Дослідження, проведені протягом останніх років фахівцями санітарно-епідеміологічної служби, показали, що здоров’я дітей на 20% залежить від внутрішньошкільного середовища. У цей показник входить не тільки навчальне навантаження, але і дотримання санітарно-епідеміологічних норм і правил. Ці правила і норми потрібно виконувати вже сьогодні, адже вони направлені на підвищення рівня життя і здоров’я наших школярів.
Наприклад, вплив шкільного життя на поставу дітей. За даними останньої диспансеризації, різні порушення постави мають більше 15% всіх школярів. Причинами цих порушень можуть бути носіння портфелів (тому ранці, особливо для молодших школярів, більш доцільні), обмеження руху, викривлення хребта під час неправильного сидіння. Але найчастіше прості шкільні меблі не відповідають зросту дитини. Тому всі шкільні столи і стільці повинні мати колірне маркування відповідно зросту кожної дитини. Інша справа, що школа просто не завжди може їх виконати.
Друга проблема – це порушення зору. Тому вчитель, розсаджуючи учнів, повинен враховувати не тільки їхню успішність, але і їхній зір (бо часто двієчників – вперед, відмінників – назад, або навпаки). Якщо учень бачить погано, то його місце повинне бути ближче до вікна і в перших рядах. При цьому природне освітлення повинне бути обов’язково з лівого боку. Не потрібно засмикувати штори на вікнах і ставити на підвіконня квіти, якщо вони загороджують світло. Якщо світла з вікна не вистачає, слід вмикати електричні лампи. Для зору набагато краще хороше штучне освітлення, ніж присмеркове природне світло.
Дуже важливо, щоб повітря в класах було свіжим. Провітрювання має проводитися на малих і великих перервах і між змінами. При вуличній температурі від 6° тепла тривалість провітрювання має складати на малих перервах 5-10 хвилин, а на великих – 25-35 хвилин. При температурі від 0 до 5 градусів тепла – 3 – 7 хвилин на малих, 20 – ЗО хвилин на великих перервах. При температурі вище 10° тепла рекомендується проводити заняття при постійно відкритій кватирці. Якщо дитина часто хворіє на простудні захворювання, то краще їй сидіти в класі подалі від вікна.
Вологе прибирання в школі необхідно проводити щодня, а в школах, що працюють у дві зміни, двічі на день. Вікна в школі потрібно мити двічі на рік. В кінці кожної чверті потрібно проводити генеральне прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
Чимало проблем пов’язано з проведенням уроків фізкультури. Хотілося б, щоб вони частіше проходили на вулиці. Прибирання фізкультурного залу має проводитися з обов’язковим використанням дезінфікуючих засобів.
Дотепер у більшості шкіл діти в основному їдять всухом’ятку те, що вони приносять з дому, або заходять в шкільний буфет, купують різні «снікерси» і «баунті» разом з газованими напоями. Тим часом при будь-якій формі організованого харчування (власна їдальня, централізоване приготування їжі та інші) дитина повинна одержувати з їжею все необхідне в достатній кількості. Тому головною проблемою залишається фінансова сторона, яку адміністрація школи і вчителі не в силах вирішити.
Але як показує досвід багатьох шкіл, залучення для цієї роботи батьківського комітету дає змогу вирішити проблему харчування учнів. Взагалі залучення батьків до забезпечення здорового простору внутрішньо-шкільного середовища на сьогодні є найбільш раціональним.
Звичайно, добре, коли батьки допомагають організовувати шкільні вечори, поїздки дітей, позашкільні заходи. Але головне в тому, щоб їхня дитина не тільки здобула необхідну освіту, але і зберегла своє здоров’я.
Варто нагадати усім відомий вираз: «краще бути освіченим і здоровим, ніж неуком і хворим».
Роман Поцюрко, викладач педіатрії Бориславського медичного коледжу,
газета “Нафтовик Борислава”
ТОП коментованих за тиждень