З цього приводу у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО» консультує директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної воринної правової допомоги Марія Николаїшин.
– Напевно, пані Маріє, спочатку слід окреслити важливі поняття, які будемо застосовувати?
– Спочатку окреслю два основні важливі поняття: особа, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала особа) – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Так ось, як кривдниками так і постраждалими можуть бути наступні особи:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Такий перелік визначено у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Водночас у частині 3 цієї ж статті зазначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
– Які ж є спеціальні заходи протидії домашньому насильству?
– Стаття 24 цього ж Закону окреслює такі спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
– Що таке терміновий заборонний припис стосовно кривдника?
– Терміновий заборонний припис виноситься кривднику за заявою потерпілої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Він може містити такі заходи: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Причому, кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
– А якщо постраждала особа та кривдник проживають разом, чи діє тоді терміновий заборонний припис?
– Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Ця вимога поширюється теж і на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Наголошу, що працівники поліції можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника. Це у тому випадку, коли терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Він вручається кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику.
– Коли припиняється його дія?
– Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
– Що ж таке обмежувальний припис?
– Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
– заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
– усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
– обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
– заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
– заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
– заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Цікаво, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник, а у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.
– На який строк видається обмежувальний припис?
– Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує підрозділ поліції за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису. Зауважу, що постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством. У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
З моменту вчинення домашнього насильства відповідний підрозділ поліції бере кривдника на профілактичний облік кривдників та проводить з ним профілактичну роботу. А працівники відповідних підрозділів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування забезпечують виконання програм для кривдників.
У подальших публікаціях ми продовжимо консультації від Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Звернутися за допомогою з цього питання Ви можете до бюро правової допомоги – відділу цього центру. Фахівці бюро приймають за адресами: м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70, м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.
Марія Бойко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень