваннями посадовців та депутатів обласної та міської рад (взято з публікації «Ремонт доріг завершується…» від 26 серпня 2011 року):

Руслан Козир, міський голова Трускавця: “Є погоджені об’єми, то чого нам туди втручатися. Суховоля та Дрогобицька простоять після цього ремонту ще 10 років і місто не витрачатиме кошти на їх ремонт”.

Петро Нестерівський, заступник міського голови: “Звертаю увагу преси на те, що розпочато великий об’єм робіт по ремонту доріг – такий, який не робився за останні 20 років. Якщо б ми не погодились на виконання ремонту саме цих вулиць, то гроші не перекинули б на інші трускавецькі дороги, їх просто би від нас забрали та перекинули на інші міста. Був би гріх, якби я сказав – хлопці, не робіть. Мене б запитали – хто ти є в місті, навіщо ти прийшов і що ти залишиш після себе?”.

Юрій Терлецький, начальник УЖКГіБ: “Я брав участь у нараді за головування заступника голови ЛОДА Губицького. По кожній вулиці нами було подано пакет документів. Нас поставили перед фактом схемою руху доїзду до об’єктів. А вулиця Бориславська була викинута ще до початку проведення тендеру”.

Богдан Габшій, депутат міської ради: “Чому інформація не була подана депутатському корпусу? Це дуже дивно, що навіть депутати міської ради не знали про те, що відбувається з коштами, які вулиці ремонтують, а які знімають з переліку…”

Петро Іванишин, депутат облради від “Фронту змін”: “Ви думаєте, я не добивався, щоби Річки, Воробкевича, Бориславська були включені у перелік об’єктів до Євро? Я щодня їжджу по Річках та Воробкевича і знаю, що там твориться, не з чиїхось розмов. Ми не є замовником виконання цих робіт, хоча дороги і в комунальній власності. Без відома міських голів Трускавця, Борислава, Дрогобича “випали” з переліку Бориславська та Воробкевича у нас, дорога біля сьомої школи у Бориславі, Війтівська Гора у Дрогобичі”.

Олексій Балицький, депутат обласної ради: “Я 18 серпня навпроти ЦУМу особисто заблокував нищення вулиці Суховоля, яке називають “проведенням дорожніх робіт”. Тоді почалися телефонні дзвінки, під’їхав спочатку начальник УЖКГіБ Юрій Терлецький, потім секретар міської ради Петро Шумин, який “зірвався” і почав перешкоджати моєму помічнику Святославу Грабовському проводити відеозйомку, згодом став бити паперами по камері.

Я з іншим обласним депутатом Петром Іванишиним не раз мав розмову стосовно цих вулиць і я чітко стверджував, що першим буду піднімати питання, що їх не потрібно “ремонтувати”, є інші дороги в місті, які потребують нагального ремонту. Він вважав, що зможе вирішити це питання сам чи лише з міським головою, домовляючися з головою ЛОДА Цимбалюком. Так не вийшло, на жаль. Цілком очевидно, що це потрібно було робити колегіально, інформуючи про все і депутатів міської ради, і трускавецьку громаду.

Якщо виявиться правдою, що міський голова Трускавця Козир підписував документи, про які говорив голова комісії обласної ради Михайло Задорожний, що він давав дозвіл на виключення кількох вулиць з переліку тих, які мали відремонтувати, то я вважаю, що це дуже неправильний крок з його сторони, щоб приймати такі шкідливі для міста та необдумані рішення самовільно.

Якщо в міській раді знали, що назріває така проблема, то потрібно було зібрати сесію, зробити колегіальне звернення. Місто в обласній раді представляють три депутати, маємо підтримку і від кількох фракцій, і від голови облради, і від голови профільної комісії Михайла Задорожного, тож питання можна було вирішити. Натомість депутат Іванишин домовлявся кулуарно, ходив до Цимбалюка та його заступника Губицького, але, як бачимо, жодного результату це не дало.

Коли “Свободу” звинувачують у тому, що вона на цій справі робить “піар”, то я хочу сказати – так само нас звинувачували у “піарі”, коли міська влада пробувала закривати очі на незаконне буріння свердловини в курортному парку. Згодом правоохоронні органи дали свою оцінку цьому явищу і стало видно, піар це був чи ні. Так і тепер – влада закриває очі на очевидні речі – 17 мільйонів гривень буде освоєно на ремонт доріг Трускавця, а результату не буде, адже і Суховоля, і Дрогобицька взагалі на даний час не потребують ремонту. Вулицю Сагайдачного відремонтували теж не найкращим чином. Коли ж на наступний рік закладатимуть кошти в обласний бюджет, то скажуть – Трускавець в 2011 році використав 17 мільйонів на дороги, а такий-то район – тільки три мільйони. Тож наступного року Трускавець може залишитися ні з чим, без коштів на дороги і тому так важливо було міській владі ці 17 мільйонів використати дійсно ефективно, а не займатися окозамилюванням, що стане кращою якість доріг на Суховоля. Там і так найкраща дорога.

На засіданні депутатської комісії з ЖКГ мій колега заявив, що ми повинні бути господарями у своєму домі. Я поділяю цю позицію, однозначно. Проте чому, коли бурили свердловину в парку, господарем у Трускавці показав себе ЗАТ “Трускавецькурорт”, а не влада? Так і тепер, коли постало питання, яке ми обговорюємо, стало видно, що в даному випадку господарем у Трускавці є Цимбалюк, а не влада на чолі з міським головою. До їх думки ніхто навіть не прислуховувався і для мене є зрозумілим, що обіцянки відремонтувати Річки, Воробкевича, Шевченка та інші вулиці так і залишаться обіцянками, їх ніхто і не збирається виконувати”.

***

Від моменту початку відмивання коштів на «ремонті» трускавецьких доріг минає три роки. Янукович і вся злочинна верхівка, яка крала найбільше, втекли за кордон. Давно вже Михайло Цимбалюк не голова Львівської ОДА, неугодними стали нещодавні соратники пана Козира Петро Нестерівський та Юрій Терлецький. Полягли Герої Небесної Сотні, а їхнім іменем зараз спекулюють спритні ділки, які в часи Януковича були при владі на місцях і жили за принципами «Рука руку миє» та «Ворон ворону око не виклює».

Зараз, коли проходить процес очищення, у тому числі і у правоохоронних органах, і у владі, варто повторити сказане нами три року тому, в 2011: «За відмивання коштів треба відповісти!». Руслан Козир, міський голова Трускавця – не «жертва» цих оборудок, якій перелік вулиць «спустили згори», а прямий співучасник корупційної схеми. Його підпис стоїть на дефектних актах, його позиція «мовчати, бо й того не дадуть» аж ніяк не корелює із нинішнім бахвальством та «геройством» типу вигнання журналіста з міської ради.

Цю публікацію просимо розцінювати як офіційне звернення до правоохоронних органів, зокрема до прокурора міста Трускавця та до начальника міського відділу Служби безпеки України з проханням вивести на чисту воду тих шахраїв, які брали участь у «закатуванні в асфальт» мільйонів гривень державних коштів, які нанесли збитки державі Україна і які ще й сьогодні знаходяться в органах влади.

Хочу також висловити подяку громадському діячеві Святославу Грабовському за відео, які можуть послужити доказовою базою факту злочинної співучасті посадових осіб Трускавецької міської ради у відмиванні та розкраданні державних коштів, тобто корупційних діянь.

Володимир Ключак

Відеододатки

Депутат ТМР Євген Юник та депутат ЛОР Петро Іванишин на місці події: https://www.youtube.com/watch?v=OO3pdhSv5Yc